ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 лютого 2016 року м. Київ К/800/52778/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Конюшка К.В.
суддів: Гончар Л.Я., Чалого С.Я.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу, подану ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3, на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 травня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2015 року
у справі № 369/1824/15-а
за позовом ОСОБА_3
до Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області
про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_3 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання протиправними дій щодо відмови у задоволенні клопотання позивача про надання безоплатно у власність земельної ділянки, орієнтованою площею 0,10 га для індивідуального дачного будівництва; визнання протиправним та скасування рішення від 12.01.2014 № 14 та зобов'язання винести на засідання найближчої сесії ради та розглянути клопотання про надання безоплатно у власність земельної ділянки, орієнтованою площею 0,10 га для індивідуального дачного будівництва у порядку та у строки, передбачені статтею 118 Земельного кодексу України та надати мотивоване рішення за результатами розгляду вказаного клопотання.
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12.05.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2015, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись зі вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 оскаржив їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі скаржник просив скасувати вказані судові акти з мотивів порушення названими судами норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні в установленому статтею 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України порядку (далі - КАС України (2747-15) ).
Згідно з частиною другою статті 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і правильність застосування судами норм процесуального та матеріального права, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на таке.
Як установлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_3 звернулась до Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області з клопотанням в порядку вимог статті 118 Земельного кодексу України, у якому просила: визначити без її погодження та виділити земельну ділянку орієнтованим розміром до 0,10 га в межах с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинського району, Київської області з цільовим призначенням для індивідуального дачного будівництва; надати дозвіл на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки орієнтованою площею 0,10 га по передачі її безоплатно у власність для індивідуального дачного будівництва в межах с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинського району, Київської області; розглянути це питання на сесії ради у встановлений законодавством місячний термін з прийняттям об'єктивного і обґрунтованого рішення.
Так, рішенням засідання постійної комісії з питань використання земельних та водних ресурсів від 06.01.2015 № 1, вирішено рекомендувати сесії Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради відмовити ОСОБА_3 у наданні земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва на території Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради, у зв'язку з відсутністю технічних матеріалів та документів, що підтверджують місце розташування, розмірів земельної ділянки та її адреси, а також відповідно до генеральних планів с. Петропавлівська Борщагівка та с. Чайки відсутні землі з цільовим призначенням для індивідуального дачного будівництва.
На 29 сесії VI скликання рішенням від 12.01.2015 № 14 Петропавлівсько-Борщагівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області вирішила погодити рішення постійної комісії Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради з питань використання земельних та водних ресурсів та відмовити ОСОБА_3 у наданні земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва на території Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції виходив з правомірності рішення Петропавлівсько-Борщагівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області як такого, що прийнято з дотриманням вимог передбачених частиною шостою статті 118 Земельного кодексу України.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з таким обґрунтованим висновком судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
Стаття 19 Конституції України зазначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та Законами України.
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку
Частиною шостою статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Як установлено судами попередніх інстанцій, позивачем в якості графічних матеріалів, на яких визначене бажане місце розташування земельної ділянки, надано витяг із карти місцевості Києво-Святошинського району Київської області з виділенням пунктиром меж села Петропавлівська Борщагівка.
Проте, законодавством України не визначено поняття графічних матеріалів, а також не конкретизовано вимог щодо їх оформлення.
Втім, враховуючи те, що за змістом частини першої статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами, колегія суддів приходить до висновку, що графічні матеріали, які додаються до клопотання про одержання земельної ділянки в межах норм безоплатної приватизації, є такі матеріали, обсяг даних яких дозволяє чітко ідентифікувати бажане місце розташування земельної ділянки відносно інших землевласників та землекористувачів. Таким графічними матеріалами можуть бути: викопіювання із планово-картографічного матеріалу місця розташування земельної ділянки, викопіювання з кадастрової карти (плану), генерального плану населеного пункту та іншої містобудівної документації тощо.
Суд касаційної інстанції вважає правильною позицію судів попередніх інстанцій, що земельним законодавством України не встановлено повноважень відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який наділений правом розпоряджатися земельними ділянками державної чи комунальної власності, на власний розсуд обирати земельну ділянку в межах компетенції у конкретному населеному пункті у випадку, якщо громадянин України висловлює бажання отримати таку на підставі статті 118 Земельного кодексу України в цій місцевості.
Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з обґрунтованим висновком судів попередніх інстанцій, що надані позивачем до клопотання графічні матеріали не відповідають вимогам законодавства, оскільки не відображають місце розташування земельної ділянки та не дають змоги суб'єкту владних повноважень перевірити чи відповідає це місце вимогам законів, прийнятим відповідно до них нормативно-правовим актам, генеральним планам населених пунктів та іншій містобудівній документації, схемам землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектам землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затвердженим у встановленому законом порядку, що зобов'язаний здійснити останній згідно положень частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України.
Зважаючи на викладене, доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та встановленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваних судових рішень.
Згідно з частиною третьою статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд касаційної інстанції
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу, подану ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3, відхилити.
Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 травня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2015 року в цій справі залишити без змін.
ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 237- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий
Судді
(підпис) К.В. Конюшко
(підпис) Л.Я. Гончар
(підпис) С.Я. Чалий
Згідно з оригіналом помічник судді М.Р. Мергель