Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого –судді Трембача О.Л.

суддів –Карплюка О.І., Навроцького В.А.

за участі секретарів –Білоус О.В.,

ОСОБА_1

прокурорів –Боднара Р.Г., Заяць А.І.,

ОСОБА_2

захисника –ОСОБА_3

представника потерпілої –ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, не працюючого, утриманців не має, судимого Хмельницьким міськрайонним судом 20.03.2006 року за ст. ст. 186 ч. 1, 186 ч. 2, 187 ч. 1 КК України, до позбавлення волі строком на 4 роки,

у вчиненні злочинів передбачених ст. ст. 15 ч. 2, 115 ч. 1, 185 ч. 2 КК України,

24.07.2010 року близько 14 години ОСОБА_5, перебуваючи за місцем свого проживання, в квартирі №12, що по вул. Свободи 8а м. Хмельницького, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно, з метою вбивства ОСОБА_6, знаходячись позаду неї, несподівано обхватив її своєю рукою, зігнутою в ліктьовому суглобі, за шию, після чого стиснувши, утримував протягом 10-15 секунд. В результаті чого ОСОБА_6 втратила свідомість та впала на підлогу. В подальшому ОСОБА_5, з метою вбивства ОСОБА_6, накинув на її шию шнур праски, яким продовжував здушувати протягом 20 секунд, чим заподіяв останній тілесні ушкодження у вигляді крововиливів м’яких тканин шиї, субкон’юнктивальних крововиливів правого та лівого очей, які за своїм характером відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень; крововиливів м’яких тканин правої навколоочної ділянки, лівої навколо очної ділянки, забою головного мозку легкого ступеню які згідно висновку судово-медичної експертизи № 1856 від 16.09.2010 року відносяться до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.

Розпочаті дії направлені на умисне вбивство потерпілої ОСОБА_6, ОСОБА_5 не довів до кінця з причин, які не залежали від його волі, в зв’язку з тим, що ОСОБА_6 після здушування її шиї рукою та шнуром від праски втратила свідомість. Після чого, ОСОБА_5 таємно викрав у неї золотий ланцюжок вартістю 700 грн., золоті сережки вартістю 1 500 грн., з сумочки ОСОБА_6 викрав мобільний телефон Ericsson"моделі К-770і вартістю 1 200 грн., в якому знаходився стартовий пакет "Київстар"вартістю 100 грн., зарядний пристій до мобільного телефону вартістю 40 грн., з гаманця викрав гроші в сумі 80 грн., 20 доларів США, які згідно офіційного курсу Національного банку України гривні до долара США станом на 24.07.2010 року складав 531,99 грн. за 100 доларів США на суму 106 грн. 40 коп., завдавши ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 3 726,4 грн..

Допитаний по суті пред’явленого обвинувачення ОСОБА_5. свою вину визнав частково та показав, що він зустрічався з ОСОБА_6 протягом листопада 2009р. –червня 2010р.. ОСОБА_6 завагітніла від нього та перервала вагітність без його згоди. 24.07.2010р. він зателефонував до ОСОБА_6 та запросив до себе додому. Він знав, що матері не буде вдома, оскільки вона збиралась у гості до подруги. ОСОБА_6 погодилась та приїхала до нього. Вони сиділи розмовляли, пили каву. Він запитав її чому у неї немає настрою, на що вона відповіла, що у неї є інший хлопець, що їм не слід більше зустрічатись. ОСОБА_6 сказала, що зробила аборт, тому що її до цього схиляли її сестра і мати. Потім вона сказала, що сама не хотіла дитину, почала говорити, що не любить його, ображала та кричала. Щоб припинити крик ОСОБА_5 схопив її за шию та стиснув, від чого вона втратила свідомість. Потім він взяв праску, накинув шнур їй на шию, після чого втік з дому забравши її речі: ланцюжок, сережки, телефон, гроші. Коли він накинув шнур їй на шию, вона хрипіла. Шнуром від праски він її не душив а лише придушив, не обмотуючи шнуром шию. Коли він йшов з квартири, то потерпіла лежала на підлозі, обличчя в неї було синім, рот відкритий, язик трошки вивалився назовні, вона тяжко дихала, очі були привідкриті. Після цього ОСОБА_5 поїхав з однокласником в ломбард, де продав золоті вироби за 1 000 грн.. Після чого поїхав в с. Головчинці, де відпочивав два дня, а потім сам зателефонував в міліцію. Явку з повинною написав в стані сп’яніння. Чоловікові від якого телефонував в міліцію він сказав, що душив дівчину а не намагався вбити її.

