Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал Люкс" звернулось до суду з позовом про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо проведення зустрічної звірки, результати якої оформлені актом від 27.08.2014 № 2280/26-55-22-07/3896014; зобов'язання відповідача вилучити з АС "Податковий блок" та інших інформаційний баз органів доходів і зборів акт від 27.08.2014 № 2280/26-55-22-07/3896014; зобов'язано відновити в автоматизованій інформаційній системі "Податковий блок" та інших інформаційних базах органів доходів і зборів показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларованих ТОВ "Глобал Люкс", які були змінені на підставі від 27.08.2014 № 2280/26-55-22-07/3896014.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.10.2014, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2015, позов задоволено частково; зобов'язано Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відновити в автоматизованій інформаційній системі "Податковий блок" та інших інформаційних базах органів доходів і зборів показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларованих ТОВ "Глобал Люкс", які були змінені на підставі акту від 27.08.2014 № 2280/26-55-22-07/3896014 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Глобал Люкс" щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.07 по 31.07.2014"; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві згідно з п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України було вчинено заходи з метою проведення зустрічної звірки, за результатом яких складено акт від 27.08.2014 № 2280/26-55-22-07/3896014 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Глобал Люкс" щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.07 по 31.07.2014". З акту звірки вбачається, що звіркою встановлено порушення позивачем: п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період липень 2014 року на суму 8 226 846 грн. та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за період липень 2014 року на суму 7 980 041 грн. За результатами звірки позивачем не підтверджено задекларовані податкові зобов'язання з ПДВ за період липень 2014 року, а також не підтверджено податковий кредит з ПДВ за період липень 2014 року. Перевіркою встановлено, що правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.

Не погоджуючись з вищевикладеними обставинами, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; використання податковим органом акту звірки як носія доказової інформації, не створює для платника податків жодних наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжує для нього будь-яких обов'язків; оскільки за наслідками проведеної зустрічної звірки податкові повідомлення-рішення не приймались, а відповідно податкові зобов'язання не узгоджувались, то відповідачем безпідставно відкориговано на підставі акту звірки показники податкової звітності, а саме: податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларованих ТОВ "Глобал Люкс".

Враховуючи оскарження відповідачем судових рішень фактично лише в частині задоволення позовних вимог та межі перегляду судом касаційної інстанції, передбачені ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, слід зазначити наступне.

Висновки судів попередніх інстанцій в частині зобов'язання Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відновити в автоматизованій інформаційній системі "Податковий блок" та інших інформаційних базах органів доходів і зборів показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларованих ТОВ "Глобал Люкс", які були змінені на підставі акту від 27.08.2014 № 2280/26-55-22-07/3896014 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Глобал Люкс" щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.07 по 31.07.2014" є передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Так, статтею 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення вказаним вимогам не відповідають.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного суду України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Крім того, відповідно до положень ст. 2, ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Із наведених норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Проте ці рішення, дія або бездіяльність у будь-якому випадку повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Відповідно до п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (пп. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України).

Згідно зі ст. 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Відповідно до пп. 72.1.1 п. 72.1 ст. 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла: від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів (п. 74.1 ст. 74 ПК України).

В даному випадку, судами не враховано, що питання про можливість задоволення конкретних позовних вимог платника податків, спрямованих на відновлення його прав, має вирішуватися, виходячи із суті заявлених вимог та наявності спірних правовідносин, які виникли безпосередньо між позивачем та контролюючим органом, протиправні дії якого, на суб'єктивну думку позивача, порушили його право. При цьому, факт порушення права позивача та, як наслідок, наявність спірних правовідносин потребують доведення та встановлення в ході судового розгляду справи.

Отже, судам попередніх інстанцій при розгляді даної справи необхідно дослідити відповідні обставини та встановити, чи впливають безпосередньо на права та обов'язки позивача оскаржувані дії податкового органу, чи порушені права позивача (за захистом яких він звернувся до суду) та чи порушені вони саме внесенням до автоматизованої інформаційної системи "Податковий блок" та інших інформаційних баз органів доходів і зборів показників на підставі акту від 27.08.2014 № 2280/26-55-22-07/3896014 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Глобал Люкс" щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.07 по 31.07.2014".

Вищевказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій), виключає можливість перевірити Вищим адміністративним судом України правильність висновків судів попередніх інстанцій щодо частини позовних вимог.

Згідно з ч. 2 ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За вказаних обставин та меж перегляду, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій в частині позовних вимог про відновлення в автоматизованій інформаційній системі "Податковий блок" та інших інформаційних базах органів доходів і зборів показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларованих ТОВ "Глобал Люкс", які були змінені на підставі акту від 27.08.2014 № 2280/26-55-22-07/3896014 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Глобал Люкс" щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.07 по 31.07.2014" та направити справу в цій частині на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, в іншій частині позовних вимог - рішення судів попередніх інстанцій підлягають залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 224, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2015 та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.10.2014 скасувати в частині відновлення в автоматизованій інформаційній системі "Податковий блок" та інших інформаційних базах органів доходів і зборів показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларованих ТОВ "Глобал Люкс", які були змінені на підставі акту від 27.08.2014 № 2280/26-55-22-07/3896014 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Глобал Люкс" щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.07 по 31.07.2014" з направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.