ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
13.07.2005
Верховний Суд України на спільному засіданні Судової палати у
кримінальних справах та Військової судової колегії: під
головуванням першого заступника Голови Верховного Суду України
<...>, за участю заступника Генерального прокурора України <...>,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 13 липня 2005 р.
кримінальну справу за поданням п'яти суддів Верховного Суду
України про внесення на судовий розгляд у порядку виключного
провадження клопотання заступника прокурора Запорізької області
про зміну вироку щодо Ю., В С Т А Н О В И В:
Вироком Мелітопольського районного суду Запорізької області
від 18 листопада 2002 р. Ю., 23 квітня 1963 р.н., уродженець
с. Вознесенка Мелітопольського району Запорізької області,
неодноразово судимий, останній раз 3 серпня 1995 р. за ст. 86-1,
ч. 2 ст. 140 КК України ( 2001-05 ) (2001-05)
на 10 років позбавлення волі.
31 липня 2000 р. на підставі п. "б" ст. 9 Закону України "Про
амністію" ( 1713-14 ) (1713-14)
від 11 травня 2000 р. строк покарання
скорочено на 1/2 частину, а 10 серпня 2001 р. звільнений від
покарання на підставі п. "в" ст. 3 Закону України "Про амністію"
( 2593-14 ) (2593-14)
від 5 липня 2001 р., засуджений за ч. 3 ст. 186 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 4 роки 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до покарання за
даним вироком приєднано покарання за попереднім вироком і
остаточно визначено покарання за сукупністю вироків - 5 років
позбавлення волі.
В апеляційному порядку справа не розглядалася.
За вироком суду Ю. визнано винним у тому, що він
14 серпня 2002 р., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за
обставин, встановлених судом і детально наведених у вироку, в
с. Костянтинівка Мелітопольського району Запорізької області з
будинку N 116, що по вулиці Горького, відкрито викрав велосипед
"Україна" вартістю 140 грн., належний потерпілій А.
У клопотанні прокурор порушує питання про перегляд судового
рішення у порядку виключного провадження у зв'язку з неправильним
застосуванням кримінального закону, посилаючись на неправильність
вироку суду в частині призначення покарання за сукупністю вироків
на підставі ст. 71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Про це порушено питання і в поданні, підписаному п'ятьма
суддями Верховного Суду України.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України
Пивовара В.Ф., прокурора, який вважав клопотання обґрунтованим і
таким, що підлягає задоволенню, перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи клопотання, судді Судової палати у кримінальних
справах та Військової колегії вважають, що клопотання підлягає
задоволенню.
Суд, призначаючи Ю. покарання за вироком від
18 листопада 2002 р., безпідставно застосував положення ст. 71 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Посилання суду у мотивувальній частині вироку на ст. 14
Закону України "Про амністію" ( 2593-14 ) (2593-14)
від 5 липня 2001 р. як
на підставу призначення Ю. покарання за правилами сукупності
вироків є безпідставним, оскільки дана стаття містить таку
вказівку щодо осіб, до яких застосовано ст. 6 цього Закону. А Ю.
був звільнений від покарання на підставі п. "в" ст. 3 вказаного
акту про амністію, тобто його повністю звільнено від невідбутої
частини покарання без встановлення щодо нього іспитового строку.
А отже, вирок слід змінити і виключити з нього вказівку про
застосування щодо Ющенка С.М. положень ст. 71 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 400-4, 400-10 КПК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
, Верховний Суд України У Х В А Л И В:
Клопотання заступника прокурора Запорізької області
задовольнити.
Вирок Мелітопольського районного суду Запорізької області від
18 листопада 2002 р. щодо Ю. змінити.
Виключити з вироку рішення суду про приєднання на підставі
ст. 71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до призначеного Ю. покарання
невідбуте покарання за попереднім вироком.
Вважати Ю. засудженим за ч. 3 ст. 186 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 4 роки 6 місяців позбавлення волі.
Головуючий: П.П.Пилипчук
Суддя-доповідач: В.Ф.Пивовар