розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційні скарги Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області правонаступника Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (далі - ДПІ) на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 березня 2013 року та ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року та від 29 травня 2015 року у справі № 2а-4015/12/1470 за адміністративним позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 до ДПІ,

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

У липні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ № 0002412250, № 0002402250 від 8.05.2012 року щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення спростовуються наявними в матеріалах адміністративної справи документами.

27 березня 2013 року постановою Миколаївського окружного адміністративного суду позов задоволено частково.

Податкове повідомлень-рішень ДПІ № 0002402250 від 8.05.2012 року в сумі 904,00 грн. визнане протиправним та скасоване.

4 липня 2013 року ОСОБА_2, а 19 липня 2013 року ДПІ, звернулися із апеляційними скаргами про скасування постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 березня 2013 року, посилаючись на порушення окружним судом норм матеріального та процесуального права.

22 липня 2013 року ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду апеляційна скарга ОСОБА_2 була залишена без руху у зв'язку з несплатою судового збору, а 29 липня 2013 року ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду апеляційна скарга ДПІ залишена без руху у зв'язку з пропуском строків її подання.

30 серпня 2013 року ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду апеляційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 відкрите, ДПІ у відкритті апеляційного провадження відмовлено у зв'язку з не усуненням недоліків апеляційної скарги.

29 травня 2015 року ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 березня 2013 року залишена без змін.

ДПІ звернулася із касаційними скаргами про скасування постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 березня 2013 року та ухвал Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року, 29 травня 2015 року і ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції зазначив, що ДПІ звернулася до суду з апеляційною скаргою про оскарження постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 березня 2013 року з пропуском строку звернення.

Відповідно до ч. 4 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив, що ДПІ не була подана заява про поновлення строку апеляційного оскарження, підстави для відкриття апеляційного провадження були відсутні.

Як встановлено судами, 19.04.2012 року ДПІ була здійснена фактична перевірка щодо дотримання порядку здійснення ОСОБА_2 розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів в пивному барі, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 за наслідками якої 20.04.2012 року був складений акт перевірки.

У акті перевірки зазначено, що ОСОБА_2 у порушення вимог пунктів 1, 9, 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", пп. 54.3.3 п. 54 ст. 54 Податкового кодексу України, п. 2.6 Глави 2 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті", затвердженого постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.11 2004 року (далі - Положення) здійснена реалізація товарів в пивбарі за адресою: АДРЕСА_1 які не обліковані у встановленому порядку на загальну суму 452,00 грн., не була здійснена розрахункова операція через РРО та не роздруковані відповідні розрахункові документи на загальну суму 120 грн.; не наданні відповідні розрахункові документи; не забезпечене зберігання протягом встановленого терміну щоденних фіскальних звітних чеків (z-звітів), відсутні звітні чеки (z-звітів) № 119 від 17 жовтня 2011 року та № 120 від 18 жовтня 2011 року; не оприбутковані готівкові кошти у повній сумі їх фактичних надходжень в КОРО № 1403004665 р/1 від 26 квітня 2011 року на підставі фіскальних звітних чеків (z-звітів) № 119 від 17 жовтня 2011 року на суму 237,00 грн. та №120 від 18 жовтня 2011 року на суму 341,50 грн. На час перевірки записи в КОРО № 1403004665 р/1 від 26 квітня 2011 року за період з 17 жовтня 2011 року до 18 жовтня 2011 року відсутні (про що зроблено запис у книзі і отримано пояснення).

8 травня 2012 року ДПІ прийняла податкові повідомлення рішення: № 0002402250 щодо застосування до ОСОБА_2 штрафних (фінансових) санкцій, у розмірі 1 585,00 грн., № 0002412250 щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій, у розмірі 2 892,50 грн.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно з п. 9 ст. 3 зазначеного Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Зазначена фінансова санкція застосовується за порушення суб'єктами підприємницької діяльності вимог закону щодо щоденного не друкування фіскально звітного чеку та зберігання його в книзі обліку розрахункових операцій.

Суди правильно зазначили, що у порушення вимог пунктів 1, 9, 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ОСОБА_2 не були проведені розрахункові операції через РРО, не забезпечене зберігання протягом встановленого терміну щоденних фіскальних звітних чеків.

Посилання ОСОБА_2Л на зберігання фіскальних чеків за місцем проживання бармена не спростовують встановлене порушення.

Пунктом 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні передбачено, що оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, КОРО.

Відповідно до п. 2.6 зазначеного Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Таким чином, проведення обліку готівки у касовій книзі є обов'язковою умовою при оформленні готівкових розрахунків касовими ордерами. У випадку проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки буде вважатися її відображення у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО.

Відповідно до п. 7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 614 від 1.12.2000 року (z0105-01) , використання КОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках КОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

На час здійснення податковим органом перевірки звітні чеки (z-звіти) № 119 від 17 жовтня 2011 року та № 120 від 18 жовтня 2011 року були не підклеєні та відсутні.

Суди обґрунтовано зазначили, що ОСОБА_2 були порушені вимоги п. 2.6 Глави 2 Положення.

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України № 265/95-ВР від 6.07.1995 року "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Згідно з ст. 6 зазначеного Закону облік товарних запасів фізичною особою - СПД ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою - у порядку, визначеному відповідним національним положенням бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Статтею 2 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 не є юридичною особою і обов'язок ведення обліку товарних запасів у будь-якій формі на нього не поширюється.

Враховуючи вище викладене, покладений на суб'єкта підприємницької діяльності обов'язок ведення товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації не включає в себе обов'язку ведення та зберігання документів обліку, за якими такі товари були придбані, саме в місці реалізації товарів.

Крім того, порядок застосування спрощеної системи оподаткування врегульовано Указом Президента України від 3.07.1998 року "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (727/98) . Пунктом 4 цього Указу передбачено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва може застосовуватися поряд з діючою системою оподаткування, обліку та звітності, передбаченою законодавством, на вибір суб'єкта малого підприємництва. Форма книги обліку доходів та витрат, що підлягають оподаткуванню згідно до цього Указу, і порядок її ведення суб'єктами палого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподаткування обліку та звітності, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.