Запорізьке державне підприємство "Кремнійполімер" звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області № 0002151500 від 28.08.2013.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16.06.2014, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2015, позов задоволено; визнано протиправним та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

В касаційній скарзі також заявлено клопотання про реорганізацію відповідача з Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на правонаступника - Державну податкову інспекцію у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Суд касаційної інстанції, розглянувши заявлене клопотання, дійшов висновку про його задоволення.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ЗДП "Кремнійполімер" з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку по деклараціям з податку на додану вартість за червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2011 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2012 року, складено акт № 193/154-120/00203625 від 07.08.2013, в якому зафіксовано порушення: п. 188.1 ст. 188, п. 192.1 ст. 192, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 та п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, пп. 4.6.4, пп. 4.6.5 та пп. 4.6.6 п. 4.6 Наказу Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" (z1490-11) в результаті чого зменшено суму, що підлягала бюджетному відшкодуванню на рахунок платника за червень 2011 року на суму 181 299 грн., за липень 2011 року на суму 99 228 грн., за серпень 2011 року на суму 107 105 грн., за вересень 2011 року на суму 510 625 грн., за жовтень 2011 року на суму 232 534 грн., за листопад 2011 року на суму 180 486 грн., за грудень 2011 року на суму 150 377 грн., за січень 2012 року на суму 534 281 грн., за лютий 2012 року на суму 10 690 грн., за березень 2012 року на суму 97 024 грн., за квітень 2012 року на суму 80 118 грн., за травень 2012 року на суму 57 697 грн., за червень 2012 року на суму 73 896 грн.

На підставі результатів проведеної перевірки, 28.08.2013 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0002151500 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 2 315 360 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1 067 535 грн.

В акті перевірки встановлено та не заперечувалось позивачем у справі, що станом на час перевірки залишалась непогашеною заборгованість ЗДП "Кремнійполімер" за спожиту активну електроенергію та надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії за період з червня 2007 року по червень 2010 року у розмірі 23 522 721,82 грн., (в т.ч. ПДВ 3 920 453,62 грн.). Факт несплати підтверджується ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.04.2010 по справі № 12/58/09 про стягнення заборгованості ЗДП "Кремнійполімер" перед ВАТ "Запоріжжяобленерго" за період з червня 2007 року по грудень 2008 року за спожиту активну електроенергію в сумі 13 445 501,42 грн. та надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії у розмірі 69 762,40 грн.; рішенням Господарського суду Запорізької області від 27.04.2010 по справі № 12/53/10 підтверджена заборгованість ЗДП "Кремнійполімер" перед ВАТ "Запоріжжяобленерго" за період з березня 2009 року по червень 2010 року за спожиту активну електроенергію в сумі 9 997 043,71 грн. та надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії у розмірі 60 414,29 грн.

Податковий орган дійшов висновку, що оскільки суми по взаємовідносинам з ВАТ "Запоріжжяобленерго" включені до складу податкового кредиту з ПДВ, але сплачені ЗДП "Кремнійполімер" частково, то отримані платником ПДВ товари/послуги, які не оплачені протягом терміну позовної давності, вважаються безоплатно отриманими. Крім того, податковий орган зробив висновок про те, що за товарами не має факту їх придбання, тож права на податковий кредит щодо таких товарів/послуг платник ПДВ не має, що в подальшому зумовило порушення платником п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України та положень пп. 4.6.4, пп. 4.6.5 та пп. 4.6.6 п. 4.6 Наказу Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" (z1490-11) .

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п. п. 200.1 - 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду; при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом; при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (п. 200.4 ст. 200 ПК України).

Згідно з п. 200.5 ст. 200 ПК України не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які: були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Згідно з пп. 4.6.6 п. 4.6 п. 4 р. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492 (z1490-11) , залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Як встановлено в судовому порядку, декларації з податку на додану вартість за спірний період заповнені позивачем належним чином з відображенням показників у рядках 22 та 23 декларації 0110 та заповнення додатків 3, 4.

Крім того, згідно з пп. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України безоплатно надані товари, роботи, послуги: а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів; б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості; в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

З огляду на викладене, безоплатно надані товари, роботи/послуги не відповідають змісту правовідносин, що склались між ЗДП "Кремнійполімер" та ВАТ "Запоріжжяобленерго", оскільки сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності не визначається податковим кодексом як безоплатно надані товари, роботи/послуги. Також, не є тотожними поняття безоплатно наданих товарів, робіт (послуг) та безнадійної заборгованості в розумінні пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПК України.

Тому, висновок податкового органу про те, що сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності є безоплатно отриманими товарами, роботами/послугами не ґрунтується на законі.

Крім того, судами встановлено з підтвердженням матеріалів справи, що податкові декларації з податку на додану вартість ЗДП "Кремнійполімер" за спірний період з додатками та розшифровками заповнені позивачем належними чином, зокрема, із відображенням показників у рядках 22 та 23 декларації 0110, а також заповненням додатків 3 і 4.

Наявні платіжні документи до декларацій з ПДВ за спірний період підтверджують факт включення до податкової звітності тільки оплачених позивачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, що не заперечував представник відповідача в порядку судового розгляду справи.

Відсутність порушень з боку позивача у порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість у спірний період, підтверджена також раніше проведеними податковим органом камеральними перевірками такої звітності.

Крім того, постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2014 позовні вимоги Запорізького державного підприємства "Кремнійполімер" задоволено; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 0001981500, № 0001991500 та № 0002001500 від 24.07.2013, якою було переглянуто спірний період.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимог ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.

За встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, колегія суддів касаційної інстанції вважає обґрунтованим висновок судів обох інстанцій щодо безпідставності зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2 315 360 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1 067 535 грн.

Враховуючи вказані обставини, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Допустити заміну по даній справі відповідача - Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області її правонаступником - Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області.