розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області

на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 26 березня 2015 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2015 року

у справі № 821/596/15-а

за позовом Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Елена"

до Державної податкової інспекції у місті Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області

про скасування рішень про застосування штрафних санкцій, -

Державна податкова інспекція у місті Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, 27 листопада 2015 року направила по пошті до Вищого адміністративного суду касаційну скаргу.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 грудня 2015 року касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області було залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України та встановлено строк для усунення недоліків до 11 січня 2016 року.

Державна податкова інспекція у місті Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області направила до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги, у зв'язку з тим, що майновий стан скаржника не дозволяє виділити кошти на сплату судового збору, на підтвердження чого надано довідку відділу фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку Державної податкової інспекції у місті Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області від 18 вересня 2015 року № 98/21-03-05-31.

Відповідно до частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Крім того, статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, єдиною підставою для вчинення судом вказаних вище дій є майновий стан заявника. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.

Разом з цим, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є, зокрема, підставою на відстрочення сплати судового збору. Таке ж право мають і бюджетні установи.

Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору.

Так, статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Враховуючи те, що Державна податкова інспекція у місті Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області діє як суб'єкт владних повноважень та в обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору посилається лише на відсутність фінансування, то клопотання відповідача про звільнення від сплати судового збору є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Крім того, особа, що утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

В свою чергу, особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати повинна навести доводи того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору та підтверджували можливість сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Разом з цим, належних та допустимих доказів, які б підтверджували неможливість сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, відповідачем до касаційної скарги не додано.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання Державної податкової інспекції у місті Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про звільнення від сплати судового збору.

Керуючись ч. 1 ст. 215 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у місті Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовити.