Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 25 січня 2011 року кримінальну справу за касаційними скаргами прокурора, засудженого ОСОБА_6 і захисника ОСОБА_5 на вирок Апеляційного суду Харківської області від 14 червня 2010 року, яким

ОСОБА_7,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

українця, громадянина України

раніше судимого -

26.09.1996 р. за ч. 3 ст. 140, ч. 3 ст. 141

КК України 1960 р. на 3 роки 6 місяців

позбавлення волі з застосуванням

ст. 45 КК України, 09.10.1998 р. умовне

покарання замінено на позбавлення волі,

звільненого 28.12.2001 року умовно-достроково

на 3 місяці 25 днів, засуджено:

- за п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України до довічного позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 15, п. 1, 4, 9, 13 ч. 2 ст. 115 КК України на 15 років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України на 6 років позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів визначено остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_7:

на користь потерпілих ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 - 3365 гривень на відшкодування матеріальної шкоди і 200 000 гривень на відшкодування моральної шкоди;

на користь потерпілої ОСОБА_12 - 8000 гривень на відшкодування матеріальної шкоди і 67 000 гривень на відшкодування моральної шкоди;

на користь ОСОБА_13 - 15 000 гривень на відшкодування моральної шкоди.

Постановлено стягнути з ОСОБА_7 на користь держави - 16008 грн. 51 коп. судових витрат.

Згідно з вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватим і засуджено за вчинення злочинів за таких обставин.

18 лютого 2006 р. в селищі Високий Харківського району Харківської області, в будинку ОСОБА_12 по АДРЕСА_1 близько 21 години 30 хвилин, ОСОБА_7, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, під час сварки з ОСОБА_14 на грунті неприязних стосунків з метою умисного вбивства з особливою жорстокістю почав бити потерпілу та з метою мучення почав давити шию мотузкою, а потім завдав їй 11 колото-різаних ран ножем, 8 із яких проникаючих з пошкодженням серця і легень від чого від гострої крововтрати ОСОБА_14 померла.

Після вбивства ОСОБА_14, близько 22 години 30 хвилин, ОСОБА_7 з метою укриття вчиненого злочину вирішив убити свідків ОСОБА_12 і ОСОБА_15 з особливою жорстокістю, які знаходилися в цьому ж будинку.

З цією метою він погрожуючи ножем наказав їм не виходити з кімнати, після чого підпер двері кімнати дерев’яною шваброю, підпалив речі у коридорі, після чого вийшов з будинку та теж підпер вхідні двері дерев’яним держаком і з місця злочину пішов.

Довести до кінця свій злочин не зміг з причини не залежних від його волі, оскільки до будинку прийшов ОСОБА_13, який викликав пожежну службу та прийняв міри до врятування своєї матері та її тітки.

Внаслідок пожежі пошкоджено та знищено майно ОСОБА_12 та ОСОБА_16 на загальну суму 152 758 гривень.

На вирок подані касаційні скарги і касаційне подання.

Захисник ОСОБА_5, як видно із змісту його касаційної скарги, просить вирок щодо ОСОБА_7 скасувати, а справу закрити.

Доводи скарги обґрунтовуються тим, що в судовому засіданні не добуто достовірних доказів вини засудженого у вчиненні інкримінованих злочинів, а вирок постановлений на неповно перевірених та суперечливих доказах.

Засуджений ОСОБА_7, як видно із змісту його скарги, просить вирок скасувати, а справу закрити, наводячи такі ж доводи як і його захисник.

У касаційному поданні прокурор, який брав участь у розгляді справи не заперечуючи правильності встановлення фактичних обставин, та винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочинів за які його засуджено, просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Доводи подання обґрунтовуються тим, що суд не вказав у вироку домінуючого мотиву вбивства ОСОБА_14 та що суд у вступній частині вироку не зазначив сімейного стану засудженого. У доповненні до касаційного подання прокурор просить вирок скасувати, у зв’язку з тим, що суд безпідставно стягнув з засудженого на відшкодування моральної шкоди кошти на користь ОСОБА_11 та ОСОБА_13, які з потерпілими не проживали і право на відшкодування не мали.

Потерпілі ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 подали заперечення на касаційну скаргу засудженого вважаючи її необґрунтованою, а вирок суду законним і правильним.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав касаційне подання частково, засудженого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_5, які підтримали свої касаційні скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання і касаційних скарг, колегія суддів вважає, що касаційні скарги задоволенню не підлягають, а касаційне подання підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Суд правильно встановив фактичні обставини вчинених засудженим злочинів.

Висновки суду грунтуються на доказах детально викладених у вироку.

Доводи засудженого та його захисника про те, що в судовому засіданні не добуто достовірних доказів винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочинів за які його засуджено, не відповідають матеріалам справи.

