здійснивши в порядку письмового провадження касаційний розгляд справи за адміністративним позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України у Віньковецькому районі Хмельницької області (далі - УПФ), Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - ГУ ПФ) про зобов'язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах за касаційною скаргою представника ГУ ПФ на судові рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 29 травня 2014 року, Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2014 року, -

У квітні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив:

визнати протиправним та скасувати рішення: Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або вислугу років при ГУ ПФ від 02.04.2014 року; УПФ від 16.04.2014 року про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах;

зобов'язати зарахувати до пільгового стажу службу в армії з 04.05.1977 року по 27.05.1979 року, навчання в профтехучилищі з 01.09.1979 року по 28.04.1980 року, роботу на посаді тракториста з 01.01.1994 року по 09.03.2002 року, з 11.04.2003 року по 15.09.2006 року, з 15.03.2003 року по 10.04.2003 року та призначити пенсію за віком з 17.11.2013 року.

Посилався на те, що досяг 56 віку, має необхідний пільговий стаж, що дає право на призначення дострокової пенсії.

Постановою Віньковецького районного суду Хмельницької області від 29 травня 2014 року, залишеною без змін Вінницьким апеляційним адміністративним судом від 30 липня 2014 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними та скасовані рішення: Комісії при ГУ ПФ від 02.04.2014 року про відмову в зарахуванні ОСОБА_4 до пільгового стажу період роботи на посаді тракториста-машиніста; УПФ від 16.04.2014 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Зобов'язано зарахувати до пільгового стажу роботу тракториста-машиніста з 01.01.1994 року по 09.03.2002 року, з 11.04.2003 року по 15.09.2006 року, навчання в профтехучилищі з 01.09.1979 року по 28.04.1980 року та призначити пенсію з 17.11.2013 року відповідно до пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Відмовлено в задоволенні позову в частині зарахування періоду роботи трактористом-машиністом з 04.05.1977 року по 27.05.1979 року, з 15.03.2003 року по 10.04.2003 року за необґрунтованістю.

У касаційній скарзі представник ГУ ПФ, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені судами, просить попередні судові рішення скасувати і ухвалити нове про відмову в позові. Вказує на правомірність відмови в зарахуванні до пільгового стажу періодів роботи на посаді тракториста-машиніста з 01.01.1994 року по 09.03.2002 року, з 11.04.2003 року по 15.09.2006 року, оскільки первинними документами така робота не підтверджується, а з 15.03.2002 року по 10.04.2003 року відсутні відомості про ліквідацію товариств без правонаступника.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ), колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги частково з урахуванням наступного.

Право громадян на державне пенсійне забезпечення врегульовано Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (1788-12) (далі - Закон № 1788-ХІІ (1788-12) ).

Відповідно до пункту "в" статті 13 цього Закону право на призначення пільгової пенсії за віком мають трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка (стаття 62 Закону № 1788-XII)

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 № 637 (637-93-п) (далі - Порядок), передбачено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу, приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

Виходячи з положень наведених норм, право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, передбачених пунктом "в" статті 13 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII, мають особи за умови їх безпосередньої постійної зайнятості на роботі тракториста протягом повного сезону у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, що підтверджується відповідними документами.

При вирішенні спору, суд першої інстанції належним чином не врахував вимоги вище згаданих норм. Зокрема, не з'ясовано обставини безпосередньої зайнятості позивача у виробництві сільськогосподарської продукції в оспорюваний період роботи на посаді тракториста-машиніста, хоча зазначені обставини мають суттєве значення.

У трудовій книжці ОСОБА_4 лише зазначено, що він з листопада 1980 року розпочав трудову діяльність в колгоспі "Новий шлях", яке реорганізовувалося в КСП "Новий шлях", ССПВ "Новий шлях" СГК "Вікторія", на посаді тракториста, де працював до 9 березня 2002 року, з 01.05.2002 року по 10.04.2003 року, з 11.04.2003 року по 19.02.2007 року.

Проте в ній не вказані відомості про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції, тому такі відомості повинні бути підтверджені уточнюючими довідками.

Щодо показів свідків, на які посилається суд, необхідно зазначити наступне. Згідно із пунктом 7 Положення за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

В такому ж порядку показаннями свідків підтверджується час роботи громадян із числа національних меншин, примусово виселених з місць постійного проживання в 30 - 40 роки, а також час роботи в колгоспі до 1965 року у випадках, коли неможливо одержати документи про наявний стаж роботи, незалежно від причин відсутності необхідних документів.

За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника (пункт 18 Положення).

Слід звернути увагу і на пункт 20 вище згаданого нормативного акту, за яким у разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

При вирішенні вимоги про зарахування до пільгового стажу періоду навчання у професійно-технічному училищі, суд неправильно застосував положення статті 72 КАС України. У цій нормі, зокрема частині третій, мова йде про обставини (факти), які визнаються сторонами, а не правові висновки. Підстави до зарахування часу навчання у професійно-технічному навчальному закладі до трудового стажу учня врегульований Законом України від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР "Про професійно-технічну освіту" (103/98-ВР) Відповідно до частини першої статті 38 цього нормативного акту час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, в тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує 3 місяців.

Аналіз вказаної норми дає підстави до висновку, що час навчання у професійно-технічному навчальному закладі повинен бути зарахованим до трудового стажу учня, слухача, в тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, за наявністю двох підстав. Перше - у випадку, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу не перевищує 3 місяців. Друге - особа зарахована на роботу за набутою професією.

Суд першої інстанції належним чином обставини в цій частині не перевірив.

Апеляційний суд порушення допущені судом першої інстанції не виправив та усупереч вимогам статей 159, 161, 195, 202 КАС України не забезпечив з'ясування наведених доводів апеляційної скарги, тому попередні судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції з підстав, передбачених частиною другою статті 227 КАС України (порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

При новому розгляді необхідно врахувати положення вища згаданих нормативних актів та на підставі належних і допустимих доказів, вирішити спір.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу представника Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задовольнити частково.

Скасувати постанову Віньковецького районного суду Хмельницької області від 29 травня 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2014 року з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.