Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
У Х В А Л А
іменем україни
14 грудня 2011 року
м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Гвоздика П.О.
суддів: Євграфової Є.П., Журавель В.І.,
Євтушенко О.І., Іваненко Ю.Г.
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Володимирський" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Володимирський" на рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2010 року,
в с т а н о в и л а:
У вересні 2009 року ВАТ КБ "Володимирський" звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на свою користь суму заборгованості за договором кредиту № К/28/0301-ф07 від 14.12.2007р. в розмірі 855 560 грн., в тому числі за рахунок заставленого майна - предмету іпотеки, зокрема, квартири АДРЕСА_1 та іншого належного відповідачам майна, а також судові витрати.
Справа № 6- 1517св 11
Категорія:
Головуючий у першій інстанції:
Чернявська Г.В.
Доповідач: Журавель В.І.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що у відповідності до умов договору кредиту № К728/0301-ф07 від 14.12.2007 року, укладеного між АКБ "Європейський" та ОСОБА_3, банк надав позичальнику кредит у сумі 95 тис. доларів США на строк з 13.12.2007 року по 13.12.2010 року, а останній зобов'язувався повернути отримані кошти та сплатити проценти, комісійні, можливі неустойки та інші витрати в порядку та на умовах, що передбачені цим договором.
В порядку забезпечення виконання зобов'язань за зазначеним кредитом договором, 14.12.2007 року між АКБ "Європейський" та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 був укладений іпотечний договір № 31-К728-07, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрований в реєстрі за № 8196.
Крім того, в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_3 перед АКБ "Європейський" за договором кредиту, між банком та ОСОБА_5 був укладений договір поруки від 14.12.2007 року.
АКБ "Європейський" в повному обсязі виконав свої зобов'язання за кредитним договором та надав кредит ОСОБА_3 у готівковій формі через касу банку для подальшого використання кредитних коштів для споживчих потреб.
Враховуючи наведене, позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 березня 2011 року стягнуто солідарно з відповідачів на користь банку заборгованість за договором кредиту в сумі 855 560 грн., в тому числі за рахунок заставленого майна – предмету іпотеки, а саме квартири АДРЕСА_1 та іншого належного відповідачам майна.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 2 грудня 2011 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.
У касаційній скарзі ПАТ КБ "Володимирський", який є правонаступником усіх прав і обов’язків ВАТ КБ "Володимирський", просить скасувати рішення апеляційного суду, залишити без зміни рішення місцевого суду від 11 березня 2010 року, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Також, посилається на неповне з’ясування обставин, які мають значення для вирішення спору.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Проте зазначеним вимогам постановлені у справі судові рішення не відповідають.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами, відповідно до умов договору кредиту №К728/0301-ф07 від 14 грудня 2007 року АКБ "Європейський" надав кредит позичальнику ОСОБА_3 в сумі 95000 доларів США строком з 13 грудня 2007 року по 13 грудня 2010 року, а останній зобов'язався повернути отримані кошти та сплатити проценти, комісійні, можливі неустойки та інші витрати у порядку та на умовах, що передбачені кредитним договором, а також виконати в повному обсязі інші зобов'язання за кредитним договором.
У порядку забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між АКБ "Європейський" та ОСОБА_3, ОСОБА_4 14 грудня 2007 року був укладений іпотечний договір №31-К728-07, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрований в реєстрі за №8196, відповідно до якого предметом іпотеки є АДРЕСА_1, а також між АКБ "Європейський" і ОСОБА_5 був укладений договір поруки.
АКБ "Європейський" виконав свої зобов'язання за кредитним договором в повному обсязі та надав ОСОБА_3 кредит у готівковій формі через касу банку для подальшого використання кредитних коштів для споживчих потреб.
25 березня 2009 року між АКБ "Європейський" та ВАТ "Комерційний банк "Володимирський" був укладений договір про відступлення прав вимоги (купівлі - продажу боргових зобов'язань) за кредитними договорами. Відповідно до умов цього договору кредитор за кредитним договором №К/28/0301-ф07 від 14.12.2007р., змінюється з АКБ "Європейський" (первісний кредитор) на ВАТ "КБ "Володимирський" (новий кредитор).
