Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Чопської митниці Міндоходів на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.03.2013 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 4.06.2015 р. у справі

за позовом Орендного підприємства Ужгородський коньячний завод

до відповідача Чопської митниці Міндоходів

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

12.02.2013 р. до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Чопської митниці Міндоходів (далі Митниця) звернулося Орендне підприємство Ужгородський коньячний завод (далі Підприємство). Свої вимоги позивач мотивував тим, що під час проведеної у грудні 2012 р. перевірки Митниця прийшла до висновку про неправильне визначення коду товару, заявленого Підприємством при митному оформленні, та встановлено інший код товару. На цій підставі Митницею прийнято податкові повідомлення-рішення про визначення податкового зобов'язання Підприємства зі сплати ввізного мита та штрафних санкцій. Вважаючи дії Митниці такими, що не відповідають чинному законодавству, а висновки щодо неправильного визначення коду товару помилковими, позивач просив задовольнити позов.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.03.2013 р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 4.06.2015 р., позов задоволено.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Митниця звернулась із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та відмовити в задоволенні позову. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі вантажної митної декларації від 15.07.2011 р. № 305000011/2011/011041 Митницею здійснено митне оформлення товару: прес-форма (формокомплект), виготовлена із недорогоцінних, чорних металів, для лиття під тиском склотари, для одночасного виготовлення 2-ох скляних пляшок з білого (прозорого скла), місткістю 250 мл., нова, для тестування, в розібраному стані - 1 штука, у складі 22 частин за ставкою 2% за кодом УКТЗЕД 8480500000. Як зазначено в специфікації до Міжнародного договору купівлі-продажу товарів від 9.03.2011 р., предметом договору купівлі-продажу є тестова прес-форма для виготовлення скляної пляшки (біле скло) об'ємом 0,25 л. Прес-форма знаходиться в розібраному вигляді, упакована в 2 (два) картонних ящики та складається з 22 деталей, вартістю 16600 євро.

Відповідно до наказу Митниці від 7.11.2012 р. № 1182 посадовими особами відповідача було проведено невиїзну документальну перевірку Підприємства, за результатами якої, складено Акт №н0036/2/305000000/000412122 від 5.12.2012 р.

В зазначеному акті відображено висновки митного органу, про те, що позивачем порушено вимоги законодавства України з питань митної справи в частині невірної класифікації згідно з УКТЗЕД товарів.

За наслідками перевірки відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 2 та 3 від 15.01.2013 р., якими позивачу донараховано ввізне мито в розмірі 528,06 грн. (за основним платежем 352,04 грн., штрафні санкції 176,02 грн.) та податок на додану вартість в розмірі 105,62 грн. (за основним платежем 70,41 грн., штрафні санкції 35,21 грн.).

Відповідно до ст. 313 МК України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.

Відповідно до статті 69 МК України незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.

Аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України допущено порушення законодавства України.

В той же час, матеріалами справи встановлено, що позивачем ввезено на територію України набір форм для виробництва пляшок. В специфікації вказано перелік деталей та механізмів, з яких складається прес-форма. Оскільки цей товар перевозився в розібраному вигляді, в специфікації вказано кількість деталей розібраного механізму. Отже, позивач придбав прес-форму як цілісний механізм для виготовлення пляшок. Згідно коду УКТЗЕД 8475900000 класифікуються частини машин для складання електричних або електронних ламп, трубок або електронно-променевих трубок чи газорозрядних ламп у скляних колбах, машини для виробництва або гарячої обробки скла, скляних виробів. Тобто, за цим кодом не класифікуються частини форм для лиття скла.

Ввезені позивачем на територію України складові частини прес-форми: "ударна головка з трубкою" та "воронка" технологічно не призначені для здійснення самостійних функцій, а призначені для здійснення доповнюючих функцій з виготовлення скляних пляшок, відтак відсутні підстави вважати, що позивачем неправильно визначено у декларацію код товару.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Таким чином, ухвалені по справі рішення є законними і обґрунтованими, а зазначена в касаційні скарзі позиція не знаходить свого підтвердження за матеріалами справи та не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.

Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 222, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-

Касаційну скаргу Чопської митниці Міндоходів залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.03.2013 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 4.06.2015 р. - без змін.

ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст. 235- 244 КАС України.