Об’єктивно вина підсудного підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів:

- показами потерпілої ОСОБА_6, яка показала, що 24-го липня 2010 року біля 11 год. їй зателефонував ОСОБА_5 і сказав, що хоче частково повернути борг, а саме 200 грн. та сказав, щоб вона приїхала до нього додому. ОСОБА_6 зателефонувала до своєї сестри, розповіла, що їде до ОСОБА_5 по гроші. Коли вона приїхала до ОСОБА_5 додому, його мати сказала, що привезе гроші, і щоб вона зачекала. ОСОБА_6 залишились з ОСОБА_5 вдвох в квартирі. Через деякий час ОСОБА_6 почала наполягати, щоб ОСОБА_5 зателефонував до матері та запитав, коли вона прийде. Коли він зателефонував до матері, вона сказала, що буде через 5 хв.. Коли вони сиділи в квартирі, то говорили про борг по розписці, яку нещодавно написав ОСОБА_5, так як був винен ОСОБА_6 гроші в сумі 7 400 грн.. ОСОБА_5 говорив, що піде на роботу. Потім ОСОБА_6 сіла в крісло. ОСОБА_5 сказав, що вб’є її, після чого вона встала. Він ззаду схопив рукою її за шию і підняв над землею. Далі вона нічого не пам'ятає. Правою рукою ОСОБА_5 тримав її так, щоб вона ногами не діставала до підлоги. Вона втратила свідомість. Коли ОСОБА_6 прийшла до свідомості та відкрила очі то перше, що вона побачила, це була праска, яка стояла "носиком"до неї. Вона відчула, що у неї дуже болять очі, був ввімкнений телевізор і світло, коли вона піднімалась з підлоги її почало нудити. ОСОБА_6 дійшла до туалету, але зрозуміла, що погано бачить. Подивившись у дзеркало побачила, що у неї всі очі були в крові. Тоді вона зрозуміла що сталось, та злякавшись, закрила вхідні двері. Хтось подзвонив в двері і запитав чи є ОСОБА_5. ОСОБА_6 через двері сказала, що його немає. Потім вона пішла до своєї сумочки, яка знаходилась на кухні. Там вона виявила, що з сумочки зникли телефон і гроші. Також зникли її золоті прикраси, що були на ній: ланцюжок та сережки. Домашній телефон в квартирі не працював. Вона пішла до сусідки, так як боялась, що прийде ОСОБА_5 і вб’є її. Вона попросила, щоб сусідка викликала їй таксі. Згодом сусідка сказала, що таксі буде через 5 хвилин. Коли ОСОБА_6 повернулась в квартиру ОСОБА_5, там вона знову втратила свідомість. Коли прийшла до свідомості, одягнула окуляри, вийшла з квартири і пішла до стоянки таксі. Там знайшла вільний автомобіль, сіла в нього і назвала адресу сестри. Водій таксі допоміг їй дійти до квартири сестри, яка вже викликала швидку допомогу і міліцію. Потерпіла ОСОБА_6 заявила позов до ОСОБА_5, та просить стягнути з нього матеріальну шкоду на суму 2 479,37 грн., що є вартістю викрадених речей, вартість лікування на суму –1 924,91 грн., моральну шкоду на суму 50 000 грн., витрати на правову допомогу –6 000 грн.;

