Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г., Голяшкіна О.В., Зайця В.С.,

секретаря судового засідання - Яроша Д.В.,

за участю представників

відповідача - Станецької О.В.,

третьої особи - 2 - Яковлева О.І.,

третьої особи - 4 - Чепелюк І.В.,

інші учасники процесу не з"явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "РІВНЕАЗОТ"

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2015 року

у справі № 826/17160/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "РІВНЕАЗОТ"

до Кабінету Міністрів України

треті особи 1) Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України",

2) Міністерство енергетики та вугільної промисловості України,

3) Публічне акціонерне товариство "АЗОТ",

4) Приватне акціонерне товариство "Сєвєродонецьке об"єднання Азот",

5) Публічне акціонерне товариство "Концерн Стирол"

про визнання незаконною та скасування постанови в частині,

У листопаді 2014 року Публічного акціонерного товариства "РІВНЕАЗОТ" звернулося до суду з позовом до Кабінету Міністрів України, треті особи: Публічне акціонерне товариство "Концерн Стирол", Публічне акціонерне товариство "АЗОТ", Приватне акціонерне товариство "Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ", Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про визнання незаконною та скасування постанови в частині.

Товариство вимоги обгрунтовувало тим, що постановою Кабінету Міністрів України заборонено використовувати природний газ понад визначені розподілами обсяги, чим здійснюється втручання у здійснення господарської діяльності та створюються перешкоди реалізувати право власності на природний газ, належний ПАТ "Рівнеазот". На думку позивача, оскаржувана постанова обмежує товариство у використанні раніше придбаного природного газу у господарській діяльності та право постачання природного газу для споживачів понад визначені обсяги. Законом України "Про місцеві державні адміністрації" (586-14) та Законом України "Про засади функціонування ринку природного газу" (2467-17) не передбачено повноважень обласних та Київської міської державних адміністрацій затверджувати розподіли обсягів природного газу. Крім того, Закон України "Про місцеві державні адміністрації" (586-14) та Законом України "Про засади функціонування ринку природного газу" (2467-17) не встановлюють повноважень Кабінету Міністрів України щодо затвердження розподілу обсягів природного газу для споживачів.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 24 грудня 2014 року задоволено позов.

Визнано незаконними пункти 1, 5 постанови Кабінету Міністрів України від 09 липня 2014 року № 296 "Деякі питання забезпечення населення, підприємств, установ та організацій природним газом до кінця опалювального сезону 2014/15 року" (296-2014-п) та додатки 1-4 до неї.

Суд першої інстанції задоволюючи позов виходив з того, що постанова Кабінету Міністрів України від 09 липня 2014 року № 296 "Деякі питання забезпечення населення, підприємств, установ та організацій природним газом до кінця опалювального сезону 2014/15 року" (296-2014-п) в оскаржуваній частині є незаконною, оскільки засновані Постановою обмеження в частині встановлення ліміту обсягів використання природного газу, який знаходиться у власності суб'єктів господарювання, не узгоджуються з метою прийняття вказаного нормативно-правового акта, оскільки використання власного природного газу не створює ресурсного дисбалансу та не впливає на успішне проходження опалювального сезону 2014/15.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2015 року Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 грудня 2014 року - скасовано

Ухвалено нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Рівнеазот" відмовлено.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що товариством не доведено факт порушення оскаржуваною постановою його права власності на природний газ, що було єдиним доводом позивача щодо порушення спірною постановою його прав та інтересів.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Публічне акціонерне товариство "РІВНЕАЗОТ" звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Крім того, на адресу Вищого адміністративного суду України надійшли заяви від Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ" та Публічного акціонерного товариство "Концерн Стирол" про приєднання до касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "РІВНЕАЗОТ" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2015 року. Товариства просили суд касаційної інстанції рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанці.

Відповідно до частини 1 статті 217 Кодексу адміністративного судочинства України, особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, у будь-який час до закінчення касаційного розгляду мають право приєднатися до касаційної скарги, підтримавши її вимоги.

Заперечення від інших учасників процесу на адресу Вищого адміністративного суду України не надходили.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з метою забезпечення населення, підприємств, установ та організацій природним газом та надійного функціонування газотранспортної системи і газових мереж Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 09 липня 2014 року №296 "Деякі питання забезпечення населення, підприємств, установ та організацій природним газом до кінця опалювального сезону 2014/15 року".

Відповідно до пункту 1 Постанови затверджено починаючи з 01 серпня 2014 року розподіл обсягів природного газу для споживачів у розрізі адміністративно-територіальних одиниць до кінця опалювального сезону 2014/15 року згідно з додатками 1-4.

У додатках 1-4 до Постанови затверджено розподіл обсягів природного газу в розрізі адміністративно-територіальних одиниць на період з 01 серпня 2014 року до кінця опалювального сезону 2014/15 року, розподіл місячних обсягів природного газу для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання у розрізі адміністративно-територіальних одиниць на період з 01 серпня 2014 року по 31 березня 2015 року, розподіл місячних обсягів природного газу для теплогенеруючих та теплопостачальних організацій в розрізі адміністративно-територіальних одиниць на період з 01 серпня 2014 року по 31 березня 2015 року та розподіл місячних обсягів природного газу для бюджетних установ та організацій у розрізі адміністративно-територіальних одиниць на період з 01 серпня 2014 року по 31 березня 2015 року.

