ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 березня 2016 року м. Київ К/800/20733/15
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Лівобережної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2015 року
у справі № 804/9008/14
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до Лівобережної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області
про визнання протиправним та скасування наказу,-
встановив:
ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ від 16 травня 2014 року №520 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання податкового законодавства за лютий 2014 року".
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 липня 2014 року в задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2015 року скасовано рішення суду першої та прийнято нову постанову. Визнано протиправним та скасовано наказ від 16 травня 2014 року №520 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання податкового законодавства за лютий 2014 року".
У касаційній скарзі Лівобережна ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанцій та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що контролюючим органом на адресу позивача направлено запит від 15 квітня 2014 року №11744/6/04-64-17-01 щодо здійснення господарських операцій, постачання товарів, послуг, повноти декларування податкових зобов'язань та правомірності формування податкового кредиту протягом лютого 2014 року.
16 травня 2014 року відповідачем було видано наказ №520 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_2 з питань дотримання податкового законодавства за лютий 2014 рік".
За результатом проведеної перевірки складено акт від 20 травня 2014 року №1270/17-3/НОМЕР_1, яким виявлено порушення вимог статті 185 Податкового кодексу України.
Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Особливості регулювання проведення документальної невиїзної перевірки, встановлені статтею 79 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.
Згідно пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
З аналізу вказаних норм вбачається, що проведення документальної позапланової невиїзної перевірки не виключає необхідності дотримання загальних вимог до наявності підстав та порядку проведення документальних позапланових перевірок, зокрема, право на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків надається лише у випадку, коли останньому до початку проведення зазначеної перевірки було надіслано рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи вручено під розписку копію наказу про проведення зазначеної перевірки.
Разом з тим, пунктом 79.3 статті 79 Податкового кодексу України визначено, що присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова, проте брати участь у проведенні такої перевірки є правом платника податків, що передбачене підпунктом 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України, а відтак з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до початку її проведення.
Таким чином, з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
Як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, що копія наказу від 16 травня 2014 року № 529 та повідомлення від 16 травня 2014 року № 15041/6/71-3 були направлені на адресу позивача лише 19 травня 2014 року (підтверджується штампом відділення Укрпошти на конверті), що виключає можливість позивача скористатись своїм правом бути присутнім під час проведення перевірки. Крім того, відповідачем не надано доказів про вручення чи вручено під розписку копії наказу про проведення зазначеної перевірки до її початку.
Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 27 січня 2015 року у справі № 21-425а14, в якій Суд зазначив, що з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку, а невиконання таких вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, і підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Лівобережної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області відхилити.
Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2015 року залишити без змін.
ухвала підлягає перегляду Верховним Судом України у порядку, строки та з підстав, передбачених главою третьою розділу ІV Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .
Головуючий
Судді
А.Ф. Загородній
О.А. Веденяпін
М.П. Зайцев