Так, потерпіла ОСОБА_12 підтвердила в судовому засіданні, що 18 лютого 2006 р. у її будинку ОСОБА_7 розпивав спиртні напої з потерпілою, після чого чула їх крики, а коли все затихло ОСОБА_7 з ножем в руці наказав їй і ОСОБА_15 нікуди не виходити з кімнати, а сам пішов.

Свідок ОСОБА_13 показав у суді, що двері в будинок та в кімнату де проживали його мати та тітка були підперті дерев’яними палицями, а в прихожій кімнаті був дим та загорілося полум’я. Перед цим на вулиці він бачив чоловіка схожого на ОСОБА_7

Труп ОСОБА_14 виявлено в будинку ОСОБА_12 На трупі виявлені прижиттєві тілесні ушкодження, странгуляційна борозна на шиї та колото-різані рани (т. 1 а.с. 3-14, 88, 94).

За висновком судової пожежо - технічної експертизи пожежа в будинку ОСОБА_12 сталася внаслідок відкритого вогню (полум’я сірника, запальнички, свічки) (т. 4, а.с. 136).

На досудовому слідстві ОСОБА_7 при допиті в якості підозрюваного та обвинуваченого з участю захисників, при очній ставці з ОСОБА_12 визнавав факт вбивства ОСОБА_14 та підпал будинку (т. 1, а.с. 35, 42-44, 117-121, 128-129, 232-294, 283).

Свідок ОСОБА_17, з якою ОСОБА_7 проживав, також підтверджувала, що останній зізнався їй у вбивстві жінки (т. 1, а.с. 137).

Суд ретельно перевірив причини зміни показань засудженим та свідком ОСОБА_17 в судовому засіданні і обґрунтовано визнав, що вони змінені з метою уникнення ОСОБА_7 від відповідальності.

Названим доказам в сукупності з іншими доказами у справі суд дав належну оцінку і дійшов обгрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні умисного вбивства з особливою жорстокістю на грунті неприязних стосунків у замаху на умисне вбивство двох осіб з особливою жорстокістю з метою приховати іншій злочин та особою, яка раніше вчинила умисне вбивство.

Ці його злочинні дії вірно кваліфіковані за п. 4 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 15 п. 1, 4, 9, 13 ч. 2 ст. 115 КК України.

Вірною є кваліфікація дій ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України як замах на умисне знищення майна шляхом підпалу.

При призначені покарання засудженому суд відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, та особу ОСОБА_7 і, не знайшовши пом’якшуючих покарання обставин, обґрунтовано призначив йому покарання у виді довічного позбавлення волі.

Доводи подання прокурора про скасування вироку у зв’язку з тим, що суд не зазначив у вироку домінуючого мотиву вбивства та не зазначив у вступній частині вироку сімейного стану ОСОБА_7 безпідставні і не відповідають вимогам закону.

Разом з тим, доводи щодо неправильного вирішення судом цивільного позову ОСОБА_11 та ОСОБА_13 заслуговують на увагу і підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батьком (усиновителям), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім’єю.

В порушення вимог цього закону суд стягнув моральну шкоду на користь ОСОБА_11, який є рідним братом загиблої і однією сім’єю з нею не проживав (т.1, а.с. 219, т. 5, а.с. 226-228). З тих же підстав він не має права і на відшкодування матеріальної шкоди.

За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне вирок в частині задоволення цивільного позову ОСОБА_11 та стягнення на його користь матеріальної та моральної шкоди скасувати, а справу в цій частині закрити. У зв’язку з цим зменшити стягнення моральної шкоди, стягнутої на користь ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 на 20 000 гривень.

Крім того, як видно з матеріалів справи, потерпілий ОСОБА_13 на користь якого стягнуто 15 000 моральної шкоди, проживає в окремій частині будинку і його будинок не пошкоджений. На користь його матері ОСОБА_12 будинок якої пошкоджено і на яку був здійснений замах на вбивство матеріальна і моральна шкода стягнута.

За таких обставин рішення суду про стягнення на користь ОСОБА_13 15 000 гривень моральної шкоди не грунтується на обставинах справи і законі.

Тому вирок в цій частині також підлягає скасуванню, а провадження по цивільному позову ОСОБА_13 закриттю.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України колегія суддів,

Касаційні скарги засудженого ОСОБА_7 і захисника ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Касаційне подання прокурора задовольнити частково.

Вирок Апеляційного суду Харківської області від 14 червня 2010 року щодо ОСОБА_7 в частині вирішення цивільного позову змінити.

Скасувати вирок в частині задоволення цивільного позову ОСОБА_11 і провадження в цій частині закрити.

Вважати задоволеним цивільний позов ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про стягнення з ОСОБА_6 на їх користь 3365 гривень на відшкодування матеріальної шкоди і 180 000 гривень на відшкодування моральної шкоди.

Скасувати вирок в частині стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_13 15 000 гривень на відшкодування моральної шкоди і провадження в цій частині закрити.

В решті названий вирок залишити без зміни.