Згідно з пунктом 5 Постанови доручено головам обласних та Київської міської державних адміністрацій затвердити виходячи з розподілу обсягів природного газу, затвердженого згідно з пунктом 1 цієї постанови, розподіл обсягів природного газу в розрізі газопостачальних, газорозподільних, газотранспортних і газодобувних підприємств для потреб бюджетних установ та організацій, теплогенеруючих та теплопостачальних організацій, промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання і подати до 01 серпня 2014 року відповідну інформацію Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" та операторові Єдиної газотранспортної системи України.

Переглядаючи рішення суду апеляційної інстанцій, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

За визначенням пункту 21 статті 1 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", розподіл природного газу - це господарська діяльність на ринку природного газу, що підлягає ліцензуванню і пов'язана з транспортуванням природного газу газорозподільними мережами з метою його доставки споживачам.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", розподіл природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким газорозподільне підприємство зобов'язується транспортувати природний газ, довірений йому замовником, газорозподільними мережами до пункту приймання-передачі газу та передати його споживачу, який відповідно до законодавства має право на одержання зазначеного газу, а замовник зобов'язується сплатити за доставку газу за встановленою в договорі платою.

Скаржник касаційну скаргу мотивував тим, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції не лише обмежила право позивача як власника природного газу на його використання понад встановлені розподілом обсяги, а і право як споживача на придбання природного газу для забезпечення власного технологічного процесу понад встановлені обсяги. На думку скаржника, у своєму рішенні суд апеляційної інстанції помилково послався на Закон України "Про місцеві державні адміністрації" (586-14) , Положення про Міністерство енергетики та вугільної промисловості України.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України з приводу доводів скаржника зауважує наступне.

За змістом пункту 1 Постанови та додатків 1, 2 до неї для Рівненської області встановлено наступний розподіл місячних обсягів природного газу для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання на період з 01 серпня 2014 року по 31 березня 2015 року: усього за вказаний період дозволений обсяг газу становить 166145,8 тис. куб. метрів природного газу, у тому числі: у серпні - 26715,5 тис. куб. метрів, у вересні 24035,9 тис. куб. метрів, у жовтні - 27803,5 тис. куб. метрів, у листопаді - 27697,2 тис. куб. метрів, у грудні - 28512,1 тис. куб. метрів, у січні - 11215 тис. куб. метрів, у лютому - 10383,3 тис. куб. метрів, у березні - 9783,2 тис. куб. метрів.

Вказаною постановою встановлено ліміт на розподіл природного газу для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання.

Спірна постанова була погоджена з Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Міністерством фінансів України, Міністерством охорони здоров'я України, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України в установленому порядку, всі зауваження були розглянуті.

Відповідно до висновку Міністерства юстиції України за результатами правової експертизи проекту постанови Кабінету Міністрів України, спірні пункти вказаної вище постанови відповідають Конституції України (254к/96-ВР) та актам, що мають вищу юридичну силу.

Крім того, оскаржувана постанова обмежує свою дію періодом часу з 01.08.2014 року до кінця опалювального сезону 2014/2015 років, а тому буде застосовуватися до товариства лише визначений період.

Щодо посилання скаржника на помилкове застосування судом апеляційної інстанції на Закон України "Про місцеві державні адміністрації" (586-14) , Положення про Міністерство енергетики та вугільної промисловості України судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до статтей 13, 17 Закону України "Про місцеві держави адміністрації" до повноважень місцевих державних адміністрацій, належить, зокрема, вирішення питань соціально-економічного розвитку відповідних територій, промисловості, сільського господарства будівництва, транспорту і зв'язку, соціального захисту, використання землі, природних ресурсів; забезпечення ефективного використання природних трудових і фінансових ресурсів; складання необхідних для управління соціально-економічним розвитком відповідної території балансів трудових матеріально-фінансових та інших ресурсів, місцевих будівельних матеріалів, палива; визначення необхідного рівня обслуговування населення відповідно до нормативів мінімальних соціальних потреб; проведення розрахунку коштів та визначення обсягу послуг, необхідних для забезпечення передбаченого законодавством рівня мінімальних соціальних потреб тощо.

Статтею 14 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" надано Кабінету Міністрів України право передавати місцевим державним адміністраціям окремі повноваження органів виконавчої влади вищого рівня.

В спірних правовідносинах Кабінетом Міністрів України було передано вищезазначені повноваження, передбачені п. 4 Положення про Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року № 382/2011 (382/2011) .

Із матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права. Також відсутні підстави вважати, що цим судом допущені порушення норм процесуального права.

Відповідно статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "РІВНЕАЗОТ" - залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2015 року у справі № 826/17160/14 - залишити без змін.

ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.