розглянула в судовому засіданні в м. Києві 3 лютого 2011 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Черкаської області на вирок Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 15 лютого 2010 року, яким засуджено

ІНФОРМАЦІЯ_1,

судимості не має,

за ч. 2 ст. 307 КК України на п’ять років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки й згідно зі ст. 76 КК України зобов’язано не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання чи роботи.

В апеляційному порядку справа не розглядалася.

ОСОБА_4 визнано винним у тому, що він на початку вересня 2009 року в АДРЕСА_1 на своїй присадибній ділянці виявив одну рослину дикоростучої коноплі й незаконно придбав її, зірвавши з неї листя, зберігаючи при собі, переніс до свого житлового будинку, де висушив та шляхом перетирання руками виготовив особливо – небезпечний наркотичний засіб каннабіс (маріхуану) вагою 3,288 гр. та зберігав із метою подальшого збуту.

Він же 18 грудня 2009 року приніс указаний засіб на центральну вулицю в АДРЕСА_1, де незаконно збув ОСОБА_5 за 20 грн.

У касаційному поданні прокурор посилається на те, що суд, викладаючи фабулу обвинувачення визнаного доведеним, встановив, що ОСОБА_4 вчинив незаконне з метою збуту придбання, виготовлення та зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу, а також його збут, проте при юридичній оцінці діяння кваліфікував дії засудженого за ч. 2 ст. 307 КК України лише як збут указаного наркотичного засобу. Вказує, що суд у мотивувальній частині вироку неправильно зазначив ім’я та по батькові засудженого. Просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню.

Висновки суду щодо винуватості засудженого у вчиненні інкримінованого злочину та кваліфікації його дій за ч . 2 ст. 307 КК України є законними й обґрунтованими.

Як убачається з вироку, суд правильно встановив фактичні обставини справи, визнавши, що ОСОБА_4 незаконно придбав коноплю, зірвавши зі знайденої на присадибній ділянці рослини листя, зберігаючи при собі, переніс її до свого житлового будинку, де висушив та шляхом перетирання руками виготовив особливо – небезпечний наркотичний засіб каннабіс (маріхуана) вагою 3,288 гр., зберігав із метою подальшого збуту, а 18 грудня 2009 року незаконно збув ОСОБА_5

Зазначене свідчить про те, що суд фактично визнав ОСОБА_4 винуватим у незаконному придбанні, виготовленні, зберіганні з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу та його збуті, що відповідає ознакам даного складу злочину, інкримінованим органами досудового слідства.

За таких обставин відсутність вказівки суду при юридичній оцінці вчинених ОСОБА_4 діянь за ч. 2 ст. 307 КК України всіх ознак об’єктивної сторони складу злочину, у вчиненні якого його визнано винуватим, не може бути розцінено як неправильне застосування кримінального закону, не є істотним порушенням вимог кримінально – процесуального закону, яке перешкодило чи могло перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу й постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок.

З огляду на це твердження прокурора про неправильне застосування судом кримінального закону та істотне порушення вимог кримінально – процесуального закону є необґрунтованими.

Що ж стосується неправильної вказівки в мотивувальній частині вироку імені та по батькові засудженого, то ця неточність може бути усунута в порядку ст. ст. 409, 411 КПК України.

З огляду на викладене передбачені законом підстави для призначення справи до касаційного розгляду відсутні.

Керуючись ст. 394 КПК України та ч. 1 ст. 2 Розділу ХІІІ Перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року (2453-17) , колегія суддів

головуючого	Пивовара В.Ф.
суддів	Канигіної Г.В., Кузьменко О.Т.