за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну посадову відповідальність, за касаційною скаргою Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області (далі - ГУ МВС України в Одеській області) на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 2 березня 2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року,

У травні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом, про визнання протиправним та скасування наказу ГУ МВС України в Одеській області "Про покарання керівного складу органів внутрішніх справ області за недоліки в роботі з розкриття та розслідування умисних вбивств, учинених з використанням вогнепальної зброї і вибухівки в тому числі минулих років" від 28 лютого 2011 року № 241 в частині притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну посадову відповідність.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 2 березня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним наказ "Про покарання керівного складу органів внутрішніх справ області за недоліки в роботі з розкриття та розслідування умисних вбивств, учинених з використанням вогнепальної зброї і вибухівки в тому числі минулих років" від 28 лютого 2011 року № 241 в частині притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну посадову відповідність. В решті позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ГУ МВС України в Одеській області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені ними судові рішення та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги з врахуванням наступного.

Судами встановлено, що ОСОБА_2 проходив службу в органах внутрішніх справ України на посаді заступника начальника відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя, здоров'я, статевої свободи та статевої недоторканості слідчого управління (далі - СУ) ГУМВС України в Одеській області.

25 жовтня 2010 року до СУ ГУМВС України надійшло завдання за підписом заступника Міністра внутрішніх справ України Фаринника В.І. щодо вивчення протягом 4-го кварталу 2010 року стану досудового слідства та оперативно - розшукової діяльності по кримінальних справах про нерозкриті умисні вбивства, у тому числі минулих років, учинених на території Одеської області з використанням вогнепальної зброї або вибухівки, і в яких висунуто версію про вчинення злочину на замовлення та списки зазначених кримінальних справ надати до ГСУ МВС.

За фактом неналежного виконання службових обов'язків заступником начальника відділу СУ ГУМВС України в Одеській області старшим лейтенантом міліції ОСОБА_2, 25 листопада 2011 року слідчим СУ ГУМВС України в Одеській області Топаловою І.В. було проведено службову перевірку.

За результатами перевірки 25 лютого 2011 року було складено висновок службового розслідування, згідно якого, запропоновано за недбале ставлення до виконання службових обов'язків та допущені порушення при виконанні завдання начальника ГСУ МВС України Фаринника В.І. попередити ОСОБА_2 про неповну посадову відповідність. Зазначений висновок підписано слідчим СУ ГУМВС України в Одеській області капітаном міліції Топаловою І.В. та заступником начальника СУ ГУМВС України в Одеській області підполковником міліції Ковальовим С.І.

У подальшому, пунктом 13 наказу № 241 ГУ МВС України в Одеській області, за недбале ставлення до виконання службових обов'язків, допущення порушення при виконанні завдання начальника ГСУ МВС України Фаринника В.І., позивача попереджено про неповну посадову відповідність.

Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій виходили з відсутності підстав та будь - яких доказів на підтвердження факту доручення позивачу виконання рішення наради ГСУ МВС від 15 жовтня 2010 року, а також посилалися на порушення відповідачем вимог Дисциплінарного статуту щодо порядку проведення службового розслідування відносно позивача.

Відповідно до статті 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ" від 22 лютого 2006 року № 3460-IV (3460-15) дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Згідно з статтею 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції (254к/96-ВР) і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту також встановлено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни може накладатись, зокрема, попередження про неповну посадову відповідність. Отже, враховуючи наведене, дисциплінарне стягнення може накладатись, на ряду з іншим, за невиконання або не належне виконання службових обов'язків.

Як вбачається з матеріалів, безпосередньо на позивача не було покладено обов'язок надання відомостей про кількість справ про навмисні вбивства із застосуванням вогнепальної зброї, що перебувають в провадженні слідчих підрозділів слідчих органів відповідача, за невиконання якого стосовно нього було застосовано дисциплінарне стягнення. Натомість, з пункту 15 Рішення наради керівників СУ ОВС України при заступникові Міністра Фаринника В.І. від 15 жовтня 2010 року випливає, що обов'язок з надання відомостей було адресовано, зокрема, заступникам начальників ГУ УМВС України в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, тобто особам, які займають інші посади в структурі органів внутрішніх справ ніж позивач.

Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника.

Разом з тим, з висновку службового розслідування за фактом неналежного виконання службових обов'язків від 25 лютого 2011 року та рапорту наданого начальнику ГУ МВС України в Одеській області полковнику міліції Яцкову М.В. від 5 травня 2011 року вбачається, що перевірка, за наслідками, якої був винесений наказ про накладення дисциплінарного стягнення була проведена слідчим відділу СУ ГУМВС України в Одеській області капітаном міліції Топаловою І.В., яка була підлеглою позивача, що є прямим порушенням наведених вище положень стосовно порядку проведення службових розслідувань.

Виходячи з наведеного, а також враховуючи відсутність обставин, які могли б бути передумовою для проведення службової перевірки та притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що відповідач діяв всупереч нормам чинного законодавства, а наказ № 241 в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну посадову відповідність є протиправним.

Що стосується позовних вимог про скасування оскаржуваного наказу, то суди попередніх інстанцій правильно відмовили в їх задоволенні, оскільки, вказаний наказ вже скасовано наказом ГУ МВС України в Одеській області від 20 вересня 2011 року № 2107.

Суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятих ними рішень.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 2 березня 2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року залишити без змін.

ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута у порядку і з підстав, передбачених статтями 235- 237 Кодексу адміністративного судочинства України.