ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"03" березня 2016 р. м. Київ К/800/37731/15
Вищий адміністративний суд України у складі:
головуючого судді Розваляєвої Т. С. (суддя-доповідач), суддів Маслія В. І., Черпіцької Л. Т., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Близнюківському районі Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2015 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Близнюківському районі Харківської області до Товариства з обмеженою відповідальністю імені газети "Ізвєстія" про стягнення заборгованості,
встановив:
У травні 2015 року Управління Пенсійного фонду України в Близнюківському районі Харківської області (далі - позивач, УПФУ) звернулось до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю імені газети "Ізвєстія" (далі - відповідач), у якій просило стягнути з відповідача суму боргу по відшкодуванню пенсій, призначених на пільгових умовах, за січень-березень 2015 року в розмірі 1731,06 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2015 року, в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції та ухвалою апеляційного суду про залишення його без змін, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій ставить питання про скасування таких рішень та ухвалення нового рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Відповідач заперечень проти касаційної скарги не надав.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Як установлено судами, відповідач зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в УПФУ; пенсіонери, згідно наданого переліку, працювали у відповідача, та їм призначено пенсію на пільгових умовах згідно із пунктами "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про наявний трудовий стаж.
З матеріалів справи вбачається, що на адресу відповідача виставлено уточнюючий розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій працівникам відповідача з квітня 2015 року, до якого увійшла заявлена до стягнення заборгованість за січень-березень 2015 року в розмірі 1731,06 грн.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив із того, що позивач не отримував відповідні повідомлення про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, а тому у нього відсутній обов'язок їх відшкодовувати. Так, суди зазначили, що позивачем порушена процедура направлення відповідачу розрахунків суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, а саме: протягом січня, лютого та березня 2015 року розрахунки не направлялись.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком.
Порядок відшкодування страхувальниками витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 (z0064-04) (далі - Інструкція).
Відповідно до приписів пунктів 6.4 та 6.5 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.
Згідно із пунктом 6.7 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.
Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Наведене спростовує висновки судів та свідчить про наявність у позивача підстав виставляти підприємствам розрахунки витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за періоди, що передують поточному.
В той же час, пункт 6.6 Інструкції визначає, що додаткові пенсії, додаткові витрати на виплату підвищеного розміру пенсії відповідно до статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", доплати, надбавки та підвищення, призначені відповідно до законодавства України, які виплачуються за рахунок інших джерел, ніж кошти Пенсійного фонду України, не включаються до розміру фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню.
Під час розгляду справи суди не дослідили правову природу сум, нарахованих та виплачених пенсіонерам за січень-березень 2015 року, що унеможливлює надання належної правової оцінки правомірності їх нарахування та, відповідно, наявності або відсутності у відповідача обов'язку щодо їх відшкодування.
Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскільки ухвалені судами обох інстанцій рішення не відповідають вимогам статті 159 КАС України щодо законності і обґрунтованості, такі рішення підлягають скасуванню, а справа відповідно до правил статті 227 КАС України - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки суд касаційної інстанції не може встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судових рішеннях.
Під час нового розгляду судам, з огляду на положення статті 244-2 КАС України, слід узяти до уваги правову позицію Верховного Суду України, викладену, зокрема, в постановах від 5 червня 2012 року № 21-167а12 та 25 вересня 2012 року №№ 21-251а12, 21-293а12, 21-294а12.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 КАС України, суд
ухвалив:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Близнюківському районі Харківської області задовольнити частково.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2015 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та в порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.
Судді: