розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м.Краматорськ Донецької області, громадянина України, який працює головою наглядової ради ТОВ "Уран", не одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.364; ч.1 ст. 209 КК України,-

ОСОБА_6 05.01.2000 року протоколом №1 загальних зборів ТОВ "Уран", яке розташовувалось по вул. Борщагівській, 152-А в м. Києві, був призначений на посаду директора вказаного товариства, який відповідно до статуту діє від імені Товариства без доручення; видає доручення на укладання договорів, контрактів та угод іншим працівникам Товариства; несе персональну відповідальність за діяльність Товариства; розпоряджається майном та коштами Товариства, відкриває та закриває рахунки в установах банків; призначає та звільняє співробітників Товариства та визначає їх повноваження; забезпечує розробку, підписання та виконання колективного договору з трудовим колективом Товариства.

03 листопада 2003 р. між ТОВ "Уран", Громадським обєднанням "Народна кредитна спілка "Добробут"(далі –ГО НКС "Добробут") та підприємством "Ресурс"Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України"(далі –"Ресурс"ВОІ) укладено довгостроковий інвестиційний договір №10/с/03 про будівництво житлового комплексу з громадсько-побутовими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_2, предметом якого є будівництво житлового будинку за вказаною адресою та підключення його до інженерних мереж міста.

Відповідно до додатку 5 до договору №10/с/03 –акту №3 (дату складання не зазначено), складеного представниками ГО НКС "Добробут"(сторона 1), підприємства "Ресурс"(сторона 2) та ТОВ "Уран"(сторона 3), ТОВ "Уран"було прийнято для фінансування сорок чотири квартири загальною площею 4182,18 кв.м, вартість 1 кв.м складає 1960 грн., в тому числі ПДВ 326,66 грн.

Відповідно до Закону України "Про інвестиційну діяльність" №1560-ХІІ від 18.09.1991 р. (1560-12) інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій.

Відповідно до ст.1 згаданого Закону інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.

Такими цінностями можуть бути:

кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери;

рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності);

майнові права інтелектуальної власності;

сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навиків та виробничого досвіду, необхідних для організації того чи іншого виду виробництва, але не запатентованих ("ноу-хау");

права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права;

інші цінності.

Згідно ст.4 згаданого Закону об’єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях та сферах народного господарства, цінні папери, цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об’єкти власності, а також майнові права.

Забороняється інвестування в об’єкти, створення і використання яких не відповідає вимогам санітарно-гігієнічних, радіаційних, екологічних, архітектурних та інших норм, встановлених законодавством України, а також порушує права та інтереси громадян, юридичних осіб і держави, що охороняються законом.

Субєктами (інвесторами і учасниками) інвестиційної діяльності можуть бути громадяни і юридичні особи України та іноземних держав, а також держави.

Інвестори —суб’єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об’єкти інвестування.

Інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності.

Учасниками інвестиційної діяльності можуть бути громадяни та юридичні особи України, інших держав, які забезпечують реалізацію інвестицій як виконавці замовлень або на підставі доручення інвестора.

Відносини, що виникають при здійсненні інвестиційної діяльності на Україні, регулюються цим Законом (1560-12) , іншими законодавчими актами України.

Укладення договорів, вибір партнерів, визначення зобов’язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключною компетенцією суб’єктів інвестиційної діяльності.

Згідно статті 9 Закону України "Про інвестиційну діяльність" основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб’єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода).

Відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України "Про інвестиційну діяльність" забороняється інвестування в об’єкти, створення і використання яких не відповідає вимогам санітарно-гігієнічних, радіаційних, екологічних, архітектурних та інших норм, встановлених законодавством України, а також порушує права та інтереси громадян, юридичних осіб і держави, що охороняються законом.

Приблизно в квітні 2004 року директор ТОВ "Уран"ОСОБА_6 уклав з ОСОБА_8 договір №29 про пайову участь у будівництві від 26.12.2003 року, відповідно до якого ТОВ "Уран"зобов’язувалось отримані від пайовика грошові кошти спрямувати на будівництво житла –кв.НОМЕР_7 у будинку АДРЕСА_2.

В подальшому ОСОБА_8, діючи на виконання умов укладеного ним договору №29 про пайову участь у будівництві від 26.12.2003 року вніс на рахунок ТОВ "Уран"грошові кошти у сумі 164 590 грн. на будівництво житла –кв.НОМЕР_7 у будинку АДРЕСА_2.

