ГОЛОВА ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
 
                            07.08.2001
 
 
                             (Витяг)
 
     Постановою заступника начальника СВ УСБУ у Волинській області
від 12 березня 1999 р.  за п.  2 ч.  1 ст.  6 КПК ( 1001-05 ) (1001-05)
         було
закрито кримінальну   справу,  порушену  за  ознаками  ст.  70  КК
( 2001-05 ) (2001-05)
         за фактом переміщення через кордон України поза митним
контролем  або  з приховуванням від такого контролю аудіокасет CTA
фірми "Samsung" у кількості 290 тис.  штук  на  суму  5  тис.  800
доларів,  а  матеріали  направлено  для прийняття рішення згідно з
чинним митним законодавством, у тому числі щодо повернення коштів,
що  надійшли  від  реалізації речових доказів під час попереднього
слідства в сумі 86 тис. 449 грн. і були перераховані на депозитний
рахунок  УСБУ  у Волинській області начальнику Волинської митниці,
який  направив  ці  матеріали  до  Любомльського  районного   суду
Волинської області.
 
     Любомльський районний суд Волинської області постановою від 1
липня 1999 р.  провадження у справі про  порушення  митних  правил
закрив   за  відсутністю  складу  правопорушення,  проте  вартість
вилучених і реалізованих речових доказів визначена не була.
 
     Постановою того ж суду від 7 листопада 2000 р.  було вирішено
повернути  компанії  "Mooncoin Limited" (далі - компанія) вартість
вилучених у кримінальній справі касет у сумі 130 тис.  500 доларів
США  (без  обгрунтування  збільшення стягнутої суми з 86 тис.  449
грн.  до 130 тис.  500 доларів США) з бюджетних коштів  Державного
казначейства  України,  а  зараховані на депозитний рахунок УСБУ у
Волинській області кошти,  що надійшли  від  реалізації  290  тис.
аудіокасет в сумі 86 тис. 449 грн., звернути в дохід держави.
 
     Голова Волинського обласного суду постановою від 24 листопада
2000  р.  протест  прокурора  Волинської  області  про  скасування
постанови суду залишив без задоволення.
 
     Постановою Голови  Верховного  Суду України від 23 січня 2001
р.  постанови Любомльського районного суду від 7 листопада 2000 р.
та  голови  Волинського  обласного  суду  від 24 листопада 2000 р.
скасовано і направлено справу на новий  судовий  розгляд  до  суду
першої інстанції.
 
     Зазначений районний суд при новому розгляді справи постановою
від  3  квітня  2001  р.  прийняв  рішення  повернути  компанії  з
Державного бюджету України вартість незаконно вилученого майна вже
в сумі 156 тис.  890 доларів США шляхом стягнення їх із  валютного
рахунка  Державного  казначейства України,  а кошти в сумі 86 тис.
449 грн., що надійшли від реалізації 290 тис. аудіокасет, звернути
в дохід держави. При цьому суд не обгрунтував збільшення стягнутої
суми зі 130 тис.  500 доларів США до 156 тис. 890 доларів США і не
взяв  до  уваги,  що  власник  аудіокасет  заперечував проти зміни
рішення суду.
 
     Постановою голови Волинського обласного суду  від  25  квітня
2001 р. зазначену постанову залишено без зміни.
 
     Заступник Генерального  прокурора  України порушив у протесті
питання про скасування постанови Любомльського районного суду  від
3  квітня  2001 р.  та постанови голови Волинського обласного суду
від 25  квітня  2001  р.,  оскільки  адміністративну  справу  було
закрито,   і  тепер  питання  про  повернення  власнику  незаконно
вилученого  майна  необхідно  вирішувати  в   порядку   цивільного
судочинства. Цей протест частково задоволено з таких підстав.
 
     У даній  справі,  порушеній  слідчими  органами  за  ознаками
злочину, передбаченого ст.  70  КК  ( 2001-05  ) (2001-05)
        ,  було  прийнято
рішення про  її  закриття  на  підставі  п.  2  ч.  1  ст.  6  КПК
( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  а аудіокасети (безпосередній об'єкт порушення митних
правил),  визнані  речовими  доказами,  або  їх  вартість усупереч
вимогам статей 79,  80,  81 КПК ( 1001-05 ) (1001-05)
         не були  повернені  їх
власнику.
 
     Оскільки однією з ознак,  що розмежовують  норми  ст.  70  КК
( 2001-05 ) (2001-05)
         і ст.  115 МК ( 1970-12 ) (1970-12)
        ,  є вартість предметів,  які
переміщуються  через  митний  кордон,  Любомльський  районний  суд
провадження  у  справі про порушення митних правил за ознаками ст.
115 МК закрив на підставі п.  1 ст.  247  КпАП  ( 80732-10  ) (80732-10)
        ,  а
вилучені  предмети (у даному випадку їх вартість) усупереч чинному
законодавству не були повернені їх власнику.
 
     Відповідно до ст.  145 МК ( 1970-12 ) (1970-12)
         і ч.  1  ст.  296  КпАП
( 80732-10  ) (80732-10)
          за  неможливості  повернення  вилучених предметів у
справі,  провадження в якій було закрито,  особі, в якої вони були
вилучені,   повертається   їх   вартість.   Відшкодування   шкоди,
заподіяної  безпідставним  вилученням  предметів,  здійснюється  в
порядку  цивільного  судочинства  згідно з Інструкцією про порядок
вилучення,  обліку,  зберігання  і  передачі  речових  доказів   у
кримінальних   справах,   цінностей   та   іншого  майна  органами
попереднього слідства,  дізнання і судами (затверджена наказом від
12 лютого 1990 р. N 34/15 ( v4_15400-90 ) (v4_15400-90)
        .
 
     За таких обставин  Голова  Верховного  Суду  України  прийняв
рішення  змінити постанови районного суду від 3 квітня 2001 р.  та
голови обласного суду від 25 квітня 2001 р., повернути компанії 86
тис.  449  грн.,  що  надійшли  від  реалізації  слідчими органами
аудіокасет  і  були  перераховані  на   депозитний   рахунок,   та
роз'яснити  право  звернутися  з позовом про відшкодування шкоди в
порядку цивільного судочинства.
 
 "Рішення Верховного Суду України", 2002 р.