Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Кочан В.М., Тракало В.В.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційні скарги Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання в м. Первомайську Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17.11.2011р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.01.2012р. у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання в м. Первомайську Луганської області про зобов'язання вчинити певні дії, -

У жовтні 2011 року УПФУ в м. Первомайську Луганської області звернулося до суду із позовом, з урахуванням уточнення позовних вимог, про визнання дій протиправними та стягнення витрат по виплаті та доставці щомісячної державної адресної допомоги та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в розмірі 17182,78 грн. за період з січня по серпень 2011 року.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 17.11.2011 р., яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.01.2012 р., позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ВВД ФСС від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання в м. Первомайську Луганської області суму витрат на виплату та доставку пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за січень-серпень 2011 року в розмірі 3876,19 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати ухвалені судами рішення та прийняти нове про задоволення позову в повному обсязі.

Також з такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати ухвалені судами рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційні скарги в межах наведених у них доводів, колегія суддів приходить до висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до статті 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" Фонд зобов'язаний у встановленому законом порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я, в тому числі пенсії по інвалідності від трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у разі настання страхового випадку.

Статтею 33 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" передбачено, що у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом "д" пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання. Непрацездатними особами, зокрема, є діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання - до закінчення, але не більше як до досягнення ними 23 років.

В ході розгляду справи судами встановлено, що відповідачем не було прийнято до заліку та не перераховано позивачу витрати понесені позивачем на виплату пенсії в зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з січня по серпень 2011 року.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) пенсія в зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та сума витрат на доставку пенсії відшкодовується за рахунок коштів відповідача.

Відмовляючи у задоволенні позову у частині відшкодування витрат на виплату і доставку адресної допомоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що згідно положень статті 6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", статей 21, 25 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" державна адресна допомога, передбачена постановою КМ України № 265 (265-2008-п) , не відноситься до страхових виплат, передбачених загальнообов'язковим державним страхуванням від нещасних випадків, а тому не повинна виплачуватись за рахунок коштів відповідача.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи касаційних скарг висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки вимога про відшкодування відповідачем витрат понесених позивачем на виплату та доставку пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є законною та такою, що відповідає положенням Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) та Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а тому суди дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.

Крім того, щомісячна державна адресна допомога, призначена та виплачена Управлінням Пенсійного фонду України відповідно до постанови КМ України від 26.03.2008 р. № 265 (265-2008-п) не є виплатою, що підлягає фінансуванню згідно статті 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Також безпідставним є посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на те, що дві особи - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не навчаються і відповідних довідок про навчання УПФУ в м. Первомайську надано не було, оскільки вказані особи є сиротами, а тому незалежно від того, навчаються вони чи ні, пенсія виплачується до досягнення ними 23-річного віку.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційні скарги слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 210, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-

Касаційні скарги Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання в м. Первомайську Луганської області залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17.11.2011 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.01.2012 р. у даній справі - без змін.

ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку передбаченому главою 3 розділу IV КАС України (2747-15) .