Після отримання ТОВ "Уран"вказаних грошових коштів ОСОБА_8 у директора ТОВ "Уран"ОСОБА_6 виник умисел на незаконне витрачання грошових коштів інвестора (пайовика) на господарські потреби ТОВ "Уран"(розрахунки з постачальниками, погашення заборгованостей, тощо).

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6, будучи директором ТОВ "Уран", перебуваючи в офісі товариства, діючи умисно, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, достовірно знаючи те, що грошові кошти ОСОБА_8 необхідно направити на фінансування будівництва житла пайовика, діючи в порушення п.п.1.1 договору №29 про пайову участь у будівництві від 26.12.2003 року, в порушення ч.2 ст. 4 Закону України "Про інвестиційну діяльність", явно порушуючи права та інтереси ОСОБА_8, що охороняються законом, діючи в інтересах ТОВ "Уран", отримані згідно укладеного договору №29 про пайову участь у будівництві від 26.12.2003 року грошові кошти ОСОБА_8 у сумі 164 590 грн. перерахував на рахунки СП "УМЗ", ТОВ "Пронто-Київ", ТОВ "Сталекс", СПД ОСОБА_9, АППБ "Аваль", АФ "Паритет", ТОВ "ТД "Вікант"згідно укладених договорів у сумі 164 590 грн., чим заподіяв збитки ОСОБА_8 у сумі 164 590 грн., що у 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Таким чином, директор ТОВ "Уран"ОСОБА_6 своїми умисними діями, які виразились у незаконному витрачанні грошових коштів ОСОБА_8 на господарські потреби ТОВ "Уран"при викладених обставинах у сумі 164 590 грн. шляхом використання свого службового становища, в інтересах ТОВ "Уран", всупереч інтересам служби, заподіяв матеріальні збитки ОСОБА_8 у сумі 164 590 грн.

Далі, приблизно в травні 2004 року директор ТОВ "Уран"ОСОБА_6 уклав з ОСОБА_1 договір №33 про пайову участь у будівництві від 26.12.2003 року, відповідно до якого ТОВ "Уран"зобов’язувалось отримані від пайовика грошові кошти спрямувати на будівництво житла –кв.НОМЕР_5 у будинку АДРЕСА_2.

В подальшому ОСОБА_1, діючи на виконання умов укладеного ним договору №33 про пайову участь у будівництві від 26.12.2003 року вніс на рахунок ТОВ "Уран"грошові кошти у сумі 118 830 грн. на будівництво житла –кв.НОМЕР_5 у будинку АДРЕСА_2.

Після отримання ТОВ "Уран"вказаних грошових коштів ОСОБА_1 у директора ТОВ "Уран"ОСОБА_6 виник умисел на повторне незаконне витрачання грошових коштів інвестора (пайовика) на господарські потреби ТОВ "Уран"(розрахунки з постачальниками, погашення заборгованостей, тощо).

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6, будучи директором ТОВ "Уран", перебуваючи в офісі товариства, діючи умисно, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, достовірно знаючи те, що грошові кошти ОСОБА_10 необхідно направити на фінансування будівництва житла пайовика, діючи в порушення п.п.1.1 договору №33 про пайову участь у будівництві від 26.12.2003 року, в порушення ч.2 ст. 4 Закону України "Про інвестиційну діяльність", явно порушуючи права та інтереси ОСОБА_1, що охороняються законом, діючи в інтересах ТОВ "Уран", отримані згідно укладеного договору №33 про пайову участь у будівництві від 26.12.2003 року грошові кошти ОСОБА_1 у сумі 118 830 грн. частково перерахував на рахунки Київської РД "Райффайзен банк Аваль", на виплату з/п, СПД ОСОБА_9, адвокатську фірму "Паритет", ТОВ "Паритет", РГУПР "Парафія преображення", ДК "Газ України"згідно укладених договорів у сумі 73 430 грн., чим заподіяв збитки ОСОБА_1 у сумі 73 430 грн., що у 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Таким чином, директор ТОВ "Уран"ОСОБА_6 своїми умисними діями, які виразились у незаконному витрачанні грошових коштів ОСОБА_1 на господарські потреби ТОВ "Уран"при вищевикладених обставинах у сумі 73 430 грн. шляхом використання свого службового становища, в інтересах ТОВ "Уран", всупереч інтересам служби, заподіяв матеріальні збитки ОСОБА_1 у сумі 74 430 грн.

