з участю секретаря судового засідання Крапивки Л.А., представників позивача - Кашуби І.В., Кобзар Г.В., відповідача - Ананійчука О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в касаційному порядку справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області (далі - УПФ) до публічного акціонерного товариства "Техмашремонт" (далі - ПАТ "Техмашремонт") про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за касаційною скаргою представника відповідача на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року,

У вересні 2013 року УПФ звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період з червня по липень 2013 року в розмірі 43016,52 грн.

Посилалося на те, що підприємство має заборгованість по пільговим пенсіям, проте добровільно сплачувати їх не бажає.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 2 червня 2014 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "Техмашремонт" на користь УПФ заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за червень-липень 2013 року у розмірі 989,28 грн.

Київський апеляційний адміністративний суд рішенням від 11 грудня 2014 року постанову окружного суду скасував та ухвалив нову про задоволення позову в повному обсязі. Стягнуто 43016,52 грн. заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

У касаційній скарзі представник відповідача, з посиланням на порушення норм процесуального права, допущені апеляційним судом, просить рішення цього суду скасувати і залишити в силі постанову суду першої інстанції. Вказує на те, що ПАТ "Техмашремонт" не є правонаступником підприємств, на яких працівники здобули пільговий стаж. У відповідача відсутні робочі місця з особливо шкідливими умовами праці.

В судовому засіданні представник відповідача вимоги, викладені в касаційній скарзі, підтримав.

Представники позивача з доводами касаційної скарги не погодилися і зазначили, що судові рішення, на які посилається відповідач, не стосуються предмету спору.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ), колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 2 розділу ХV Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Порядок відшкодування фактичних витрат з виплати та доставки пенсій врегульовано Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ від 19 грудня 2003 року № 21-1 (z0064-04) ( зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (z0064-04) ; далі - Інструкція),

За правилами, викладеними у пункті 6.3 цього нормативного акту, в разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 березня 2010 року у справі № 2-251/2010, яке набрало законної сили, визнано, що ПАТ "Техмашремонт" є правонаступником цеху капітальних ремонтів централізованого ремонтного виробництва Білоцерівського виробничого об'єднання шин і гумо-азбестових виробів, яке 31.12.1986 року перейменовано у виробниче об'єднання "Білоцерківщина".

Проте, такий висновок не свідчить про наявність обставин, які не підлягають доказуванню в розумінні статті 72 КАС України, адже, виходячи з положень цієї норми, зокрема частини першої, правові висновки і встановлені судовим рішенням обставини, не є тотожними поняттями. При цьому преюдиційне значення мають не правові висновки суду, а обставини (факти), встановлені судом в іншій справі.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2013 року, яке теж набрало законної сили, зобов'язано УПФ виключити з розрахунку ПАТ "Техмашремонт" витрати на виплату і доставку пенсій, відповідно до частини другої Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , призначених за пунктом "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15., ОСОБА_16, ОСОБА_17 з червня по липень 2013 року.

Зазначене рішення відповідно до частини другої статті 14 КАС України є обов'язковим до виконання на всій території України.

Згідно фактичних обставин справи, встановлених судами, УПФ просило стягнути з ПАТ "Техмашремонт" витрати понесені на виплату і доставку пільгових пенсій за червень-липень 2013 року ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15., ОСОБА_16, ОСОБА_17., тобто за тих осіб і за той же період, по якому ухвалювалося вище згаданим рішенням суду від 26 листопада 2013 року щодо зобов'язання виключити з розрахунку ПАТ "Техмашремонт" витрати на виплату і доставку пенсій.

Виходячи із зазначених обставин, суд першої інстанції, на відміну від апеляційного суду, прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову в цій частині, оскільки попереднім судовим рішення, яке не змінено і не скасовано, УПФ зобов'язано виключити з розрахунку витрати понесені на виплату і доставку пільгових пенсій вказаним особам за оспорюваний період (червень-липень 2013 року), тому рішення апеляційної інстанції підлягає скасуванню з підстав, передбачених статтею 226 КАС України, і залишенню в силі судового рішення першої інстанції.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Техмашремонт" задовольнити.

Скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 2 червня 2014 року залишити в силі.

ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.