Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Ткачука О.С. Гримич М.К. Колодійчука В.М.

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Експрес-банк" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії за касаційною скаргою ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_4, на рішення Печерського районного суду м. Києва від 27 травня 2011 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 7 вересня 2011 року,

У грудні 2009 року ПАТ "Акціонерний банк "Експрес-банк" звернулося до суду з указаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 26 липня 2005 року між Акціонерним банком "Експрес-банк" та ОСОБА_4 був укладений договір, а також Додаткові договори про внесення змін та доповнень до нього, за яким позивачем було відкрито відновлювальну кредитну лінію з лімітом максимальної заборгованості 8 585 000 грн. строком до 26.07.2010 року включно, зі сплатою 18 % річних та надано в її межах кредит на придбання майна та інші поточні потреби. Відповідач порушив взяті на себе зобов’язання і станом на 13 травня 2011 року має заборгованість у розмірі 15 547 427 грн. 96 коп.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 27 травня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 7 вересня 2011 року, позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк" Експрес-банк" заборгованість за кредитним договором № 35-05/кл від 26 липня 2007 року, а саме: 8 585 000 грн. – прострочена заборгованість по кредиту; з 447 399 грн. 21 коп. – прострочені відсотки по кредиту; 1 402 412 грн. 67 коп. – пеня за несвоєчасне повернення кредиту; 434 759 грн. 19 коп. – пеня за несвоєчасне повернення відсотків; 415 861 грн. 89 коп. – 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов’язання; 832 745 грн. інфляційні витрати: 429 250 грн. – штраф, всього 15 547 427 грн. 96 коп.

Вирішено питання щодо судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_4, просить скасувати ухвалені судові рішення, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права, а справу передати на новий розгляд.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, доводи касаційної скарги взагалі не містять тверджень проо незаконність ухвалених судових рішень, не вказано, які норми матеріального закону судом порушені. Посилання на неприйняття до спільного розгляду зустрічного позову ОСОБА_4 про визнання недійсним додаткових договорів до договору про відкриття кредитної лінії не є підставою для скасування судових рішень оскільки при цьому суд першої інстанції вірно керувався ст. 123 ЦПК України.

Отже, наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_4, відхилити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 27 травня 2011 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 7 вересня 2011 року залишити без змін.