- копією Журналу реєстрації заяв, повідомлень про злочини Летичівського РВ УМВС України в Хмельницькій області (а. с. 16) ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_5 (а. с. 18-19), оголошеному в судовому засіданні, у відповідності з яким допитаний в якості свідка ОСОБА_5, показав, що 24.07.2010 року він зателефонував до ОСОБА_6, а це було близько 11 години, і запропонував, щоб вона приїхала до нього на, що вона погодилась. Приїхала ОСОБА_6 близько 12 год., і коли зайшла у квартиру, то його мати пішла по своїх справах. Перебуваючи у кімнаті вони розмовляли на різні теми, тобто все було спокійно, але він звернув увагу, що ОСОБА_6 веде себе не так як завжди. На запитання то відповідала то не відповідала, була якась скрита і він у неї запитав, що таке з нею сталось. Остання відповіла, що нічого не сталось. Далі він у ОСОБА_6 знову запитав, що все ж таки сталось, і якщо вона не хоче з ним розмовляти, то чому все ж таки вирішила приїхати до нього, чи може вона думає, що він їй не віддасть грошей які позичив в сумі 2 500 грн. ще весною. ОСОБА_6 сказала, що в дійсності вона зустрілась з ним, оскільки думає що він не віддасть їй гроші. ОСОБА_5 запитав, чому у них раніше все було нормально, і що вона завагітніла від нього, але та відповіла, що вона все одно зробила би аборт, оскільки їй ще рано мати дитину. Тоді її слова сильно вразили його, при цьому ОСОБА_6 вже почала розмову на повишених тонах і оскільки вони сиділи на одному м’якому великому кріслі, тобто вона спереду а він позаду неї, то він правою рукою, зігнутою у ліктьовому суглобі, охопив ОСОБА_6 за шию, тобто почав душити. Притиснувши її до себе, в такому положенні він протримав ОСОБА_6 близько 10 секунд. За цей час вона ніякого опору не чинила та нічого не говорила. Далі він відпустив руку від шиї ОСОБА_6, але вона не рухалась. Підтримуючи він поклав її спиною на підлогу. ОСОБА_5 побачив, що Тетянине обличчя синє, рот привідкритий та трохи виглядає язик. Він не знав чи жива вона чи ні, при цьому сильно злякався та подумав, що якщо ОСОБА_6 ще жива, то про те що він її душив вона може комусь пізніше розповісти, і тому він взяв праску зі шнуром. Шнур від праски накинув на шию ОСОБА_6 та почав затягувати його. Таким чином він протримав її в такому положенні близько 15-20 секунд. Коли він зрозумів, що ОСОБА_6 вже мертва, тоді відпустив шнур. Побачив, що на підлозі лежить золотий ланцюжок який належить ОСОБА_6 і забрав собі. Потім зняв з її вух золоті сережки. Після чого він взяв ковдру та накрив ОСОБА_6, при цьому обличчя у неї було синє. Далі він помітив що на столі лежить мобільний телефон "Соні Еріксон" в корпусі темно-вишневого кольору який належить ОСОБА_6 та його також забрав собі. З сумки ОСОБА_6 він викрав гроші в сумі близько 65 чи 75 грн., а після цього залишив квартиру. Двері на ключ не закривав, оскільки їх у нього не було. Він розумів, що ОСОБА_6 мертва та йому потрібно кудись тікати. Тому він зателефонував до свого товариша ОСОБА_7, який проживає ІНФОРМАЦІЯ_5, та запитав де він знаходиться. Останній відповів, що знаходиться в районі "Медтехніки". ОСОБА_5 попросив його, щоб він під'їхав своїм автомобілем до нього. Він сказав, що під'їде через 10 хв. Так як ОСОБА_5 вважав, що він не можна залишатись в цьому районі тому пішов на зупинку де сів у маршрутне таксі та поїхав у мікрорайон "Озерна". Мобільний телефон ОСОБА_6 він виключив. У мікрорайоні "Озерна" він пішов до свого знайомого ОСОБА_8 який проживає ІНФОРМАЦІЯ_6 та попросив його, щоб той зателефонував до ОСОБА_7, якого він також знає. Коли ОСОБА_8 набрав номер ОСОБА_7, то ОСОБА_5 сказав йому, щоб він під’їхав у двір ОСОБА_8 і той погодився. Оскільки він був винен Михайлові гроші, то він запитав ОСОБА_5 чи може він їх йому зараз відати. ОСОБА_5 сказав, що грошей у нього не має, але може дати мобільний телефон. Михайло погодився, тому він дав йому мобільний телефон який належить ОСОБА_6, але перед цим витягнув з нього стартовий пакет ;

