розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року, -

Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування наказів начальника Управління МВС України в Рівненській області № 238 від 07.07.2002 року " Про порушення позивачем вимог Правил державної реєстрації транспортних засобів працівниками Рівненського МРЕВ ДАІ УМВС та їх покарання", № 82 о/с від 08.08.2002 року про його звільнення позивача в запас на підставі п. "є" ст. 64 (за порушення дисципліни); про поновлення на роботі на посаді начальника міжрайонного реєстраційно-екзаменаційного відділення ДАІ в м. Рівне УМВС.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 08 травня 2014 року визнано протиправними та скасовано накази Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області №238 від 07.08.2002 року та №82 о/с від 08.08.2002 року в частині звільнення ОСОБА_4

Поновлено ОСОБА_4 на посаді начальника міжрайонного реєстраційно-екзаменаційного відділення Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ в Рівненській області з 08.08.2002 року, а в разі її зайняття (або відсутності посади) на іншій рівнозначній атестованій посаді.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року скасовано постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 08 травня 2014 року та прийнято нову про відмову у задоволенні позову.

ОСОБА_4 не погодився з постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року і звернувся до суду з касаційною скаргою, в який просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та залишити в силі рішення суду першої інстанцій, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, суд, в межах ст. 220 КАС України, прийшов до висновку про часткове задоволення касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлені наступні обставини.

Позивач майор міліції ОСОБА_4 проходив службу в органах внутрішніх справ України та на час звільнення займав посаду начальника міжрайонного реєстраційно-екзаменаційного відділення ДАІ в м. Рівне УМВС.

Наказом Начальника УМВС України в Рівненській області № 238 від 07.08.2002 року "Про порушення вимог Правил державної реєстрації транспортних засобів працівниками Рівненського МРЕВ ДАІ УМВС та їх покарання" за порушення вимог Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України в частині, що стосується порядку реєстрації транспортних засобів, особисту недисциплінованість, недбале ставлення до виконання службових обов'язків начальника Рівненського МРЕВ ВДАІ УМВС України в Рівненській області майора міліції ОСОБА_4 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ

За фактами, які зазначені в даному наказі проводилось службове розслідування, за результатами якого складено висновок від 07.08.2002 року у якому вказано про наявність підстав для звільнення позивача із займаної посади з яким Позивач отримав змогу ознайомитись під підпис 28.04.2014 року після подання ним відповідної заяви 28.04.2014 року.

07.08.2002 року було складено подання до звільнення з органів внутрішніх справ по ст. 64 пункт "є" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (114-91-п) .

Наказом від 08.08.2002 року № 82 о/с майора міліції ОСОБА_4 згідно Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено з органів МВС по ст. 64 пункт "Є" (за порушення дисципліни).

Суть спірних правовідносин полягає у правомірності прийняття вищевказаних наказів УМВС України в Рівненській області № 238 від 07.07.2002 року, № 82 о/с від 08.08.2002 року.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанцій дійшов висновку, що дисциплінарне стягнення до ОСОБА_4 у вигляді звільнення не відповідає обставинам виниклої ситуації, не є співрозмірним та винесене всупереч встановленого Законом порядку.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний адміністративний суд дійшов протилежного висновку, та зазначив, що відповідачем дотримано порядок проведення службового розслідування, матеріалами службового розслідування підтверджено факт вчинення позивачем порушення службової дисципліни щодо невиконання вимог Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.1998 року (1388-98-п) та Інструкції про проведення державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них та здійснення перевірок реєстраційно-екзаменаційних підрозділів Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС України від 10.04.2002 року № 335 (z0472-02) .

Проте, вирішуючи спір суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що позивачем пропущений місячний строк звернення до суду, встановлений ч.3 ст. 99 КАС України.

Згідно ч.1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 3 ст. 99 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Як вбачається з матеріалів справи, про порушення своїх прав а саме, про наявність оскаржуваних наказів № УМВС України в Рівненській області № 238 від 07.07.2002 року, № 82 о/с від 08.08.2002 року позивач був обізнаний з часу звільнення, виходячи з того, що 16.08.2002 року отримав трудову книжку, в той час як з адміністративним позовом до Окружного адміністративного суду звернулася лише 29 квітня 2014 року.

В матеріалах справи є заява позивача про ознайомлення його з висновком службового розслідування та наказом № 238 від 07.08.2002 року тільки 28.04.2014 року, що стало підставою для пропуску строку звернення до суду. Однак, вимога про поновлення строку на звернення до суду із зазначенням поважних причин пропуску цього строку або клопотання щодо його поновлення позивачем не заявлена.

Частиною 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Отже, з урахуванням відсутності поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, суд касаційної інстанції, вважає що судами попередніх інстанцій помилково не застосовані наслідки пропуску строку звернення до суду, передбачені ч. 1 ст. 100 КАС України (чинного на час звернення до суду) або не встановлені підстави для поновлення пропущеного строку.

З урахуванням порушень, встановлених ст. ст. 99, 100 КАС України, постанова Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до положень частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.