Далі, приблизно в серпні 2004 року директор ТОВ "Уран"ОСОБА_6 уклав з ОСОБА_11 договір №40 про пайову участь у будівництві від 29.12.2003 року, відповідно до якого ТОВ "Уран"зобов’язувалось отримані від пайовика грошові кошти спрямувати на будівництво житла –кв.НОМЕР_6 у будинку АДРЕСА_2.

В подальшому ОСОБА_11, діючи на виконання умов укладеного нею договору №40 про пайову участь у будівництві від 29.12.2003 року, внесла на рахунок ТОВ "Уран"грошові кошти у сумі 79 650 грн. на будівництво житла –кв.НОМЕР_6 у будинку АДРЕСА_2.

Після отримання ТОВ "Уран"вказаних грошових коштів ОСОБА_11 у директора ТОВ "Уран"ОСОБА_6 виник умисел на повторне незаконне витрачання грошових коштів інвестора (пайовика) на господарські потреби ТОВ "Уран"(розрахунки з постачальниками, погашення заборгованостей, тощо).

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6, будучи директором ТОВ "Уран", перебуваючи в офісі товариства, діючи умисно, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, достовірно знаючи те, що грошові кошти ОСОБА_11 необхідно направити на фінансування будівництва житла пайовика, діючи в порушення п.п.1.1 договору №40 про пайову участь у будівництві від 29.12.2003 року, в порушення ч.2 ст. 4 Закону України "Про інвестиційну діяльність", явно порушуючи права та інтереси ОСОБА_11, що охороняються законом, діючи в інтересах ТОВ "Уран", отримані згідно укладеного договору №40 про пайову участь у будівництві від 29.12.2003 року грошові кошти ОСОБА_11 у сумі 79 650 грн. перерахував на рахунок ТОВ "Сталекс"згідно укладеного договору у сумі 79 650 грн., чим заподіяв збитки ОСОБА_11 у сумі 79 650 грн., що у 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Таким чином, директор ТОВ "Уран"ОСОБА_6 своїми умисними діями, які виразились у незаконному витрачанні грошових коштів ОСОБА_11 на господарські потреби ТОВ "Уран"при вищевикладених обставинах у сумі 79 650 грн. шляхом використання свого службового становища, в інтересах ТОВ "Уран", всупереч інтересам служби, заподіяв матеріальні збитки ОСОБА_11 у сумі 79 650 грн.

Крім того, приблизно у лютому 2005 року у директора ТОВ "Уран"ОСОБА_6 виник умисел на незаконне залучення на рахунок ТОВ "Уран"грошових коштів фізичних осіб –інвесторів начебто для будівництва житла –житлового комплексу з громадсько-побутовими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_2 без мети у подальшому перерахування залучених інвестицій замовнику будівництва, а з метою незаконного витрачання на господарські потреби ТОВ "Уран"(розрахунки з постачальниками, погашення заборгованостей, тощо).

З метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на незаконне залучення на рахунок ТОВ "Уран"грошових коштів від фізичних осіб начебто для фінансування будівництва житлового комплексу з громадсько-побутовими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_2, діючи умисно, в інтересах ТОВ "Уран", використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, директор ТОВ "Уран"ОСОБА_6, ввівши в оману ОСОБА_5 щодо своїх дійсних намірів, явно порушуючи його права та інтереси, що охороняються законом, діючи в порушення ч.2 ст. 4 Закону України "Про інвестиційну діяльність", перебуваючи в офісі товариства, приблизно у лютому 2005 року уклав з останнім договір №51 про пайову участь в інвестуванні будівництва житла від 25.12.2003 року, відповідно до якого ТОВ "Уран"зобов’язувалось отримані від пайовика грошові кошти спрямувати на будівництво житла –кв.НОМЕР_1 у будинку АДРЕСА_2.

В подальшому ОСОБА_5, введений у оману ОСОБА_6, не будучи обізнаний про злочинні наміри останнього, діючи на виконання умов укладеного ним договору №51 про пайову участь у інвестуванні будівництва житла від 25.12.2003 року, вніс на рахунок ТОВ "Уран"грошові кошти у сумі 180 638 грн., що завдало матеріальних збитків останньому у сумі 180 638 грн., що у 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Далі, директор ТОВ "Уран"ОСОБА_6, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на незаконне залучення на рахунок ТОВ "Уран"грошових коштів фізичних осіб –інвесторів начебто для будівництва житла –житлового комплексу з громадсько-побутовими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_2, без мети у подальшому перерахування залучених інвестицій замовнику будівництва, а з метою незаконного витрачання на господарські потреби ТОВ "Уран"(розрахунки з постачальниками, погашення заборгованостей, тощо), приблизно в березні 2005 року, перебуваючи в офісі товариства, діючи умисно, в інтересах ТОВ "Уран", використовуючи своє службове становище, всупереч інтересам служби, ввівши у оману ОСОБА_12 щодо своїх дійсних намірів, явно порушуючи його права та інтереси, що охороняються законом, діючи в порушення ч.2 ст. 4 Закону України "Про інвестиційну діяльність", уклав з останнім договір №55 про пайову участь у інвестуванні будівництва житла від 25.12.2003 року, відповідно до якого ТОВ "Уран"зобов’язувалось отримані від пайовика грошові кошти спрямувати на будівництво житла –кв.НОМЕР_4 у будинку АДРЕСА_2.

В подальшому, ОСОБА_12, введений у оману ОСОБА_6, не будучи обізнаний про злочинні наміри останнього, діючи на виконання умов укладеного ним договору №55 про пайову участь у інвестуванні будівництва житла від 25.12.2003 року, вніс на рахунок ТОВ "Уран"грошові кошти у сумі 301 224 грн., що завдало матеріальних збитків останньому у сумі 301 224 грн., що у 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Таким чином, директор ТОВ "Уран"ОСОБА_6 своїми умисними діями, які виразились у незаконному залученні на рахунок ТОВ "Уран"грошових коштів ОСОБА_5 у сумі 180 638 грн. начебто для будівництва житла –кв.НОМЕР_1 житлового комплексу з громадсько-побутовими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_2 та грошових коштів ОСОБА_12 у сумі 301 224 грн. начебто для будівництва житла –кв.НОМЕР_4 житлового комплексу з громадсько-побутовими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_2, без мети виконання своїх зобов’язань та без мети витрачання вказаних інвестиційних коштів на будівництво житла для зазначених інвесторів (пайовиків), шляхом використання свого службового становища, в інтересах ТОВ "Уран", всупереч інтересам служби, заподіяв матеріальні збитки ОСОБА_5 у сумі 180 638 грн. та ОСОБА_12 у сумі 301 224 грн.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 свою вину в інкримінованих йому діяннях визнав повністю, щиро розкаявся та дав пояснення щодо вчинення ним злочинів. Він пояснив, що протоколом № 1 в 2000 році він був призначений директором ТОВ "Уран". Дане товариство займалося інвестиціями. В перше будівництво вони вклали 2,5 млн. грн. В них було кілька інвестиційних проектів. Ліцензії для такого виду діяльності не потрібні. В 2003 році він ще був директором "Уран"і дійсно підписував договір з потерпілим ОСОБА_5 та іншими особами. Перший договір був у них заключний з "Добробутом"і "Ресурсом". "Ресурс"був підрядником, а замовником був "Добробут". Також був укладений договір на будівництво квартир в будинку по АДРЕСА_2. По даному договору ТОВ "Уран" залучало інвесторів, які внесли гроші на будівництво квартир. Свого юриста на фірмі не було, а ті, яких залучали зі сторони не могли в повному об’ємі забезпечувати діяльність товариства.

Після виникнення конфлікту з пайщиками, він вживав заходи щоб залагодити ситуацію. Він зустрічався з усіма пайщиками і прийняв на себе зобов’язання, що він, як директор повинен був передати протягом трьох місяців всі гроші пайщикам. Переговори з "Ресурсом"і "Добробутом"не вдалися, тому він вимушений був віддати гроші з власних активів. Частково були віддані гроші потерпілому ОСОБА_12. Домовились, що він візьме кредит, щоб повернути гроші пайщикам, але на момент прийняття рішення виявилося, що один з вкладників через виконавчу службу, маючи виконавчий лист на підставі судового рішення наклав арешт на всю будівлю. Тому в них не було можливості розрахуватися з вкладниками. Після чого вкладники звернулись до суду з позовами, які були задоволені судом. ТОВ "Уран" визнав свій борг перед потерпілими за рішенням суду. ОСОБА_5 не звертався. Майже на 90 % були повернені гроші потерпілим. На даний момент правління "Добробуту"переобрано і він-ОСОБА_6 входить до правління замовника будівництва "Добробуту", щоб відстояти права вкладників по укладеним договорам. Він також працює над тим, як передати нерухомість ТОВ "Уран"в рахунок відшкодування шкоди потерпілим. Вину свою визнає повністю, у вчиненому щиро кається.

