Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого: Макарчука М.А.,

суддів: Леванчука А.О., Маляренка А.В., Матвєєвої О.А., Писаної Т.О.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виселення з житлового будинку без надання іншого житла та вселення, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Київської області від 25 липня 2011 року,-

Позивач звернулася до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що вона з 1999 року є власником будинку АДРЕСА_1, а з 1998 року там проживає відповідач. Зазначала, що останній чинить їй перешкоди у користуванні будинком, оскільки своїми діями привів його у аварійний стан, через що вона вимушена тривалий час проживати у родичів та знайомих.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 травня 2011 року позов задоволено.

Виселено ОСОБА_2, ОСОБА_3 з житлового будинку АДРЕСА_1 без надання іншого приміщення та вселено у даний будинок ОСОБА_1

Рішенням апеляційного суду Київської області від 25 липня 2011 року рішення суду першої інстанції скасовано і ухвалено нове рішення, яким у позові відмовлено.

Не погодившись, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, у якій ставить питання про скасування рішення апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, та просить залишити в силі рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 травня 2011 року.

Касаційна скарга піддягає частковому задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що ОСОБА_1 після смерті матері на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.09.1999 року набула право власності на будинок АДРЕСА_1. \а.с.7\

Відповідач є рідним братом позивачки та за її згодою, як це зазначено у позовній заяві, проживає та зареєстрований у цьому будинку. \а.с.107\

Відповідач без згоди власника вселив у будинок ОСОБА_3

Суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність виселення ОСОБА_3 та вселення позивачки, оскільки остання, як власник, має право користуватися своїм майном та вимагати усунення перешкод у здійсненні свого права користування та розпорядження майном (ст.ст. 319, 391 ЦК України).

Однак, судами не встановлено правові підстави проживання ОСОБА_2 на спірній житловій площі (член сім’ї власника будинку, наймач, тощо), які мають значення для правильного вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції безпідставно та без наведення мотивів відмовив власникові ОСОБА_1 у вселенні в будинок та помилково послався на ст. 109 ЖК України, яка не регулює дані правовідносини.

Згідно з ч.2 ст. 338 ЦПК України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Керуючись ст. 338, 345, 349 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 травня 2011 року та рішення апеляційного суду Київської області від 25 липня 2011 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.