У лютому 2015 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області, в якому просив: визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області, проявом якої є необґрунтована відмова в задоволенні його скарги відповідно до Закону України "Про звернення громадян" (393/96-ВР) , а саме: невиконання перерахунку пенсії з 1 березня 2014 року відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"; визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області, проявом яких є необґрунтоване зменшення розміру індексації пенсії на протязі 2010-2014 років, тобто нарахування і виплата суми індексації здійснювалась з порушенням Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (1282-12) ; зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області здійснити перерахунки: пенсії з 1 березня 2014 року із застосуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію, підвищеної на коефіцієнт, який відповідає 20 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески у 2013 році порівняно з 2012 роком; розміру індексації за період з 01.08.2010 року по 31.12.2014 року на загальних підставах, тобто, відповідно до положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (1282-12) ; зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області виплатити різницю між сумою індексації, яка мала бути сплачена позивачу відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (1282-12) ( з урахуванням того, що місяцем початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є травень 2010 року) і фактично сплаченою сумою індексації за період з 1 жовтня 2010 року по 31 грудня 2014 року, а саме в сумі 4816,56 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не навів мотивів неприйняття доводів скарги позивача, а також не надав розгорнутий розрахунок пенсійних виплат з посиланням на конкретні положення законодавства. Неправомірними є також дії відповідача при проведенні індексації пенсії.

Постановою Жидачівський районного суду Львівської області від 22 травня 2015 року позовні вимоги задоволені частково.

Визнана протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області щодо невиконання перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 1 березня 2014 року відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Визнані протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області щодо нарахування і виплати суми індексації ОСОБА_1 на протязі 2010-2014 років з порушенням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Зобов'язане управління Пенсійного Фонду України в Жидачівському районі Львівської області провести ОСОБА_1 перерахунки: - пенсії з 1 березня 2014 року із застосуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію, підвищеної на коефіцієнт, який відповідає 20 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески у 2013 році, порівняно з 2012 роком; розміру індексації за період з 01.05.2010 р. по 31.12.2014 р. відповідно до положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (1282-12) .

Зобов'язане управління Пенсійного Фонду України в Жидачівському районі Львівської області виплатити ОСОБА_1 різницю між сумою індексації, яка мала бути сплачена відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (1282-12) (з урахуванням того, що місяцем початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є грудень 2009 року) і фактично виплаченою сумою індексації, за період з 1 травня 2010 року по 31 грудня 2014 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 8 грудня 2015 року постанова Жидачівського районного суду Львівської області від 22 травня 2015 року у справі № 443/255/15-а в частині визнання протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області щодо невиконання перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 1 березня 2014 року відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та зобов'язання провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 1 березня 2014 року із застосуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію, підвищеної на коефіцієнт, який відповідає 20 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески у 2013 році, порівняно з 2012 роком - скасована та прийнята в цій частині нову постанову, якою відмовити в задоволенні зазначених позовних вимог. В решті постанова суд першої інстанції залишена без змін.

Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судового рішення, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 10 грудня 2009 року ОСОБА_1 призначена пенсія за віком. Крім того, з 20 квітня 2010 року ОСОБА_1 є інвалідом 2-ї групи. Позивач перебував на обліку в УПФУ в Жовтневому районі м. Луганська.

У зв'язку з бойовими діями переїхав в смт. Гніздичів Жидачівського району Львівської області та 5 серпня 2014 року став на облік в УПФУ в Жидачівському районі Львівської області. 22 листопада 2014 року позивач отримав статус внутрішньо переміщеної особи.

Починаючи з 13 жовтня 2014 року ОСОБА_1 неодноразово звертався до УПФУ в Жидачівському районі із заявами про перерахунок пенсії відповідно до ч.2 ст.42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі з 1 березня 2014 року, та статей 4, 6 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", з врахуванням коригуючих відомостей в системі персоніфікованого обліку про заробітну плату за 2009 рік.

На подані заяви позивач отримав відповіді УПФУ в Жидачівському районі за № 5983/03-36 від 05.12.2014 року, № 3/С-4 від 23.01.2015 року, якими відповідач повідомив, що загальний стаж позивача становить 41 рік 4 місяці 16 днів, коефіцієнт стажу з урахуванням кратності 1,35-0,55800, середньомісячний скоригований заробіток - 2268,99 грн., індивідуальний коефіцієнт заробітку - 1,344479. Станом на 01.12.2014 року та на 01.01.2015 року розмір пенсійних виплат ОСОБА_1 становив 1735,44 грн., у тому числі: 1266,10 грн. - основний розмір, 151,81 грн., доплата за понаднормовий стаж (16 років), 38,14 грн. - підвищення у зв'язку із зростанням середньої заробітної плати, 179,36 грн. - індексація пенсії, 100,00 грн. - доплата з 01.05.2012 року ( постанова КМУ № 327 від 23.04.2012 р. (327-2012-п) ).