Крім визнання своєї вини підсудним, його винуватість підтверджується наступними доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_5 пояснив, що в другій половині 2004 року з реклами він дізнався, що ТОВ "Уран"займається будівництвом, тому пішов туди за адресою м. Київ, вул. Борщагівська, 152-А і познайомився там з ОСОБА_6. Він з’ясував умови по яким можна побудувати житло, здача якого планувалась на 4 квартал 2006 року. Вони уклали договір № 51 від 25.12.2003 року, відповідно якому він сплатив 180638 грн. у ТОВ "Уран", про що є квитанції на будівництво квартири у будинку по АДРЕСА_2. Згодом він побачив, що будівництво не ведеться. Він з’ясував, що відведена земельна ділянка не освоюється, і перспективи будівництва не було. Тому він звернувся до ОСОБА_6 про повернення внесених коштів в 2006 році, але кошти йому ніхто не повернув і квартиру не побудував. Тому він просить стягнути з підсудного матеріальну шкоду на загальну суму, а також моральну шкоду в сумі, спричиннені йому злочиннами діями саме підсудного.

Показаннями потерпілої ОСОБА_13, яка пояснила, що 29.12.2003 року вона уклала угоду з ТОВ "Уран"на інвестування будівництва квартири по АДРЕСА_2, на загальну вартість 269276 грн. за договором № 40. Вона повинна була заплатити цю суму трьома внесками, 2 з них були внесені, які разом складають суму 79650 грн., а останню суму вона не заплатила, так як вона повинна бути сплачена по закінченню будівництва, але так як воно не відбулося, то вона її не заплатила. Пізніше вона з"ясувала, що перспективи будівництва не було, тому вона вирішила забрати гроші, тому написала заяву про їх повернення 21.12.2005 року з нею була укладена додаткова угода про повернення коштів і їй повернули лише 10 % (7965 грн.) від суми, яку сплатила. На цьому все закінчилося. Тому вона в порядку цивільного судочинства звернулася до суду і рішенням суду від 13 жовтня 2006 року було стягнуто на її користь 74015 грн., але гроші не повернули.

Згідно оголошених та перевірених в судовому засіданні показань потерпілого ОСОБА_8, в квітні 2004 року та 20.04.2004 року він разом з ОСОБА_7 прийшли до офісу ТОВ "Уран", по вул.Борщагівська, 152-а,в Києві. Ознайомившись з документами, вони склали екземпляр договору №29 про пайову участь в будівництві кв.НОМЕР_2, загальною площею 91,28 км.м., в будинку АДРЕСА_2. 22.04.2004 року, він з ОСОБА_7 знову приїхали на ТОВ "Уран", де знаходився ОСОБА_6, при цьому дата в договорі стояла 26.12.2003 року. На їх питання чому дата у договорі не відповідає дійсності ОСОБА_15 пояснив, що в них йде нумерація договорів саме 2003 роком і тому вони не можуть їх змінити, але вони не придали цьому значення, так як довіряли ОСОБА_6 та ОСОБА_15 після цього він договір не підписав, але потім, коли вони вийшли з офісу він передав ОСОБА_7 нотаріально завірену довіреність для представництва його інтересів з приводу придбання на його ім’я квартири від 22.04.2004 року, після чого він поїхав додому в РФ, а ОСОБА_7 займалась відносинами з ТОВ "Уран"з приводу придбання квартири, при цьому коли ОСОБА_7 підписала договір з ТОВ "Уран"22.04.2004 року, то вона зателефонувала йому та все розповіла, і тоді він сподіваючись що все буде гаразд вирішив продати свою трикімнатну квартиру в РФ в м.Іноземцево, щоб проінвестувати гроші в будівництво квартири в Україні та 04.10.2004 року він продав свою квартиру, при цьому ОСОБА_7 частину грошей проплатила на користь ТОВ "Уран"відразу ж 22.04.2004 року, наскільки йому відомо особисто ОСОБА_6, який передав їй корінець квитанції про сплату.

