Суддів:Черпіцької Л.Т. Розваляєвої Т.С. Маслія В.І. розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року у справі № 138/894/15-а за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Могилеві-Подільському та Могилів-Подільському районі Вінницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

У квітні 2015 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Могилеві-Подільському та Могилів-Подільському районі Вінницької області, в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив визнати дії відповідача по відмові йому у призначенні пенсії за віком протиправними та зобов'язати відповідача зарахувати до загального стажу роботи період його роботи в колгоспі "Прогрес", КСП "Прогрес", СТОВ "Прогрес" з 01.01.1976 року по 31.12.1976 року, з 01.01.1979 року по 31.12.1991 року, з 01.01.1992 року по 15.03.1999 року.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю дій відповідача, що полягають у відмові призначити пенсію за віком за наявності усіх обставин, необхідних для її призначення.

Постановою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 14 липня 2015 року позов задоволено частково. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Могилеві-Подільському та Могилів-Подільському районі Вінницької області зарахувати ОСОБА_4 до загального стажу роботи період роботи в колгоспі "Прогрес", КСП "Прогрес", СТОВ "Прогрес" з 01.01.1976 року по 31.12.1976 року, з 01.01.1979 року по 31.12.1991 року, з 01.01.1992 року по 15.03.1999 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року скасовано постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Могилеві-Подільському та Могилів-Подільському районі Вінницької області зарахувати ОСОБА_4 до загального стажу роботи період роботи з 01.01.1992 року по 15.03.1999 року. Прийнято в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено. В іншій частині постанову Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 14 липня 2015 року залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року, ОСОБА_4 звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

В силу ч.2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 13 лютого 2015 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Могилеві-Подільському та Могилів-Подільському районі Вінницької області із заявою про призначення пенсії за віком, у зв'язку із досягненням 60-річного віку.

Листом № 1154/06-78/02-10 від 24 березня 2015 року відповідач повідомив позивача про відмову у призначенні пенсії, оскільки згідно наданих документів стаж роботи становить 11 років 8 місяців 25 днів, що не дає права на призначення пенсії за віком.

Не погоджуючись з таким рішення пенсійного органу, ОСОБА_4 звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди першої інстанції виходив з того, що наданими доказами та показами свідків підтверджується стаж роботи позивача в колгоспі "Прогрес", КСП "Прогрес", СТОВ "Прогрес" з 01.01.1976 року по 31.12.1976 року, з 01.01.1979 року по 31.12.1991 року.

Між тим, суд апеляційної інстанції не погодився з рішенням суду першої інстанції в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Могилеві-Подільському та Могилів-Подільському районі Вінницької області зарахувати ОСОБА_4 до загального стажу роботи період роботи з 01.01.1992 року по 15.03.1999 року. Приймаючи нову постанову у цій частині, суд апеляційної інстанції виходив з того, що вказаний період роботи не підтверджується записами у трудовій книжці позивача та будь-якими іншими документами, які містять відомості про такий період роботи. Не подавались такі докази також і відповідачу разом із заявою про призначення пенсії за віком, а тому відповідачем вказаний період роботи не перевірявся та не приймалось рішення про зарахування чи не зарахування його до трудового стажу позивача.

Колегія суддів вважає передчасними такі висновки суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (637-93-п) затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

Згідно з пунктами 1-3 Порядку № 637 (637-93-п) , основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 18 Порядку № 637 (637-93-п) передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

У даному випадку спірним питанням є зарахування до загального стажу роботи ОСОБА_4 період його роботи з 01.01.1992 року по 15.03.1999 року.

Відповідно до довідки СТОВ "Прогрес", колгосп "Прогрес" перейменований в КСП "Прогрес" протоколом № 3 від 24.11.1992 року, потім у СТОВ "Прогрес" протоколом № 1 від 21.01.1997 року.

Згідно довідки № 200 від 17.03.2015 року Могилів-Подільського районного сектору Державної служби України з надзвичайних ситуацій, в журналі обліку пожеж 24.02.2000 року зареєстрована пожежа в приміщенні контори ТОВ "Прогрес" в с. Суботівка Могилів-Подільського району. Під час пожежі вогнем знищено шиферна покрівля, майно та документація.

Згідно довідок Могилів-Подільського районного трудового архіву № 52 та Могилів-Подільської районної державної адміністрації № 57/05-2 від 13.03.2015 року документи з кадрових питань колгоспу "Прогрес" с. Суботівка Могилів-Подільського району Вінницької області на зберігання до архівного відділу не надходили.

У зв'язку з відсутністю будь-яких документів на підтвердження періоду роботи ОСОБА_4 у СТОВ "Прогрес" з 01.01.1992 року по 15.03.1999 року, судом першої інстанції в судовому засіданні було допитано двох свідків, які підтвердили, що позивач працював разом з ними в колгоспі "Прогрес", КСП "Прогрес", СТОВ "Прогрес" у зазначені ним періоди з 01.01.1976 року по 31.12.1976 року, з 01.01.1979 року по 31.12.1991 року, з 01.01.1992 року по 15.03.1999 року.

Отже, у відповідності до п.18 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, період роботи позивача з 01.01.1992 року по 15.03.1999 року підтверджений показами свідків.

Посилання суду апеляційної інстанції про те, що період роботи позивача з 01.01.1992 року по 15.03.1999 року відповідачем не перевірявся та не приймалось рішення про зарахування чи не зарахування його до трудового стажу є необґрунтованими, оскільки при призначенні пенсії особі пенсійний орган досліджує всі періоди роботи особи, тобто весь трудовий стаж, а не конкретно визначені періоди.

Без дослідження усього трудового періоду роботи позивача, відповідач не міг би вирахувати наявність стажу роботи, необхідного для призначення пенсії за віком.

За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для зарахування ОСОБА_4 до загального стажу роботи період роботи з 01.01.1992 року по 15.03.1999 року.

Враховуючи викладене, колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції винесено законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, яке змінене помилково.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року скасувати, а постанову Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 14 липня 2015 року залишити в силі.

ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.