Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 27 січня 2011 року матеріали справи за касаційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 15 січня 2010 року, якою кримінальну справу щодо

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 272 КК України, закрито на підставі ст. 46 КК України у зв’язку з примиренням з потерпілим.

Постановлено стягнути з ОСОБА_5 судові витрати в сумі 1779,20 грн.

В апеляційному порядку справа не перевірялася.

ОСОБА_5 обвинувачувався в тому, що він, як директор ТзОВ "СВ" та маючи спеціальні обов’язки з охорони праці, дав усну вказівку столяру ОСОБА_6 на виконання робочого завдання, під час якого виникла необхідність роботи на фугувальному верстаті, який не мав захисного огородження. ОСОБА_6 не врахував обертальної сили верстату, внаслідок чого дошку разом з рукою потягнуло до ножового валу і потерпілому було спричинено тілесне ушкодження у виді скальпірованої рани 1 пальця правої руки, яке віднесено до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 зазначає, що суд закривши кримінальну справу незаконно стягнув з нього судові витрати. У зв’язку з чим просить постанову суду змінити і виключити з неї рішення суду про стягнення з нього судових витрат.

Заслухавши доповідача, прокурора, який вважав, що касаційну скаргу слід задовольнити, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню за таких підстав.

За змістом ст. 93 КПК України та роз’яснень, що містяться у п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 7 липня 1995 року "Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат" (v0011700-95) , судові витрати покладаються на засуджених.

По даній справі ОСОБА_5 не засуджено, а на підставі ст. 46 КК України його звільнено від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням з потерпілим.

За таких обставин, суд не вправі був стягувати з ОСОБА_5 судові витрати, у зв’язку з чим постанова суду підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, ч.1 ст. 2 Розділу ХIII Перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року (2453-17) , колегія суддів

касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 15 січня 2010 року щодо ОСОБА_5 змінити. Виключити з неї рішення суду про стягнення з ОСОБА_5 судових витрат.