Далі, в наступному ОСОБА_7 періодично здійснювала по довіреності оплати в рахунок сплати за квартири, при цьому після продажу його квартири, він приїхав в грудні 2004 року в гості до ОСОБА_7, та привіз з собою гроші від продажу квартири в сумі 150 000 гривень. Також ОСОБА_7 прийняла рішення придбати таким же чином однокімнатну квартиру, але вони вирішили що формально договір буде укладати він, а ОСОБА_7 буде представляти його інтереси по тій же довіреності, при цьому це було зроблено для того щоб потім знову не переоформлювати дану квартиру. Оскільки ОСОБА_7 все одно збиралась заповісти вказану квартиру його дітям, після чого 31.12.2004 року він приїхав додому до ОСОБА_6, який проживав в АДРЕСА_1 та знаходячись вдома у ОСОБА_6, він підписав договір №47 про пайову участь у будівництві житла, а саме це був договір про придбання однокімнатної квартири НОМЕР_3 загальною площею 57,62 кв.м. на 12 поверсі, яка повинна була бути в будинку АДРЕСА_2.

Далі по даним договорам на даний час у них оплачено вся сума по однокімнатній квартирі та 60% оплачено на двокімнатну квартиру і загальна сума яку вони сплати ТОВ "Уран"складає 328 807,20 грн., яка йому особисто належить 150 828,20 грн., оскільки це гроші він отримав від продажу своєї квартири в РФ.

Далі, в наступному він телефонував ОСОБА_7, яка його запевняла що все в порядку, але пізніше з приводу будівництва будинку, де вони хотіли придбати квартири йшли якійсь суди, все це тривало біля року, після чого в листопаді 2003 року, в розмові з ОСОБА_7, було прийнято рішення про розірвання договорів з ТОВ "Уран та вимагати повернення грошей, що в наступному і стала робити ОСОБА_7. Вона написала заяву до ТОВ "Уран"про розірвання договору та вимагати він них повернення грошей ще 21.12.2005 року, але по цей час нічого ТОВ "Уран" не повернув їм гроші взагалі і в наступному вони були вимушені з цього приводу звернутись до правоохоронних органів (т.5 а.с. 144-146)

Оголошеними та перевіреними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_1, який пояснив, що являється інвестором будівництва квартири НОМЕР_5 по АДРЕСА_2, згідно укладеного договору №33 про пайову участь у будівництві від 26.12.2003 року.

Приблизно в травні 2004 року він знайшов об’яву ТОВ "Уран" про продажу квартир у будинку АДРЕСА_2. Після він приїхав до офісу ТОВ "Уран"по вул.Борщагівська, 152-а в м. Києві, для з’ясування умов укладання договору. В офісі його зустрів помічник директора ТОВ "Уран"ОСОБА_6. Той розповів про умови укладання договору, надав примірник договору для його ознайомлення та обміркування. На наступний день він знову приїхав до офісу ТОВ "Уран", де підписав договір із директором товариства ОСОБА_6 На його питання як буде відбуватись інвестування, як йому здається ОСОБА_6, повідомив, що його кошти зараховуються на рахунок ТОВ "Уран", а вони потім перераховують їх на будівництво житла. На даний час будівництво не розпочато, а вкладені ним кошти йому не повертаються. Загалом ним було сплачено на ТОВ "Уран"83 927, 5 грн. (т.7 а.с.196-198)

Оголошеними та перевіреними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_12, який пояснив, що являється інвестором будівництва квартири НОМЕР_4 по АДРЕСА_2 згідно укладеного договору №55 про пайову участь будівництві від 25.12.2003 року.

Приблизно у березні 2005 року у його виникла ситуація, за якої він вирішив проінвестувати будівництво житла в м.Києві. По об’яві у газеті він знайшов пропозицію ТОВ "Уран"на інвестування будівництва житла по АДРЕСА_2. Після цього, протягом кількох днів, він приїхав до офісу ТОВ "Уран"по вул..Борщагівська, 152 в м. Києві, де його зустрів чоловік на ім’я ОСОБА_1. Той показав, йому дозвільні документи на земельну ділянку, та проектно-кошторисну документацію на будинок. Після цього повідомив, що будівництво починається через кілька днів, буде зноситись автостоянка. ОСОБА_1 йому надав договір для підписання, у якому зазначалось що він фінансує будівництво квартири НОМЕР_4 по АДРЕСА_2, а також те що всі належні йому грошові кошти повинні буди протягом 3–х банківських днів повинні бути спрямувати до замовника будівництва. Після того як ОСОБА_1 надав йому на підпис договір і він його підписав, через пару днів він в офісі товариства забрав свій екземпляр договору підписаний директор товариства ОСОБА_6 Після того як йому ОСОБА_1 виписав рахунок, він протягом кількох днів сплатив всю суму по договору у розмірі 301 224 грн. на рахунок ТОВ "Уран". (т.7 а.с.199-201)

