Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні у м. Києві 15 березня 2011 року матеріали справи за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, на постанову Комсомольського районного суду м. Херсона від 6 травня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 17 травня 2010 року,

старшим слідчим слідчого відділу прокуратури Херсонської області 27 травня 2009 року порушено кримінальну справу щодо приватного нотаріуса ОСОБА_5 за фактом зловживання службовим становищем та службового підроблення, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України.

Відповідно до постанови слідчого приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_5, у подальшому ОСОБА_6, зловживаючи своїм службовим становищем, здійснила службове підроблення при посвідченні заяви ОСОБА_7 та договору купівлі-продажу від 27.06.2008 року, у відповідності до якого невідома особа, яка назвалась ОСОБА_7 продала, а ОСОБА_8 придбала за 10543 гривні нежиле приміщення, загальною площею 41,6 кв.м., що розташоване на вулиці АДРЕСА_1, зловживаючи своїм службовим становищем, у порушення Закону України "Про нотаріат" (3425-12) , зазначила, що договір підписано сторонами в її присутності. Однак, слідством встановлено, що згідно свідоцтва про смерть № 1800 від 23.10.2007 року ОСОБА_7 помер 21.10.2007 року. Зазначеними діями ОСОБА_5 заподіяно істотну шкоду Херсонському національному технічному університету і ОСОБА_8

Постановою Комсомольського районного суду м. Херсона від 6 травня 2010 року скаргу ОСОБА_6 (ОСОБА_5) задоволено. Постанову старшого слідчого відділу прокуратури Херсонської області про порушення кримінальної справи щодо приватного нотаріуса ОСОБА_5 за фактом зловживання службовим становищем та службового підроблення при посвідченні заяви та договору купівлі-продажу від 27.06.2008 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 при придбанні за 10543 гривні нежилого приміщення, загальною площею 41,6 кв.м., яке розташоване на вулиці АДРЕСА_1, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України, скасовано.

Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 17 травня 2010 року постанову районного суду залишено без зміни.

У касаційному поданні прокурор, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, просить судові рішення, постановлені за скаргою ОСОБА_5, скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Вважає, що були законні приводи та підстави до порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_5 за ознаками складу злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України. Зазначає, що судом у порушення вимог кримінально-процесуального закону фактично дана оцінка кваліфікації дій ОСОБА_5

Заслухавши доповідь судді, прокурора Пересунька С.В., який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню, а судові рішення скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, повинен перевірити наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Згідно зі ст. 94 КПК України, приводами для порушення кримінальної справи є заяви або повідомлення, а підставами – достатні дані, що вказують на наявність ознак злочину. Закон не вимагає від відповідних органів при вирішенні питання про порушення кримінальної справи надавати докази або вважати встановленими будь-які обставини.

Проте суд у порушення вимог закону при перевірці достовірності підстав до порушення кримінальної справи став перевіряти і оцінювати докази, що може бути лише при провадженні досудового слідства після порушення кримінальної справи в порядку, визначеному процедурою, передбаченою КПК України (1001-05) .

Приймаючи рішення про скасування постанови про порушення кримінальної справи, суд дійшов висновку, що без опитування ОСОБА_6 (ОСОБА_5) та ОСОБА_8, які були безпосередніми учасниками події, пояснення яких могли мати стверджуючий, прямий характер щодо вчинення злочину, чи навпаки спростувати виниклі підозри, слідчий не мав права порушувати кримінальну справу. Крім того, суд дійшов до висновку, що з матеріалів справи не видно, чи містять встановлені факти ознаки злочинів і якими даними підтверджуються зазначені обставини. На підставі викладеного суд зробив висновок про те, що постанова про порушення кримінальної справи винесена передчасно.

Разом з тим судом не враховано, що у матеріалах дослідчої перевірки є інші матеріали, які, відповідно до ч. 1 ст. 94 КПК України можуть свідчити про належність приводів до порушення кримінальної справи, зокрема, офіційна заява ректора Херсонського національного технічного університету (матеріали справи а.с. 23), висновок експерта (матеріали справи а.с. 28-29), заява ОСОБА_7 (матеріали справи а.с. 32), договір купівлі-продажу (матеріали справи а.с. 33-34), актовий запис про смерть (матеріали справи а.с. 35), які можуть свідчити про достатність даних, що вказують на наявність ознак злочину, на які суд першої інстанції не звернув уваги.

Крім того, судом за умови законності джерел отримання вказаних приводів до порушення кримінальної справи, повинно було б відповідно до ч. 2 ст. 94 КПК України досліджено питання їх достатності, що вказували б на наявність ознак злочину та свідчили про реальність конкретної події злочину. Проте суд, з`ясувавши відсутність пояснень ОСОБА_6 (ОСОБА_5) і ОСОБА_8, дійшов до передчасного висновку щодо відсутності приводів і підстав до порушення кримінальної справи.

Що стосується доводів сторін як щодо обґрунтованості, так і щодо безпідставності порушення кримінальної справи саме за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України, то питання правильності кваліфікації дій на стадії порушення кримінальної справи не розглядається, а вирішується при проведенні досудового слідства та при розгляді справи по суті в суді.

Апеляційний суд, перевіряючи матеріали справи, не звернув уваги на порушення вимог закону судом першої інстанції і залишив постанову суду без зміни.

Наведені обставини, згідно з ч. 1 ст. 398 КПК України, тягнуть скасування судових рішень, постановлених у даній справі, у зв`язку з порушенням кримінально-процесуального закону та направлення справи на новий судовий розгляд, під час якого суду необхідно розглянути скаргу на постанову слідчого відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, в залежності від того, чи були при порушенні справи додержані вимоги статей 94, 97, 98 КПК України, постановити законне і обгрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, п. 2 розділу XIII Перехідних Положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня (2453-17) 2010 року, колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, задовольнити.

Постанову Комсомольського районного суду м. Херсона від 6 травня 2010 року про скасування постанови старшого слідчого прокуратури Херсонської області від 27 травня 2009 року про порушення кримінальної справи щодо приватного нотаріуса ОСОБА_5 за фактом зловживання службовим становищем та службового підроблення, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України, та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 17 травня 2010 року, якою залишено без зміни рішення суду першої інстанції, скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же районний суд.