- показами свідка ОСОБА_9, яка показала, що 24.07.2010 року зранку до неї зателефонувала її сестра ОСОБА_6 і сказала, що їй телефонувала мати ОСОБА_10 і повідомила, що хоче віддати їй 200 грн.. Близько 14 год. ОСОБА_9 зателефонувала до сестри, вона була ще вдома в ОСОБА_5 і сказала, що все добре, що вона чекає, тому що мати ОСОБА_5 поїхала по гроші. Близько 16 год. вона знову зателефонувала до Тані, але її телефон був відключений. Так вона телефонувала їй до 19 год., та почала хвилюватись. Підійшовши до вікна вона побачила, що в двір заїжджає біле таксі, і таксист допомагає Тані вийти з автомобіля. Таксист довів її до квартири. Так як ОСОБА_6 стало погано, тому вона викликала швидку допомогу та міліцію. Вона помітила, що в Тані було передушено шию і очі залиті кров'ю. ОСОБА_6 розказала, що вони розмовляли, потім ОСОБА_5 вийшов на кухню, а коли повернувся то сказав, що вб’є її. ОСОБА_6 розповіла як підсудний підняв її і душив а потім викрав її речі;

- показами свідка ОСОБА_8, які є аналогічні показам ОСОБА_9;

- показами свідка ОСОБА_11, які є аналогічні показам ОСОБА_9;

- показами свідка ОСОБА_12, яка показала, що 24.07.2010 року вона поїхала зі знайомими в с. Зіньків. Сергій запитав, чи буде вона вдома. ОСОБА_12 відповіла що її не буде, тоді він сказав що до нього прийде ОСОБА_6. Коли ОСОБА_12 повернулась, то в квартирі був безлад. Сусідка сказала, що до неї приходила ОСОБА_6 і просила викликати таксі, а також говорила що ОСОБА_5 її душив. Вона телефонувала до ОСОБА_6 але її телефон був вимкнений;

- показами свідка ОСОБА_13, який показав, що він був свідком затримання підсудного. Точної дати не пам'ятає, коли підсудний постукав у хвіртку, і попросив допомогти йому. Він впустив підсудного в двір. ОСОБА_5 був тверезий та сказав, що він є учасником кримінальної справи і попросив викликати йому наряд міліції. Він сказав, що хоче здатись, тому що щось зробив зі співмешканкою, вони ніби побились чи посварились. ОСОБА_13 зателефонував в міліцію, потім передав телефон ОСОБА_5, він поговорив з працівником міліції. Після цього до його будинку приїхали працівники міліції та затримали підсудного;

- показами свідка ОСОБА_14, яка показала, що 24.07.2010 року близько 16–17 год. до неї в двері подзвонила ОСОБА_6 і попросила викликати їй таксі, оскільки ОСОБА_5 її душить. У неї був такий вигляд, як ніби то вона бігла і задихалась. ОСОБА_6 присіла біля стіни в коридорі. Вона закрила двері та зателефонувала в службу таксі "1562"і викликала їй автомобіль. ОСОБА_14 сказала, що викликала таксі, тоді ОСОБА_6 повернулась в квартиру ОСОБА_5. На вигляд ОСОБА_6 була розтріпана;

