Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого - Швеця В.А.,

суддів – Квасневської Н.Д., Міщенка С.М., Сахна Р.І., Чуйко О.Г.,

розглянувши в судовому засіданні заяву засудженого ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвали Верховного Суду України від 19.08.2010, постановленої за результатами розгляду касаційної скарги по кримінальній справі щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3

в с т а н о в и л а:

Вироком апеляційного суду Миколаївської області від 09.04.2010 ОСОБА_1 засуджено за ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 366, ч.2 ст. 375, ст. 70 КК України на сім років позбавлення волі з позбавленням права займатися діяльністю, пов’язаною з відправленням правосуддя, строком на три роки. На підставі ст. 54 КК України ОСОБА_1 позбавлено присвоєного йому четвертого кваліфікаційного класу судді.

Ухвалою Верховного Суду України від 19.08.2010 вирок суду першої інстанції змінено і дії ОСОБА_1 . перекваліфіковано з ч.2 ст. 375, ч. 2 ст. 366 КК України на ч.1 ст. 375, ч.1 ст. 366 КК України, призначено більш м’яке покарання за цими статтями Закону та на підставі ст. 49 КК України звільнено від покарання за ці злочини. Виключено рішення про позбавлення ОСОБА_1 кваліфікаційного класу судді. В іншій частині вирок щодо нього залишено без змін. ОСОБА_1 ухвалено вважати засудженим за ч.2 ст. 364 КК України до п’яти років позбавлення волі з позбавленням права займатися діяльністю, пов’язаною з відправленням правосуддя, строком на три роки.

У заяві від 19.11.2010 до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ засуджений ОСОБА_1 порушує питання про допуск в порядку гл. 32-1 КПК України (1001-05) справи щодо нього до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали, постановленої колегією суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного суду України від 19.08.2010 по кримінальній справі щодо нього. Засуджений посилається на те, що під час досудового та судового слідства, а також при ухвалені судових рішень, на його погляд, допущені: суттєва неповнота та однобічність, мали місце чисельні порушення норм КПК України (1001-05) , невідповідність висновкам суду, викладеним у вироку фактичним обставинам справи та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого. Обґрунтовуючи необхідність перегляду судового рішення, постановленого щодо нього, засуджений послався на додані ним ухвали Верховного Суду України від 27.05.2007, 22.05.2008, дві ухвали від 25.11.2008, 22.01.2009, 17.09.2009, 18.03.2010, 22.07.2010, дві ухвали від 28.10.2010, які, на думку заявника, свідчать про неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм законодавства при розгляді кримінальних справ.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи, викладені у заяві, дослідивши надані засудженим копії судових рішень, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення заяви немає, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог глави 32-1 КПК України (1001-05) , Верховний Суд України наділений повноваженнями перегляду справ з підстав неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм винятково матеріального права щодо подібних суспільно небезпечних діянь (крім питань призначення покарання, звільнення від покарання та від кримінальної відповідальності).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 400-12 КПК України, перевірка правильності застосування судом норм кримінально – процесуального закону не є підставою для перегляду судових рішень Верховним Судом України у порядку, передбаченому гл. 32-1 КПК України (1001-05) , так як і інші доводи, на які в заяві посилається засуджений.

Заява не містить жодної вказівки на порушення судом касаційної інстанції норм матеріального права, а долучені ним ухвали Верховного Суду України також не свідчать про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права щодо подібних суспільно небезпечних діянь. Посилання засудженого на те, що до нього не застосовано ст. 75 або ст. 69-1 КК України, як він того просив у своїй скарзі до Верховного Суду України, також не є підставою для перегляду судових рішень в порядку гл. 32-1 КПК України (1001-05) .

За вказаних обставин, у допуску справи до провадження Верховного Суду України слід відмовити.

Керуючись ст. 418 КПК України (1001-05) , колегія суддів, –

відмовити засудженому ОСОБА_1 у допуску справи до провадження Верховного Суду України за його заявою про перегляд ухвали колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 19.08.2010, постанволеної за результатами розгляду касаційної скарги по кримінальній справі щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Ухвала оскарженню не підляг