Суддів:Черпіцької Л.Т. Розваляєвої Т.С. Маслія В.І. провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві на постанову Ленінського районного суду м. Полтави від 22 липня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року у справі № 553/1548/15-а за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві, третя особа - Комунальна установа "Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Полтавської обласної ради, про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

У квітні 2015 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві, третя особа - Комунальна установа "Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Полтавської обласної ради, в якому просив:

- визнати дії відповідача щодо відмови в зарахуванні до стажу роботи позивача у подвійному розмірі період роботи з 03.03.2004 року по 31.12.2012 року на посаді лікаря-психіатра виїзної психіатричної бригади Полтавської станції швидкої медичної допомоги та з 31.12.2012 року 14.01.2015 року на посаді лікаря-психіатра в комунальній установи "Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф";

- зобов'язати відповідача у відповідності до ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" зарахувати позивачу до стажу роботи у подвійному розмірі період роботи з 03.03.2004 року по 31.12.2012 року на посаді лікаря-психіатра виїзної психіатричної бригади Полтавської станції швидкої медичної допомоги та з 31.12.2012 року 14.01.2015 року на посаді лікаря-психіатра в комунальній установи "Полтавський обласний центр екстреної меддопомоги та медицини катастроф", а також провести перерахунок пенсії, починаючи із 14.01.2015 року.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що відповідач в порушення вимог ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" не зарахував в подвійному розмірі стаж його роботи на посаді лікаря-психіатра.

Постановою Ленінського районного суду м. Полтави від 22 липня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року, позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві звернулось з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до архівної довідки від 31.12.2014 року № 55, ОСОБА_4 з 13.08.1990 року працював в станції швидкої медичної допомоги м. Полтави на посаді лікаря виїзної бригади, а з 03.03.2004 року переведений на посаду лікаря виїзної психіатричної бригади Полтавської станції швидкої медичної допомоги.

Згідно наказу № 191-к від 31.12.2012 року, ОСОБА_4 звільнений з Полтавської станції швидкої медичної допомоги у порядку переведення до Комунальної установи "Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" полтавської обласної ради, де працює в складі виїзної психіатричної бригади по теперішній час.

З 01.01.2013 року Полтавська станція швидкої медичної допомоги увійшла в структуру Комунальної установи "Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Полтавської обласної ради, створеної на підставі Закону України від 05.07.2012 року "Про екстрену медичну допомогу" (5081-17) , який набрав чинності з 01.01.2013 року та згідно рішення 13-ї сесії 6-го скликання Полтавської обласної ради від 14.11.2012 року "Про створення комунальної установи "Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Полтавської обласної ради.

Згідно наказу № 3-к від 02.01.2013 року ОСОБА_4 був прийнятий до Комунальної установи "Полтавського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Полтавської обласної ради на посаду лікаря виїзної психіатричної бригади І категорії станції екстреної (швидкої) медичної допомоги № 1 м. Полтави.

14.01.2015 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві із заявою про призначення пенсії за віком та подав відповідні документи, які підтверджують його, як загальний стаж медичного працівника, необхідний для призначення пенсії, так і документи, які підтверджують стаж роботи як лікаря-психіатра.

В березні 2015 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок призначеної пенсії із зарахуванням до стажу роботи у подвійному розмірі періоду його роботи у психіатричних закладах охорони здоров'я з 03.03.2004 року по день звернення за призначенням пенсії - 14.01.2015 року.

20.03.2015 р. Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві листом № 24-К-02 повідомило ОСОБА_4 про те, що розмір пенсії розрахований відповідно до чинного пенсійного законодавства, а підстав для зарахування спірного періоду роботи лікарем-психіатром в подвійному розмірі чинним законодавством не передбачено.

Не погоджуючись з такими діями та рішенням відповідача, ОСОБА_4 звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що робота позивача у зазначені періоди на посаді лікаря-психіатра виїзної психіатричної бригади за своїм характером відноситься до роботи, яка дає право на зарахування до стажу роботи у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсій забезпечення".

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій, враховуючи наступне.

За приписами частини 4 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про психіатричну допомогу", психіатричний заклад - це психоневрологічний, наркологічний чи інший спеціалізований заклад, центр, відділення тощо всіх форм власності, діяльність яких пов'язана з наданням психіатричної допомоги.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2000 року № 1465 "Про затвердження Порядку проведення обов'язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів і переліку медичних психіатричних протипоказань щодо виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби), що можуть становити безпосередню небезпеку для особи, яка провадить цю діяльність, або оточуючих" (1465-2000-п) встановлено, що обов'язкові попередній та періодичний психіатричні огляди проводяться лікарем-психіатром у державних та комунальних психіатричних закладах, закладах охорони здоров'я, що мають у своєму складі спеціалізовані психоневрологічні центри, відділення, кабінети (далі - психоневрологічні заклади), за місцем постійного проживання громадянина.

Пунктом 2 Інструкції про проведення обов'язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 січня 2002 року № 12 (z0094-02) , який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01 лютого 2002 року за № 94/6382 (z0094-02) , до психоневрологічних закладів охорони здоров'я віднесені в тому числі кабінети.

Отже, психіатричні кабінети віднесені до закладів охорони здоров'я, що також підтверджується спільним листом Міністерства праці і соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України та Пенсійного фонду України від 29 грудня 2005 року № 625/0/15-05/039-6 (v625_203-05) , № 10.01.09/2606, № 16918/02-20, а тому час роботи позивача в психіатричному кабінеті зараховується в подвійному розмірі.

Посилання відповідача про те, що положення ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються лише до страхового страху відпрацьованого до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) є необґрунтованими, оскільки згідно п.16 Розділу ХV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Отже, враховуючи те, що ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначає пільгові умови права на пенсію за віком, судова колегія вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність у відповідача обов'язку зарахувати вказаний стаж роботи позивача у подвійному розмірі.

Таким чином, дії УПФУ щодо відмови ОСОБА_4 у перерахунку його пенсії є неправомірними, а періоди роботи позивача з 03.03.2004 р. по 31.12.2012 р. та з 01.01.2013 р. по 14.01.2015 р. (день звернення за призначенням пенсії) на посаді лікаря-психіатра виїзної психіатричної бригади мають бути зараховані до стажу роботи у подвійному розмірі.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої та апеляційної інстанцій повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві відхилити, а постанову Ленінського районного суду м. Полтави від 22 липня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року - залишити без змін.

ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.