суддів: Балюка М.І., Барбари В.П., Берднік І.С., Глоса Л.Ф., Григор’євої Л.І., Гриціва М.І., Ґуля В.С., Гуменюка В.І., Ємця А.А., Жайворонок Т.Є., Заголдного В.В., Канигіної Г.В., Кліменко М.Р., Короткевича М.Є., Коротких О.А., Косарєва В.І., Кривенди О.В., Кривенка В.В., Лященко Н.П., Маринченка В.Л., Онопенка В.В., Панталієнка П.В., Пивовара В.Ф., Пилипчука П.П., Потильчака О.І., Пошви Б.М., Прокопенка О.Б., Редьки А.І., Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л., Скотаря А.М., Школярова В.Ф., Яреми А.Г.,

за участю: заступника Генерального прокурора України Гаврилюка М.І.

розглянувши кримінальну справу за заявою захисника ОСОБА_28 про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 червня 2011 року,

постановою Нововолинського міського суду Волинської області від 24 вересня 2010 року ОСОБА_28 звільнено від кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України у зв’язку із зміною обстановки, із закриттям провадження у кримінальній справі на підставі ст. 48 КК України.

Органами досудового слідства ОСОБА_28 обвинувачувалась у тому, що вона, як голова дільничної виборчої комісії №32 ТВО №19, під час виборів Президента України 8 лютого 2010 року підробила офіційний документ – табель обліку робочого часу за лютий 2010 року, приховала від окружної виборчої комісії фактичні дані про закінчення роботи членами комісії 7 лютого 2010 року. Внаслідок цього окружна виборча комісія незаконно перерахувала заробітну плату членам дільничної комісії на суму 1374, 24 грн.

Також ОСОБА_28 допустила розтрату бюджетних коштів на зазначену суму, які були зайво виплачені членам дільничної виборчої комісії в якості заробітної плати.

У апеляційному порядку постанова щодо ОСОБА_28 не переглядалась.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 червня 2011 року постанову щодо ОСОБА_28 скасовано, справу направлено на новий судовий розгляд.

11 серпня 2011 року ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ допущено до провадження Верховного Суду України кримінальну справу щодо ОСОБА_28 за її заявою про перегляд зазначеної ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

У заяві ОСОБА_28 зазначає, що під час розгляду кримінальної справи щодо неї за касаційною скаргою прокурора суд дійшов необґрунтованого висновку, що постанова місцевого суду підлягає скасуванню, оскільки вона вчинила два злочини, які були розділені певним проміжком часу та які утворили реальну сукупність, що виключає можливість звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України.

На обгрунтування заяви ОСОБА_28 надала копію ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ щодо ОСОБА_29, яку постановою Нововолинського міського суду Волинської області від 3 листопада 2010 року було звільнено від кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України на підставі ст. 48 КК України у зв’язку з тим, що внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність і вона перестала бути суспільно-небезпечною, якою суд касаційної інстанції постанову місцевого суду залишив без зміни, а касаційну скаргу прокурора без задоволення.

ОСОБА_28 вважає, що суд касаційної інстанції в аналогічних справах неоднаково застосував кримінальний закон., внаслідок чого були постановлені різні за змістом судові рішення щодо подібних суспільно небезпечних діянь, у зв’язку з неоднаковим тлумаченням колегіями суддів норм ст.ст. 33, 48 КК України та поняття "ідеальна сукупність" чи "реальна сукупність".

З цих підстав ОСОБА_28 просить ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 червня 2011 року щодо неї скасувати, справу направити на новий касаційний розгляд до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Заслухавши доповідь судді, заступника Генерального прокурора України Гаврилюка М.І., який вважав, що в задоволенні заяви ОСОБА_28 необхідно відмовити, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи заяви, Верховний Суд України вважає, що заява задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 400-13 КПК України, не може бути подана заява про перегляд ухвал суду касаційної інстанції, які не перешкоджають провадженню у справі.

Всупереч зазначеним вимогам закону, ОСОБА_28 у своїй заяві порушує питання про скасування ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 червня 2011 року, яка не перешкоджає провадженню у справі, оскільки не є остаточним рішенням у справі і на даний час справа щодо ОСОБА_28 перебуває на розгляді у суді першої інстанції.

Враховуючи, що у заяві порушується питання про перегляд рішення суду касаційної інстанції, яке не може бути предметом розгляду, Верховний Суд України вважає за необхідне у задоволенні заяви ОСОБА_28 відмовити.