Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 27 січня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6 на вирок Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 19 березня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 1 червня 2010 року.

Зазначеним вироком

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Південне, Нікопольського району Дніпропетровської області, раніше не судимого, засуджено за ч. 1 ст. 190 КК України до обмеження волі строком на 1 рік; за ч. 2 ст. 186 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_6 остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

Постановлено стягнути із засудженого ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 175 грн. на відшкодування матеріальної шкоди.

Ухвалаю апеляційного суду Дніпропетровської області від 1 червня 2010 року вирок щодо ОСОБА_6 залишено без зміни.

Як визнав встановленим суд, 8 жовтня 2008 року, приблизно о 6-й годині 50 хвилин, біля квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_6, шляхом зловживання довірою, заволодів майном ОСОБА_8, а саме мобільним телефоном "Нокіа 6233" вартістю 1100 грн.

26 травня 2009 року, приблизно о 17-й годині 35 хвилин біля дитячого садка № 8 по вул. Лермонтова у м. Марганець, ОСОБА_6, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого ОСОБА_7, відкрито заволодів мобільним телефоном останнього – "Моторола С 350" вартістю 150 грн. із сім-карткою вартістю 25 грн., заподіявши потерпілому матеріальну шкоду на суму 175 грн.

У касаційній скарзі захисник засудженого, не оспорюючи доведеності вини та правильності кваліфікації дій ОСОБА_6, просить змінити постановлені по справі судові рішення, із застосуванням ст. 75 КК України, пом’якшити засудженому покарання.

Заслухавши доповідача, прокурора, який вважав, що касаційна скарга захисника засудженого задоволенню не підлягає, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Висновок суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому злочинів підтверджується сукупністю доказів, зібраних по справі та перевірених у судовому засіданні у встановленому кримінально-процесуальним законом порядку і у касаційній скарзі не оспорюється.

Дії засудженого ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 190 та ч. 2 ст. 186 КК України кваліфіковані правильно.

Покарання засудженому ОСОБА_6 призначено у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості вчинених ним злочинів, даних про особу винного та обставин, які пом’якшують покарання, у тому числі і тих, на які посилається у касаційній скарзі захисник.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_6 покарання є справедливим, а тому підстав для застосування до засудженого ст. 75 КК України та пом’якшення покарання, не вбачається.

На підставі наведеного, керуючись ст. 394 КПК України та ч. 1 п. 2 розділу ХІІІ Перехідних положень Закону України від 7 липня 2010 року "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) , колегія суддів,

вирок Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 19 березня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 1 червня 2010 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 – без задоволення.