Також відповідач вказав, що недоцільно проводити перерахунок пенсії відповідно до заяви від 13.10.2014 року у зв'язку з наданням Східноукраїнським національним університетом коригуючих відомостей за 2009 - 2010 роки, оскільки внаслідок такого перерахунку розмір пенсійної виплати становив би 1669,96 грн.

Крім того, відповідач відмовив позивачу в проведенні перерахунку індексації, оскільки індексація після перерахунку зменшилася у зв'язку з тим, що базовим місяцем при проведенні індексації став жовтень 2014 року (місяць підвищення грошових доходів громадян відповідно до абзацу 1 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 року № 1078 (1078-2003-п) ).

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що починаючи з 22 травня 2008 року нарахування індексації мало здійснюватися відповідно до Закону, а не положень постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 179 від 12 березня 2008 (179-2008-п) року.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог послався на ті обставини, що оскільки Кабінет Міністрів України не визначив на 2014 рік коефіцієнт зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, апеляційний суд погоджується з доводами відповідача щодо відсутні у нього правових підстав для перерахунку пенсії позивача відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Крім того, Законом України № 1166-УІІ " (1166-18) Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" з 1 квітня 2014 року дія частини другої статті 42 Закону № 1058 зупинена до стабілізації економічної ситуації в країні.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року за № 384/201 (384/2011) , визначено, що Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України (254к/96-ВР) та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра (п.2).

Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (п.7).

Таким чином, органи Пенсійного Фонду здійснюють свою діяльність виключно на підставі Конституції України (254к/96-ВР) та законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, а також інших нормативно-правових актів.

Відповідно до статті 2 Закону України від 3 липня 1991 року № 1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон № 1282) індексації підлягають грошові доходи громадян одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.

Згідно статті 4 Закону № 1282 індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться з наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Відповідно до ст. 6 Закону № 1282 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, у встановленому законом порядку здійснюється перегляд розмірів: заробітної плати, пенсій, державної соціальної допомоги, стипендій, що виплачуються студентам державних та комунальних вищих навчальних закладів.

Перегляд зазначених у частині першій цієї статті гарантій здійснюється у розмірах, що визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

З метою реалізації вказаного Закону Кабінетом Міністрів України постановою від 17.03.2003 року № 1078 (1078-2003-п) затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (далі - Порядок).

Згідно пункту 1-1 Порядку підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індекс споживчих цін обчислюється Держкомстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Приклад обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації наведено у додатку №1.

При цьому, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації пенсій особам, які набули право на її призначення, здійснюється починаючи з місяця, в якому їх призначено (п.10-1 Порядку).

Пунктом 2 Порядку передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, у тому числі пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат, крім тих, які зазначені у пункті 3 цього Порядку).

Пунктом 4 Порядку визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Пенсії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків. Приклад обчислення суми індексації грошових доходів громадян наведений у додатку №2 Порядку.

Відповідно до пункту 5 Порядку у разі підвищення розмірів пенсії, а також при зростанні грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбувається таке підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для проведення індексації. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не проводиться.

Отже, для проведення подальшої індексації з наступного за базовим місяця здійснюється нове обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком до перевищення порогу індексації. При цьому сума підвищення доходу має перевищувати суму індексації, що має нараховуватися у місяці зростання доходу.

Таким чином, базовим місяцем на підставі абзацу 3 частини 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення та Додатку №4 Порядку слід розуміти місяць, в якому сума збільшення грошового доходу, який підлягає індексації, більше чим сума індексації, яка повинна бути нарахована в місяці збільшення грошового доходу.

Згідно п. 98 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) , до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (1282-12) були внесені зміни до ст. 2, 6 та 10.

Зокрема, текст статті 6 викладений в такій редакції: "У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України".

У березні 2008 року постановою Кабінету Міністрів України № 170 від 12 березня 2008 року (170-2008-п) до Порядку індексації внесено зміни, зокрема, соціальні виплати, розмір котрих залежить від прожиткового мінімуму (у т.ч. пенсії за абз. 1 ст. 28 Закону № 1058-IV, надбавки, додаткові пенсії, підвищення), перестали відноситися до об'єктів індексації.

В подальшому, положення пункту 98 розділу II втратили чинність, як такі, що є неконституційними, на підставі рішення Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 (v010p710-08) року. Отже, порядок проведення індексації з урахуванням внесених на 2008 рік змін Кабінетом Міністрів України мав визначатися тільки протягом січня - 22 травня 2008 року.

Разом з тим, Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" (1282-12) Кабінету Міністрів України надано лише право встановлювати інші об'єкти індексації у додаток до перерахованих у статті 2 Закону, а не звужувати їхній перелік.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України (254к/96-ВР) , закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Такими чином, оскільки положення Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 № 1078 (1078-2003-п) суперечать положенням Закону Україну "Про індексацію грошових доходів населення" (1282-12) в частині визначення доходів, які не відносяться до об'єктів індексації, тому в даному випадку підлягають застосуванню положення Закону, який має вищу юридичну силу ніж постанова Кабінету Міністрів України, з огляду на положення принципу законності закріпленого статтею 9 КАС України.