- копією статуту ТОВ "Уран", із якої вбачаються зазначені повноваження директора ТОВ "Уран".(т.2 а.с.105-108)

- копією протоколу №1 загальних зборів засновників ТОВ "Уран"від 05.01.2000 року, на яких ОСОБА_6 призначено директором ТОВ "Уран".(т.2 а.с.89)

- договорами №29 про пайову участь у будівництві від 26.12.2003 року ОСОБА_8, №33 про пайову участь у будівництві від 26.12.2003 року ОСОБА_1, №40 про пайову участь у будівництві від 29.12.2003 року ОСОБА_11, №51 про пайову участь у інвестуванні будівництва житла від 25.12.2003 року ОСОБА_5, №55 про пайову участь у інвестуванні будівництва житла від 25.12.2003 року ОСОБА_12 (т.2 а.с.187-189, 215-217, 196-198; т.7 а.с.210-212; т.2 а.с.210-213)

-роздруківкою руху коштів по рахункам ТОВ "Уран"№26000501022767 у Київському РД "Райффайзен банк Аваль"та №26001890 у Київській філії АППБ "Аваль", якою підтверджується нецільове використання коштів інвесторів- зазначених потерпілих (т.4 а.с. 117-172, 173-331).

- висновком судово-економічної експертизи №10835 від 05.02.2009р., відповідно якому документально підтверджується збитки, що виникли в результаті нецільового використання ТОВ "Уран"інвестиційних коштів за зазначеними договорами та в зазначених сумах (т.7 а.с.244-264)

- Іншими матеріалами справи.

Аналізуючи зібрані докази, суд вважає підсудного ОСОБА_6 винуватим у вчиненні навмисних дій, які виразились у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, в інтересах третіх осіб, використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, і кваліфікує його дії за ч.2 ст. 364 КК України.

Органами досудового слідства ОСОБА_6 також було інкриміновано, що він, працюючи директором ТОВ "Уран"та перебуваючи у приміщенні товариства, достовірно знаючи те, що грошові кошти від ОСОБА_5 та ОСОБА_12 отримані в результаті його злочинних дій при описаних обставинах, діючи з метою їх незаконного витрачання на господарські потреби ТОВ "Уран", тобто вчинення із ними фінансових операцій, перебуваючи в офісі товариства, грошові кошти ОСОБА_5, які були зараховані на поточний рахунок ТОВ "Уран"протягом 22.02.2005 р., 23.02.2005 р., 28.02.2005 р., 02.03.2005 р., 04.03.2005 р., частинами перерахував на поточні рахунки ТОВ "Корн-Інвест"(код ЄДРПОУ 32820724) №26000101036294 в КРД "Райфайзенбанк Аваль", ТОВ "Тотем"(код ЄДРПОУ 24091504) №26008301260025 в Подільське відділеня ПІБ в м.Києві, ПП "Максі-Трейд"(код ЄДРПОУ 30572948) №26008300100336 в АБ "Східно-Европейський банк"згідно укладених договорів, а грошові кошти ОСОБА_12, які також були зараховані на поточний рахунок ТОВ "Уран"протягом 21.03.2005 р., перерахував на поточний рахунок ТОВ "Укрмашкомплект"(код ЄДРПОУ 25328457) №26008301511422 в відділені "ПІБ"в м.Краматорськ, тим самим вчинив фінансові операції із зазначеними грошовими коштами.

Ці дії ОСОБА_6 органами досудового слідства були кваліфіковані як легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, тобто вчинення фінансової операції з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, тобто вчинення фінансової операції з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів за ч.1 ст. 209 КК України.

При судовому розгляді справи 20.12.2010 року прокурором була винесена постанова про зміну підсудному ОСОБА_6 в порядку ст. 277 КПК України обвинувчачення та виключення з обвинувачення ч.1 ст. 209 КК України, як невірну кваліфікацію на досудовому слідстві.