З дня укладання договору про відступлення прав вимоги (купівлі - продажу боргових зобов'язань) за кредитними договорами, тобто з 25 березня 2009 року, до нового кредитора - ВАТ "КБ "Володимирський" перейшли всі права вимоги (замість первісного кредитора - АКБ "Європейський" до позичальника - ОСОБА_3).
До ВАТ "КБ "Володимирський" також перейшли в повному обсязі права вимоги за договорами застави, іпотеки, поруки, з врахуванням всіх раніше внесених сторонами змін та доповнень до них, які є забезпеченням належного виконання позичальниками зобов'язань за кредитними договорами у яких ВАТ "КБ "Володимирський" є новий Кредитор.
Про заміну кредитора позивач повідомив ОСОБА_3 належним чином, шляхом направлення повідомлення про відступлення права вимоги від 27.03.2009 року № 09-07/016 рекомендованим листом з повідомленням.
15 травня 2009 року між АКБ "Європейський" та ВАТ "Комерційний банк "Володимирський" був укладений договір, посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за № 3257 про заміну іпотекодержателя (відступлення права вимоги) за іпотечним договором № 3-260, який було укладено між АКБ "Європейський" та ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Таким чином, на підставі договору, іпотекодержателем стало ВАТ "КБ "Володимирський".
У відповідності до п. 1.1.1. договору кредиту ОСОБА_3 зобов’язався щомісячно, починаючи з січня 2009 року, здійснювати погашення кредиту в сумі 3958 доларів США та сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі та строки, передбачені п.п. 2.5.-2.7. договору кредиту.
Проте, як свідчать матеріали справи, прийняті на себе зобов'язання відповідач належним чином не виконує і має прострочення строків сплати процентів та суми кредиту.
Вирішуючи спір та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що взяті на себе зобов’язання за кредитним договором ОСОБА_3 належним чином не виконує, має прострочення строків сплати процентів та суми кредиту, а тому, з урахуванням норм ст.ст. 554 ЦК України, зазначені кошти мають бути стягнуті і з боржника, і з поручителя у солідарному порядку.
Скасовуючи рішення місцевого суду та ухвалюючи своє рішення, апеляційний суд вважав, що позивачем не була дотримана процедура стягнення заборгованості за кредитним договором і це є підставою для відмови у задоволенні позову у розумінні ч.2 ст. 516 ЦК України.
Проте, з такими висновками погодитися не можна, оскільки суди попередніх інстанцій дійшли їх без повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, прав і обов'язків сторін у цих правовідносинах.
Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитодавця у зобов’язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено законом чи договором. Така ж норма міститься і в ст. 24 Закону України "Про іпотеку".
При цьому, неповідомлення про заміну кредитора тягне наслідки для боржника лише у вигляді виконання зобов"язання не новому, а колишньому кредитору. Проте, ОСОБА_3 не проводив погашення заборгованості по кредитному договору ні АКБ "Європейський", ні ВАТ КБ "Володимирський".
Разом з тим, при вирішенні спору про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має дати оцінку співмірності суми заборгованості за кредитом із вартістю іпотечного майна, так як згідно зі статтею 39 Закону України "Про іпотеку" у задоволенні позову іпотекодержателя про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки може бути відмовлено, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.
Оскільки вказане положення закону є оціночним, то суд має його належним чином мотивувати, співставити спірні обставини зі змістом цього поняття, визначитись чи не суперечить його застосування загальному змісту та призначенню права, яким урегульовано конкретні відносини, та враховувати загальні засади цивільного законодавства - справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України).
Крім того, резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогами як статті 39 Закону України "Про іпотеку", так і положенням частини четвертої статті 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки, а також спосіб реалізації предмета іпотеки.
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що судові рішення не відповідають вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, а зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для скасування ухвалених судових рішень із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції, у ході якого суду слід урахувати наведене та залежно від установленого вирішити спір.
Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Володимирський" задовольнити частково.
Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 березня 2011 року та рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2010 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий П.О. Гвоздик Судді: Є.П. Євграфова О.І. Євтушенко В.І. Журавель Ю.Г. Іваненко