розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Головенка Є. В. в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 17 жовтня 2019 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 28 січня 2020 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018020000000045, за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Сопин Погребищецького району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 17 жовтня 2019 року ОСОБА_2 визнано винуватим та засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України на 11 років позбавлення волі.

Вирішено питання речових доказів та процесуальних витрат.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 28 січня 2020 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку, ОСОБА_2 визнано винуватим та засуджено за те, що він 05 лютого 2018 року, близько 03:30 год, перебуваючи на своєму робочому місці в будинку охоронника за адресою: АДРЕСА_2, під час сварки з ОСОБА_3 на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, яка переросла в бійку, наніс останньому сім ударів кухонним ножем в область лівої половини передньо-бічної поверхні грудної клітки. Продовжуючи свої дії, невстановленим предметом з твердими властивостями наніс кілька ударів в область голови і тулуба ОСОБА_3, спричинивши йому закриту черепно-мозкову травму, садна на голові та тулубі. Після цього, ОСОБА_2 скинув тіло ОСОБА_3 на підлогу та іншим, більшим за розміром ножем, наніс п`ять ударів в область шиї і один удар в область голови потерпілого, внаслідок чого він помер на місці.

Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник Головенко Є.В. просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції і кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України, в зв`язку з відсутністю в діянні останнього складу кримінального правопорушення. Вказує, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні саме умисного вбивства не доведена та останній діяв у стані необхідної оборони. Обґрунтовуючи свої доводи зазначає про невідповідність висновків суду викладених у вироку фактичним обставинам кримінального провадження, не погоджується з оцінкою доказів. Вважає, що суди не врахували належним чином того, що в день описуваної у вироку події, засуджений перебував на своєму робочому місці та потерпілий, перебуваючи в стані сильного алкогольного сп`яніння, сам прийшов до нього і почав душити останнього.

Зазначає, що апеляційний суд, перевіряючи доводи апеляційної скарги сторони захисту про це, всупереч вимогам ст. 419 КПК України, належним чином не перевірив їх та обґрунтованих відповідей на них не дав.

Під час касаційного розгляду засуджений ОСОБА_2 та захисник Головенко Є.В. підтримали касаційну скаргу сторони захисту і просили її задовольнити.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор, посилаючись на безпідставність наведених у касаційній скарзі сторони захисту доводів, вважала, що оскаржувані судові рішення слід залишити без зміни.

Мотиви Суду

Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Частиною 2 вказаної статті встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до положень ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав, суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412 -?414 цього Кодексу. Можливість скасування судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій через невідповідність їх висновків фактичним обставинам кримінального провадження (ст. 411 КПК України) чинним законом не передбачена.

Зі змісту касаційної скарги захисника Головенка Є.В. убачається, що захисник, обґрунтовуючи свою позицію, крім іншого, посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, визначення яких дано у статтях 409 та 411 КПК України, просить доказам по справі дати іншу оцінку, ніж її дали суди першої і апеляційної інстанцій, тоді як перевірка цих обставин до повноважень касаційного суду законом не віднесена.

Перевіркою матеріалів провадження встановлено, що висновки суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, суд належним чином умотивував дослідженими під час судового розгляду доказами, які були оцінені відповідно до закону та в їх сукупності, правильно визнані судом достатніми та взаємозв`язаними для ухвалення обвинувального вироку.

Дослідивши усі надані стороною обвинувачення докази, надавши кожному з них належну оцінку в аспекті ст. 94 КПК України на предмет належності, допустимості, достовірності та їх сукупності - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_2 поза розумним сумнівом у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.

При цьому, оцінивши та перевіривши твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_2 діяв у стані необхідної оборони, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність таких посилань, в зв`язку з відсутністю в справі доказів, які б свідчили про наявність суспільно небезпечного посягання, яке створювало реальну загрозу заподіяння шкоди ОСОБА_2 зі сторони потерпілого ОСОБА_3 .

Вирок відповідає вимогам статей 370, 373- 374 КПК України, є законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_2 та правильність юридичної оцінки його дій саме за ч.1 ст. 115 КК України був предметом перевірки апеляційного суду і мотивовано визнаний таким, що відповідає доказам, зібраним у встановленому законом порядку, дослідженим у судовому засіданні, належно оціненим судом, і є обґрунтованим.

Апеляційний суд за апеляційними скаргами засудженого і захисника, доводи яких, за своїм змістом, аналогічні тим, що наведені у касаційній скарзі захисника, переглянув вирок суду першої інстанції та, з наведенням ґрунтовних мотивів, визнав їх безпідставними. Свій висновок апеляційний суд переконливо мотивував в ухвалі і вважати його необґрунтованим чи сумнівним підстав немає.

Колегія суддів вважає, що постановлена за результатами апеляційного розгляду ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України і погоджується з наведеними у ній висновками про законність та обґрунтованість вироку суду першої інстанції.

Неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, таких порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б істотними та підставами, передбаченими ст. 438 КПК України, для скасування оскаржуваних судових рішень у цій справі не встановлено, а тому в задоволенні касаційних вимог захисника слід відмовити.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд

Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 17 жовтня 2019 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 28 січня 2020 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника Головенка Є.В. в інтересах засудженого - без задоволення.