Разом з тим, потерпілі в суді підтримили раніше пред’явлене підсудному ОСОБА_6 обвинувачення за ч.1 ст. 209 КК України, вважаючи, що дії підсудного щодо використання ним інвестованих ними коштів не за цільовим призначенням, а на інші потреби, шляхом відмивання доходів, призвели до таких тяжких наслідків.

Суд вважає, що в зазначених діях ОСОБА_6, які кваліфіковані за ст. 209 ч 1 КК відсутній вказаний склад злочину, оскільки зазначені кошти ОСОБА_6 отримав офіційно, легально у встановленому порядку і відповідно до пункту 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України за №5 від 15.04.2005 року "Про практику застосування судами законодавства про кримінальну відповідальність за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом" (v0005700-05) не є предметом легалізації кошти, одержані слвужбовою особою як субсидії, субвенції, дотації чи кредити внаслідок надання неправдивої інформації суб'єктами господарювання, зазначеними в диспозиції ст. 222 ч.1 КК України, вказаним у цій нормі Закону кредиторам, хоча з такими коштами надалі і вчинюються діяння, перелічені у ст. 209 КК України, оскільки ці кошти одержуються офіційно (легально).

Таким чином, по даному епізоду ОСОБА_6 підлягає виправданню за відсутністю в його діях складу злочину передбаченого ст. 209 ч 1 КК України (2341-14) .

При призначенні покарання підсудному Зубову суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, його особу: раніше не судимий, задовільно характеризується, має на утриманні двох малолітніх дітей.

Щире розкаяння у вчиненому судом визнається як пом"якшуючі покарання обставини, обтяжуючих –не вбачається.

Враховуючи що згідно ст. 12 КК України вчинений підсудним злочин віднесений до тяжких злочинів (ч.2 ст. 364), суд вважає за необхідне визначити йому покарання у виді позбавлення волі.

Потерпілим ОСОБА_5 заявлений цивільний позов до відповідача ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 387401,70 грн. (із яких 180638 грн. сума пайового внеску, 17912,90 грн. –сума індексу інфляції за період з березня 2005 р. по лютий 2010 р., 27570,80 грн. сума 3% річних за період 0 01.03.2005 р. по 31.03.2010 р.), та про відшкодування моральної шкоди в сумі 95000 грн., яку він обґрунтовує обмеженням реалізації його житлових прав, моральними стражданями, завданими відповідачем(т.8, а.с.15)

Цей позов визнається відповідачем, підтверджений матеріалами справи, є обґрунтованим і підлягає задоволенню в частині відшкодування матеріальної шкоди в межах суми заподіяної матерівальної шкоди в сумі 180638 грн. та моральної в сумі 10000грн.

Потерпілим ОСОБА_1 заявлений цивільний позов до відповідача ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди в сумі 40000грн.,(підтриманий його представником) яку він пояснює тим, що в зв"язку з втратою грошей, в результаті злочиних дій відповідача, він не побудував житло для сім"ї, вимушений проживати з батьками, отримав тривалі психічні, емоційні та моральні страждання.(т.8, а.с.27) Рішенням Печерського районного суду м.Києва від 25.05.2006 р. з ТОВ "Уран"на його користь стягнуто 83927,50 грн., однак ці гроші йому не повернуті.

Цей позов підтверджений матеріалами справи, частково визнається підсудним, є обґрунтованим і підлягає задоволенню в сумі 10000грн.

Представником потерпілого ОСОБА_8 заявлений цивільний позов до відповідача ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 150000 грн. та про відшкодування моральної шкоди в сумі 50000грн., яку він пояснює тим, що в зв"язку з втратою грошей, в результаті злочиних дій відповідача, він не побудував житло для сім"ї, отримав тривалі психічні, емоційні та моральні страждання та втратив гроші в зазначеній сумі.(т.8, а.с.34) Рішенням Солом"янського районного суду м.Києва від 2.10.2006р. з ТОВ "Уран"на його користь стягнуто пайових внесків в сумі 357898,82 грн., моральну шкоду в сумі 5000 грн., суму боргу з врахуванням інфляції в розмірі 15458,07 грн., суму боргу з врахуванням 3% річних у розмірі 13884,88.(т.8, а.с.50). однак ці гроші йому не повернуті. Позов не підлягає задоволенню, оскільки розглянутий в порядку цивільного судочинства.