- показами свідка ОСОБА_7, який показав, що з підсудним він вчився в одному класі, раніше товаришували, а останні 5 років не бачились. 24.07.2010 року біля 15 год. 00 хв., йому зателефонував ОСОБА_5 і сказав, щоб він приїхав до нього поговорити. Коли ОСОБА_7 приїхав до нього на Озерну, вони вдвох поїхали на залізничний вокзал в ломбард. ОСОБА_5 попросив його здати золоті вироби, так як у нього не було паспорта. ОСОБА_7 здав золото та віддав ОСОБА_5 гроші та квитанцію, яку він одразу викинув у смітник. Після чого вони знову поїхали на Озерну, де ОСОБА_5 вийшов купити цигарки та не повернувся. У нього в автомобілі ОСОБА_5 залишив костюм, тому він вирішив заїхати до нього додому та віддати його. Подзвонивши в двері квартири ОСОБА_5, йому двері не відчинили, але через двері хтось сказав, що ОСОБА_5 немає вдома;

- показами свідка ОСОБА_15, який показав, що з ОСОБА_5 вони навчались в одній школі. Того дня ОСОБА_5 зателефонував йому з невідомого номеру телефону. Перед цим він позичив йому 100 грн.. Коли зателефонував ОСОБА_5, то сказав, що буде через кілька хвилин і віддасть борг. ОСОБА_5 запропонував йому в якості відшкодування боргу мобільний телефон "Соні Еріксон". Також разом з телефоном він дав йому зарядний пристрій до нього;

- протоколом огляду місця події від 29.07.2010 року, в ході якого було виявлено та вилучено праску (а. с. 43-44);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події проведеного за участю ОСОБА_5 від 28.07.2010 року, під час якого останній показав як саме та при яких обставин він намагався вбити ОСОБА_6 (а. с. 20);

- висновком судово-медичної експертизи № 1856 від 16.09.2010 року, згідно якого у громадянки ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження у вигляді крововиливів м’яких тканин шиї, субкон’юнктивальних крововиливів правого та лівого очей які за своїм характером відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень; крововиливів м’яких тканин правої навколоочної ділянки, лівої навколо очної ділянки, забою головного мозку легкого ступеню які відносяться до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я (а. с. 128-129;

- висновком товарознавчої експертизи № 654 т від 06.08.2010 року, згідно якої вартість наданого на дослідження мобільного телефону марки "Sony-Ericsson"моделі К-770і на вторинному ринку мобільного зв’язку, виходячи із режиму вільного ціноутворення станом на 24.07.2010 року може становити 875 грн. 00 коп., за умови відповідності товарного стану, дотримання вимог по експлуатації та його справного технічного стану (а. с. 121-123).

В ході розгляду справи підсудний ОСОБА_5 змінив свої покази та повідомив, що свою вину по справі визнає повністю. Визнав намір вбити ОСОБА_6, який виник тоді, коли у них з потерпілою розпочалась сварка. Причиною суперечки було те, що ОСОБА_6 почала ображати його, говорити, що у неї є інший хлопець.

Позовні вимоги щодо відшкодування матеріальної шкоди на суму 2 479,37 грн., вартості лікування на суму –1 924,91 грн., моральної шкоди на суму 50 000 грн., витрат на правову допомогу –6 000 грн., визнав повністю.

Попередні покази ОСОБА_5, дані ним в суді, слід оцінювати критично, так як вони не узгоджуються з протоколом явки з повинною ОСОБА_5 від 27.07.2010р., поясненням ОСОБА_5 від 27.07.2010р. та протоколом допиту ОСОБА_5, в якості свідка, від 28.07.2010р., змістом повідомлення по телефону у Летичівський РВ УМВС України в Хмельницькій області ОСОБА_5 про вбивство ним його співмешканки ОСОБА_6 та протоколом відтворення обстановки та обставин події від 28.07.2010р., у яких він повідомив про вбивство ОСОБА_6. Дані покази є послідовними та узгоджуються з іншими матеріалами справи та показами свідків. До першочергових показів ОСОБА_5 даних в суді та на досудовому слідстві в якості обвинуваченого, слід відноситись критично, оскільки вони направленні на виправдання у вчиненому, з боку ОСОБА_5, та уникненні його від відповідальності за вчинене.

