Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Єрьоміна А.В. (головуючий); Кравцова О.В., Цуркана М.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановича, третя особа - публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Український фінансовий світ", про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, що переглядається за касаційною скаргою представника позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_6 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 3 вересня 2015 року, -

ОСОБА_4 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановича, третя особа - публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Український фінансовий світ" про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким апеляційну скаргу задовольнити в повному обсязі.

Представником Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Гончарова С.І. було подано клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду в Конституційному Суді України подання Верховного Суду України щодо конституційності положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) .

Клопотання мотивоване тим, що питання щодо встановлення нікчемності укладених між позивачем та банком договорів ґрунтувалось на вимогах саме вищезазначеного Закону, яким надано Уповноваженій особі встановлювати нікчемність договорів, а тому до прийняття Конституційним Судом України рішення за поданням розгляд даної справи є неможливим.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 3 вересня 2015 року зупинено провадження у справі а адміністративним позовом ОСОБА_4 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановича, третя особа - Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Український фінансовий світ" про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії - до набрання чинності судовим рішенням у справі за конституційним поданням Верховного Суду України від 8 липня 2015 року № 201-2157/0/8-15 до Конституційного Суду України щодо відповідності (конституційності) Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) положенням статті 6, частини першої статті 8, частини четвертої статті 13, статей 21, 22, частин першої, четвертої, п'ятої статті 41 Конституції України.

У касаційній скарзі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, представник позивача просить оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно із пунктом 3 частини першої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зупиняє провадження у справі разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Як встановлено судом у конституційному провадженні Конституційного Суду України перебуває подання Верховного Суду України щодо конституційності Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23 лютого 2012 року (4452-17) положенням статті 6, частини першої статті 8, частини четвертої статті 13, статей 21, 22, частин першої, четвертої, п'ятої статті 41 Конституції України.

Отже, подання Верховного Суду України щодо конституційності окремих положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) стосується Закону в редакції від 23 лютого 2012 року, а той час як розгляд цієї справи здійснюється на підставі Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб " (4452-17) в редакції від 11 липня 2014 року.

Оскільки Конституційним Судом України на час постановлення судом апеляційної інстанції ухвали про зупинення провадження у справі не було прийнято рішення про відкриття провадження чи про відмову у відкритті провадження за поданням Верховного Суду України, Вищий адміністративний суд України вважає помилковим зупинення провадження у справі, подання Верховного Суду України не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до частин першої і четвертої статті 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом.

Оскільки оскаржене судові рішення не можна визнати законним і обґрунтованим, то воно підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційну скаргу представника позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 3 вересня 2015 року скасувати.

Справу № 826/9637/15 направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.