ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 березня 2016 року м. Київ К/800/36664/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у справі
за позовом Комунального підприємства "Ритуал Сервіс Плюс"
до відповідача Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській областіз участю третьої особи без самостійних вимог - Криворізька філія публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"
про визнання протиправною та скасування вимоги, -
В С Т А Н О В И В :
27.03.2015 р. до суду з позовом про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 4.03.2015 р. №Ю-1592/84 звернулося комунальне підприємство "Ритуал Сервіс Плюс" (далі Комунальне підприємство). Свої вимоги позивач мотивував тим, що відповідачем було надіслано вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Оскільки несвоєчасне перерахування внеску виникло з вини публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", позивач просив задовольнити позов.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.04.2015 р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2015 р., позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 4.03.2015 р. №Ю-1592/84.
Не погодившись з судовими рішеннями, Криворізька південна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі ДПІ) звернулась з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права просила їх скасувати та відмовити в задоволенні позову. Свої вимоги скаржник обґрунтував помилковістю висновків судів про обґрунтованість позову.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами встановлено, що на підставі договору від 27.02.2013 р. №2426 між Комунальним підприємством та Банком відкрито поточний рахунок.
4.02.2015 р. Комунальне підприємство надало Банку платіжне доручення №79 на переказ суми заробітної плати зі свого рахунку на рахунки працівників та надало платіжне доручення №80 на переказ суми єдиного внеску за 2 половину січня 2015 р. і доручення №81 про переказ суми єдиного внеску, утриманого із заробітної плати за 2 половину січня 2015 р. з рахунку Комунального підприємства на рахунок ДПІ.
18.03.2015 р. комунальне підприємство отримало вимогу ДПІ від 4.03.2015 р. №Ю-1592/84. на суму 31052,05 грн.
Спірні правовідносини врегульовані нормами Законів України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (2464-17) , "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (2346-14) , Порядком прийняття банками на виконання розрахункових документів на виплату заробітної плати, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 9.09.2013 р. № 453 (z1602-13) .
Відповідно до статті 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.
У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.
Згідно п. 22.4 статті 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.
Здійснивши аналіз норм права та залучених у справі доказів, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильних висновків про відсутність вини позивача у невчасній сплаті єдиного внеску, оскільки платіжні доручення були вчасно подані ним до банку і він не приймає участь у подальшому перерахуванні коштів Банком.
Відповідно до ч. 1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України, -
У Х В А Л И В :
Касаційну скаргу Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.04.2015 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2015 р. - без змін.
ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст. 235- 244 КАС України.
Судді
А.О. Логвиненко
О.Є. Донець
В.Ф. Мороз