Суди дійшли вірного висновку, що починаючи з 22 травня 2008 року нарахування індексації мало здійснюватися відповідно до Закону № 1282 (1282-12) , а не положень постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (1078-2003-п) .

Суд першої інстанції встановив, що в період з 10 грудня 2009 року (дата виникнення у позивача права на пенсію за віком) по 1 жовтня 2010 року індексація пенсійних виплат позивачу не виплачувалась, оскільки до 20 квітня індексація грошового доходу позивача здійснювалась за місцем роботи, а з квітня по липень 2010 року індекс інфляції не перевищував поріг індексації.

Починаючи з жовтня 2010 року і до теперішнього часу в Україні 11 разів підвищувався розмір прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, внаслідок чого 11 разів підвищувалась складова пенсійних виплат (доплата за понаднормативний час) з 115,68 до 151,84 грн. Суми, на які послідовно збільшувалась доплата за понаднормативний час складали: 1,76; 2,56; 2,24; 3,20; 2,56; 3,52; 2,56; 0,96; 1,92; 4,48; 1,60; 8,80 грн..

Підвищення пенсії позивача з 1 березня 2012 року на 38,14 грн. здійснено Пенсійним фондом України відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-ІУ на підставі зростання величини середньомісячної заробітної плати штатного працівника в Україні за даними Держкомстату України за 2011 рік порівняно з 2010 роком.

На підставі викладеного суди дійшли вірного висновку щодо протиправності відмови УПФУ у Жидачівському районі у перерахунку розміру індексації за період з 01.05.2010 р. по 31.12.2014 р. відповідно до положень Закону України,,Про індексацію грошових доходів населення" та зобов'язання здійснити такий перерахунок з виплатою різниці.

Разом з тим, апеляційний суд вірно зазначив, що п.6-7 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний Бюджет України на 2014 рік" (719-18) , встановлює, що норми і положення Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (1282-12) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.

Прикінцеві положення доповнено пунктом 6-7 згідно із Законом № 1622-VII від 31.07.2014 (1622-18) , який набрав чинності 2 серпня 2014 року. Отже з 2 серпня 2014 року підлягає застосуванню до спірних правовідносин п.3 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою КМУ від 17 липня 2003 року № 1078 (1078-2003-п) , оскільки він є чинним та не скасований в установленому законом порядку, а вимоги п.6-7 прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" (719-18) не визнані неконституційними.

Застосування Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" (719-18) є доречним у межах спірних відносин з огляду на дію загально правового принципу норми права у часі, що дозволяє подальше застосування постанови Уряду.

Таким чином, враховуючи п.6-7 Прикінцевих положень закону України "Про Державний Бюджет України на 2014 рік" (719-18) індексація з 2 серпня 2014 року повинна бути проведена у відповідності до положень Порядку № 1078 (1078-2003-п) .

Щодо позовних вимог щодо визнання протиправною відмову відповідача у перерахунку пенсії позивача з 1 березня 2014 року та зобов'язання здійснити такий перерахунок у відповідності до вимог ч.2 ст. 42 Закону № 1058 слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 42 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" крім індексації пенсії, передбаченої частиною першою цієї статті, щороку починаючи з 1 березня поточного року у разі, якщо середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за минулий рік зросла, здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій із застосуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію, підвищеної на коефіцієнт, який відповідає не менш як 20 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, порівняно з попереднім роком, але не менше зростання рівня інфляції (індексу споживчих цін) за минулий рік.

Розмір та порядок такого підвищення пенсії визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України.

Згідно з п. 4 Порядку перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 30.10.2013 року № 795 (795-2013-п) , перерахунок пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" проводиться шляхом збільшення заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію, зазначеної у пункті 3 цього Порядку, на коефіцієнт, який відповідає не менш як 20 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, порівняно з попереднім роком, але не менше зростання рівня інфляції (індексу споживчих цін) за минулий рік. Зазначений коефіцієнт визначається щороку у межах бюджету Пенсійного фонду України Кабінетом Міністрів України.

Оскільки Кабінет Міністрів України не визначив на 2014 рік коефіцієнт зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, апеляційний суд погоджується з доводами відповідача щодо відсутні у нього правових підстав для перерахунку пенсії позивача відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Крім того, Законом України № 1166-УІІ " (1166-18) Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" з 01 квітня 2014 року дію частини другої статті 42 Закону № 1058 зупинено до стабілізації економічної ситуації в країні.

Таким чином, що відмовляючи позивачу у перерахунку пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідач діяв в межах своєї компетенції та у відповідності до вимоги наведених нормативно-правових актів.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов до вірного висновку про відсутність підстав задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області щодо невиконання перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 1 березня 2014 року відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та зобов'язання провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 1 березня 2014 року із застосуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію, підвищеної на коефіцієнт, який відповідає 20 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески у 2013 році, порівняно з 2012 роком.