Компанія "Carpatair S.A." в особі представництва "Карпатейр С.А." звернулась в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова (далі - ДПІ) про визнання протиправним та скасування акту відповідача від 29 травня 2009 року № 49 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача, відновлення реєстрації позивача, як платника податку на додану вартість (далі - платник ПДВ) з 29 травня 2009 року та скасування рішення відповідача про повторну реєстрацію позивача платником ПДВ на підставі якого було видане свідоцтво платника ПДВ № 100232246 від 23 червня 2009 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2011 року, яку залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року, адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано акт ДПІ від 29 травня 2009 року № 49 про анулювання реєстрації платника ПДВ Представництва "Карпатейр С.А.".

Зобов'язано ДПІ поновити реєстрацію Представництва "Карпатейр С.А.", як платника податку на додану вартість з 29 травня 2009 року в реєстрі платників податку на додану вартість.

Скасовано рішення ДПІ про повторну реєстрацію Представництва "Карпатейр С.А." платником ПДВ, на підставі якого було видане свідоцтво платника ПДВ №100232246 від 23 червня 2009 року, з моменту набрання законної сили постановою суду.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ДПІ подало касаційну скаргу, в якій просило їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

У зв'язку з неприбуттям у судове засідання осіб, які беруть участь у справі належним чином повідомлених про дату, час і місце судового засідання, справа розглядається відповідно до статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що представництво "Карпатейр С.А." зареєстроване Міністерством економіки України 22 червня 2006 року. Свідоцтво про реєстрацію №ПІ 3718. Свідоцтво про реєстрацію платника податку на прибуток видане ДПІ 09 серпня 2006 року № 26600986 (а.с.34), свідоцтво платника податку на додану вартість видане ДПІ 11 грудня 2006 року № 100005083 НБ № 322444, індивідуальний податковий номер 266009813943.

29 травня 2009 року комісією ДПІ було встановлено, що платник податку на додану вартість - Представництво "Карпатейр С.А." не є юридичною особою та не є суб'єктом підприємницької діяльності, а тому, керуючись вимогами підпункту "в" пункту 9.8 статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР вирішила анулювати реєстрацію платника податку на додану вартість № 49 від 29 травня 2009 року(а.с.37).

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що чинним податковим законодавством не передбачено можливості анулювання реєстрації платником податку на додану вартість з причин відсутності у представництва статусу юридичної особи або суб'єкта підприємницької діяльності.

Колегія суддів погоджується таким висновком судів попередніх інстанцій, виходячи з наступного. Законом України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) передбачено, що платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Пунктом 1.2 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" закріплено визначення терміну "особа" - це будь-яка з наведених нижче осіб, незалежно від того, чи є така особа резидентом чи ні:

- суб'єкт підприємницької діяльності, в тому числі підприємство з іноземними інвестиціями, незалежно від форми та часу внесення цих інвестицій;

- інша юридична особа, що не є суб'єктом підприємницької діяльності;

- фізична особа (громадянин, іноземний громадянин та особа без громадянства), яка здійснює діяльність, віднесену до підприємницької згідно з законодавством, або імпортує товари на митну територію України;

- представництво нерезидента, що не має статусу юридичної особи.

Згідно із пункту 2.1 статті 2 Закону України "Про податок на додану вартість" платником податку є будь-яка особа, яка:

а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку;

б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку;

в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.

Разом з тим, згідно підпункту 25.2.1 Положення "Про реєстрацію платників податку на додану вартість", затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 1 березня 2000 року № 79 (z0208-00) , органи державної податкової служби здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, які включені до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість у разі існування підстав, визначених у підпунктах "б", "ґ" пункту 25 цього Положення. Такі рішення можуть бути прийняті за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей), зокрема, документа, який свідчить, що згідно з відповідним законодавчим актом особа, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість, звільняється від сплати цього податку, не є платником податку або не має права на збереження статусу платника податку (підстава підпункт "в" пункту 9.8 статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість").

Відповідно до підпункту "в" пункту 9.8 статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість" реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінній від тих, що встановлені Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин.

Перелік підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, передбачений Законом України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , є вичерпним і в силу пункту 11.4 статті 11 цього Закону не може бути розширений інакше, ніж шліхом внесення змін до цього Закону окремим законом з питань оподаткування цим податком. У разі якщо іншим законом, незалежно від часу його прийняття, встановлюються правила оподаткування цим податком, відмінні від зазначених у цьому Законі, пріоритет мають норми цього Закону. Це правило не поширюється на міжнародний договір (угоду), згода на обов'язковість якого (якої) надана Верховною Радою України.

Аналіз наведених вище норм дає підстави вважати, що представництво нерезидента, яке не має статусу юридичної особи може бути платником податку на додану вартість, а ДПІ приймаючи рішення про анулювання реєстрації платником податку на додану вартість представництва "Карпатейр С.А." з посиланням на підпункт "в" пункту 9.8 статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість", фактично вийшла за межі цієї норми, надавши їй довільне тлумачення.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що 23 червня 2009 року ДПІ видано свідоцтво № 100232246 про реєстрацію представництва "Карпатейр С.А." як платника податку на додану вартість.

Отже, повторною видачею свідоцтва № 100232246 представництву "Карпатейр С.А.", відповідач фактично підтвердив право позивача бути платником податку на додану вартість та в свою чергу визнав протиправність свого рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про протиправність акта ДПІ від 29 травня 2009 року № 49 про анулювання реєстрації платника ПДВ Представництва "Карпатейр С.А.".

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень судами були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій відсутні.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року - без змін.

ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.