Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Кузнєцова В.О.

суддів Амеліна В.І., Дербенцевої Т.П.,

Євтушенко О.І., Юровської Г.В.

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" про зобов’язання виконання умови договору та стягнення моральної шкоди за неналежне надання послуг,

за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 10 грудня 2010 року та на ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 29 березня 2011 року

У червні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, посилаючись на те, що 02 травня 2008 року між ним та ПАТ КБ "ПриватБанк" укладено кредитний договір, згідно якого він отримав кредит в сумі 12 000 доларів США. При оформленні договору у нього незаконно було вилучені документи на квартиру АДРЕСА_1, а саме: договір купівлі - продажу квартири; технічний паспорт на квартиру.

12 листопада 2009 р. кредит погашено достроково, однак ПАТ КБ "ПриватБанк" відмовляє у видачі вищезазначених право установчих документів. Тому позивач просить зобов’язати відповідача надати йому документи про дострокове погашення ним кредитного договору та документи на квартиру, стягнути з відповідача ПАТ КБ "ПриватБанк" на його користь завдану моральну шкоду в сумі 5 000 грн., яка заподіяна діями відповідача, оскільки внаслідок неодноразових звернень до відповідача і отриманих відмов у наданні йому документів виникли цсихотравматичні травми, що спричинили негативні емоції та переживання, втрату спокою.

В жовтні 2010 р. позивачем були збільшені позовні вимоги, в яких просив зобов'язати відповідача надати йому технічний паспорт та договір купівлі - продажу АДРЕСА_1.

Рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 10 грудня 2010 року в задоволенні позову ОСОБА_3 до ПАТ КБ "Приватбанк" про зобов’язання виконання умов договору та стягнення моральної шкоди за неналежне надання послуг – відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 29 березня 2011 року рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 10 грудня 2010 року залишено без змін.

У поданій до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалені в справі рішення, посилаючись на неправильне застосуванням норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, посилався на те, позивачем не було дотримано умов кредитного договору при достроковому погашенні кредиту, тому банк за умовами п.18.11 договору іпотеки має право зберігати правовстановлюючі документи на предмет іпотеки до дати остаточного погашення заборгованості за кредитним договором.

Проте, суди дійшли до таких висновків при неповному з’ясуванні обставин справи та неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам судові рішення не відповідають.

Судами встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 20 травня 2008 р. між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_3 було укладено договір згідно якого банк надав ОСОБА_3 кредитні кошти шляхом готівки через кассу на строк з 20.05.2008 р. по 20.05.2018 р. включно у розмірі 14 780 доларів США на наступні цілі: 12 000 доларів США на придбання нерухомості, у розмірі 360 доларів США на сплату винагороди за надання фінансового інструменту у момент надання кредиту, 160 доларів США страхування майна, 60 доларів США особисте страхування, а також 2200 доларів США на сплату страхових платежів у випадках та в порядку, передбачених п.п. 2.1.3, 2.2.7 даного Договору, зі сплатою за користування Кредитом відсотків у розмірі 1,25 % на місяць на суму залишку заборгованості за Кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,00 % від суми виданого кредиту щомісяця в період сплати, винагорода за резервування ресурсів у розмірі 4,08 річних від суми зарезервованих ресурсів, винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно п.7.2 Договору.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу (435-15) , інших актів цивільного законодавства.

Відмовляючи в задоволенні позову, в основу рішення суд поклав лише довідку банку, що за позивачем нарахована заборгованість за укладеним кредитним договором у сумі 17 355,43 гривень.

Між тим суд не перевірив належним чином доводи позивача щодо погашення ним достроково кредитних зобов’язань. Не витребував, та не перевірив фінансові документи банку і позивача щодо внесення позивачем коштів, не з’ясував в який період і в якому розмірі позивачем погашався кредит.

Таким чином, вирішуючи спір, суд першої інстанції в порушення вимог ст. ст. 212 – 214 ЦПК України (1618-15) не встановив фактичні обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а тому ухвалені судові рішення не відповідають вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для скасування судових рішень із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції

З урахуванням наведеного, рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 10 грудня 2010 року та ухвала апеляційного суду Полтавської області від 29 березня 2011 року підлягають скасуванню, з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись п.5. ч.1. ст. 336, ст.ст. 341, 344, 346 ЦПК України, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 10 грудня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 29 березня 2011 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції

Ухвала оскарженню не підлягає.