Сукупність доказів дає підстави суду зробити висновок, що дії ОСОБА_5 кваліфіковано вірно за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, як замаху на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, не доведеним до кінця з причини які не залежали від його волі та за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.

При призначенні покарання суд враховує, що злочин передбачений ст. 115 ч. 1 КК України є особливо тяжким злочином, злочин передбачений ст. 185 ч. 2 КК України є злочином середньої тяжкості.

ОСОБА_5 по місцю проживання характеризується посередньо, на обліку у психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває, не одружений, судимий Хмельницьким міськрайонним судом 20.03.2006 року за ст. ст. 186 ч. 1, 186 ч. 2, 187 ч. 1 КК України, до 4 років позбавлення волі, звільнився з місць позбавлення волі 16.10.2009р..

Відповідно до висновку стаціонарної судово-психіатричної експертизи № 182 від 22.09.2010 року ОСОБА_5 психічним захворюванням не страждає, не страждав таким і на період інкримінованого йому злочину, а виявляв та виявляє емоційно-нестійкий розлад особистості, імпульсивний тип, тобто він міг та може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, тобто відносно скоєного і на теперішній час його можна вважати осудним. Як не страждаючий душевним захворюванням ОСОБА_5 застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує.

Обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання підсудного досудовим та судовим слідством не встановлено.

Речові докази: мобільний телефон Ericsson"та зарядний пристрій до нього, передані на зберігання потерпілій ОСОБА_6 (а. с. 136), залишити у її розпорядженні, праску передану на зберігання до камеру схову СУ УМВС України в Хмельницькій області (а. с. 133) –знищити.

Стягнути з ОСОБА_5 за проведення товарознавчої експертизи № 654 т від 06.08.2010р. –557,28 грн. на користь НДЕКЦ при УМВСУ в Хмельницькій області.

Позов потерпілої ОСОБА_6 щодо відшкодування матеріальної шкоди на суму 2 479,37 грн., вартості лікування на суму –1 924,91 грн., моральної шкоди на суму 50 000 грн., витрат на правову допомогу –6 000 грн., задовольнити повністю.

На підставі наведеного, ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

ОСОБА_5 визнати винним за ст. ст. 15 ч. 2, 115 ч. 1, 185 ч. 2 КК України, і призначити покарання:

- за ст. 15 ч. 2, 115 ч. 1КК України –у виді 8 років 6 місяців позбавлення волі;

- за ст. 185 ч. 2 КК України –у виді 3 років позбавлення волі.

Відповідно до статті 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років 6 місяців.

Початок строку відбуття покарання обчислювати з 21.02.2011 року, зарахувавши йому в строк відбуття покарання час утримання його під вартою з 28.07.2010 року по 20.02.2011 року.

Речові докази: мобільний телефон Ericsson"та зарядний пристрій до нього, передані на зберігання потерпілій ОСОБА_6 (а. с. 136), залишити у її розпорядженні, праску передану на зберігання до камеру схову СУ УМВС України в Хмельницькій області (а. с. 133) –знищити.

Стягнути з ОСОБА_5 за проведення товарознавчої експертизи № 654 т від 06.08.2010р. –557,28 грн. на користь НДЕКЦ при УМВСУ в Хмельницькій області.

Позов потерпілої ОСОБА_6 щодо відшкодування матеріальної шкоди на суму 2 479,37 грн., вартості лікування на суму –1 924,91 грн., моральної шкоди на суму 50 000 грн., витрат на правову допомогу –6 000 грн., задовольнити повністю.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, залишити утримання під вартою.

На вирок може бути подана апеляція протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, –в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.