Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Євтушенко О.І., Євграфової Є.П., Іваненко Ю.Г., -

розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про розірвання договору про спільну діяльність та стягнення збитків, та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про зобов’язання повернути майно, набуте без достатніх правових підстав та про визнання договору про спільну діяльність недійсним,

за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 01 червня 2011 року та на ухвалу апеляційного суду Донецької області від 11 липня 2011 року,

У квітні 2010 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про розірвання договору про спільну діяльність та стягнення збитків.

Посилався на те, що 27 серпня 2008 року між ним та ОСОБА_5 був укладений договір про спільну діяльність. Відповідно до умов договору сторони взяли на себе зобов’язання: оформлення документації, будівництва, введення в експлуатацію та оформлення права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1. 27 серпня 2009 року відповідач повинен був завершити весь обсяг робіт передбачений проектом, але фактично виконано лише частину робіт. Вважає, що відповідачем ОСОБА_5 допущено істотні порушення умов договору, і в результаті невиконання ним своїх зобов’язань позивачу заподіяна істотна шкода.

У вересні 2010 року позивач ОСОБА_4 збільшив розмір позовних вимог та просив стягнути з ОСОБА_5 на свою користь заподіяну шкоду у розмірі 3035534 грн.

У липні 2010 року до суду звернувся ОСОБА_5 із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_4, посилаючись на те, що 27 серпня 2008 року між ним та ОСОБА_4 укладено договір про спільну діяльність, відповідно до умов якого вони мали намір провести реконструкцію житлового будинку №151, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Під час виконання договору у період з 16 вересня 2008 року по 25 грудня 2009 року ОСОБА_4 отримав від нього 93500 доларів США

У листопаді 2010 року ОСОБА_5 звернувся до суду з додатковим позовом до ОСОБА_4 про визнання договору недійсним, посилаючись на те, що між ними укладено договір про спільну діяльність, відповідно до умов якого, шляхом об’єднання майна, необхідних грошових коштів та трудових ресурсів вони намагалися створити спільну власність: реконструювати житловий будинок №151, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_4 За умовами договору кожний з них мав отримати долю в розмірі 50%, після введення будинку в експлуатацію. В червні 2010 року йому стало відомо, що між ОСОБА_4 та ЗАТ "Перший Український Міжнародний банк" 24 грудні 2007 року було укладено кредитний договір №5867421, за умовами якого ОСОБА_4 отримав цільовий кредит у розмірі 2121000,00 грн. строком до 24 грудня 2021 року. А з метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_4, які він прийняв за кредитним договором №5867421, останній та ЗАТ "Перший Український Міжнародний банк" уклали договір іпотеки №5867882 від 24 грудня 2007 року, предметом якого виступило майно: житловий будинок АДРЕСА_1, літ. А-1, загальною площею 135.6 кв.м; та земельна ділянка для обслуговування житлового будинку та господарських будівель, загальною площею 0,0371 га. за цією ж адресою. Просив, відповідно до ст.ст. 203, 215, 229, 230 ЦК України, визнати договір про сумісну діяльність від 27 серпня 2008 року, укладений між ним - ОСОБА_5 та ОСОБА_4, недійсним та таким, що укладений під впливом обману.

Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 01 червня 2011 року позов ОСОБА_4 задовольнити в частині про спільну діяльність, розірвати договір про спільну діяльність, укладений 27 серпня 2008 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 із метою створення спільної власності буд. АДРЕСА_1. У задоволенні позову ОСОБА_4 про стягнення збитків та зустрічного позову ОСОБА_5 відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 судові витрати.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 11 липня 2011 року рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 01 червня 2011 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 01 червня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 11 липня 2011 року та ухвалити нове рішення, яким визнати договір про спільну діяльність укладений 27 серпня 2008 року недійсним, зобов’язати ОСОБА_4 повернути ОСОБА_5 майно 93500 доларів США, посилаючись на порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5 - відхилити.

Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 01 червня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 11 липня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про розірвання договору про спільну діяльність та стягнення збитків, та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про зобов’язання до повернення майна, набутого без достатніх правових підстав та про визнання договору про спільну діяльність недійсним - залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.