Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування"

до відповідача Реєстраційної служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -

18.10.2013 р. до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, зобов'язання здійснити державну реєстрацію та видати свідоцтва про право приватної власності звернулося публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" (далі Товариство). Свої вимоги позивач мотивував тим, що відповідач відмовив у проведенні державної реєстрації переходу до товариства права власності на об'єкт нерухомості, мотивуючи своє рішення тим, що подані для реєстрації документи не дають можливості встановити перехід з державної форми власності в приватну. Посилаючись на протиправність рішення, Товариство просило задовольнити позов.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.12.2013 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2014 р., в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з судовими рішеннями, Товариство звернулося з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило їх скасувати та задовольнити позов. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами встановлено, що Товариство надало до Реєстраційної служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області заяву про реєстрацію прав та їх обтяжень для проведення державної реєстрації права приватної власності на нежитловий об'єкт - комплекс нежитлових будівель, що розташований за адресою: Харківська область, Ізюмський район, с/рада Заводська, Придонецьке лісництво та надано пакет документів.

У якості доказів, що підтверджують право власності на нерухоме майно надано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане Заводською сільською радою 10.09.2004 р. та Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 21.10.2004 р., відповідно до яких зазначені нежитлові будівлі перебувають у державній власності.

Розглянувши подані документи, відповідач прийняв рішення від 5.04.2013 р. про відмову у державній реєстрації права приватної власності № 1427162.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (1952-15) , "Про фонд державного майна" (4107-17) та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 р. № 703 (703-2011-п) (який діяв на момент виникнення правовідносин).

Відповідно до пункту 27 Порядку № 703 (703-2011-п) документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є: укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат; свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, видані нотаріусом, чи їх дублікати; свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до цього Порядку; свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією до набрання чинності цим Порядком; рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; державний акт на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою; рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди; заповіт, яким встановлено сервітут на нерухоме майно; закон, яким встановлено сервітут на нерухоме майно; рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації; рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

Здійснивши аналіз норм права та залучених у справі доказів, суд першої інстанції, а апеляційний суд погодившись з ним, дійшли правильних висновків, що позивач не надав державному реєстратору документів, що містяться у переліку Порядку № 703 (703-2011-п) та підтверджують наявність у Товариства право приватної власності на нежитлові будівлі.

Доводи касаційної скарги правильність цих висновків не спростовують та не дають підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.

Згідно зі статтею 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України, -

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.12.2013 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2014 р. - без змін.

ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст.ст. 235- 244 КАС України.