ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 грудня 2015 року м. Київ К/800/38020/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого - Смоковича М.І.,
суддів: Сороки М.О., Чумаченко Т.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Турківському районі Львівської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Турківському районі Львівської області про зобов'язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Турківському районі Львівської області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2015 року,
у с т а н о в и л а :
У лютому 2015 року Управління Пенсійного фонду України в Турківському районі Львівської області (далі - позивач, Управління) звернулося до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Турківському районі Львівської області (далі - відповідач) про стягнення витрат на виплату пенсії по інвалідності.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що Управлінням були понесені витрати з виплати пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві за період з 01 вересня 2014 року по 31 грудня 2014 року в розмірі 600 гривень 00 копійок ОСОБА_1
Вказана сума була включена позивачем до відповідних актів щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Як вбачається з актів звірки, що відповідачем ця сума не була прийнята до заліку.
В зв'язку з чим позивач просив зобов'язати відповідача включити в акти звірки та прийняти до відшкодування виплачену пенсію гр. ОСОБА_1 на загальну суму 600,00 гривень за період з вересня 2014 року по грудень 2014 року включно, а також стягнути з відповідача на користь УПФУ в Турківському районі витрати, пов'язані з виплатою пенсії по інвалідності ОСОБА_1 за період з вересня по грудень 2014 року на загальну суму 600,00 гривень.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2015 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2015 року, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2015 року, скасовано частині відмови в задоволенні позову про відшкодування витрат на виплату пенсій ОСОБА_1 та прийнято в цій частині нову постанову про задоволення позовних вимог.
Стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Турківському районі Львівської області витрати на виплату основного розміру пенсії ОСОБА_1 за період з 01 вересня 2014 року по 31 грудня 2014 року на загальну суму 600,00 гривень.
В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.
У своїй касаційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Турківському районі Львівської області, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати його судове рішення та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
Представник Управління Пенсійного фонду України в Турківському районі Львівської області у своїх запереченнях на касаційну скаргу, вказує на її необґрунтованість і просить залишити скаргу без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2015 року без змін.
За приписами частини другої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Із касаційної скарги вбачається, що відповідач оскаржує судове рішення лише в частині задоволених позовних вимог, а тому колегія суддів перевіряє законність та обґрунтованість цього рішення в межах касаційної скарги.
Касаційна скарга задоволенню не підлягають з таких підстав.
Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом, передбачений статтею 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1105-ХІV (1105-14) ), відповідно до якої останній зобов'язаний у встановленому законом порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я, в тому числі пенсії по інвалідності від трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у разі настання страхового випадку.
Принципи та загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян в Україні визначають Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (16/98-ВР) від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР (далі - Основи).
Статтею 1 Основ встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ (стаття 4 Основ у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Спори, що виникають із правовідносин за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вирішуються в судовому порядку, якщо законом не встановлено досудовий порядок їх розгляду (стаття 12 Основ).
За пенсійним страхуванням згідно з пунктом 1 статті 25 цих Основ надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів.
Відповідно до статті 4 Основ в Україні залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України.
За пенсійним страхуванням згідно зі статтею 25 Основ надаються, зокрема, такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів.
За страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання відповідно до пункту 4 цієї статті надається, зокрема, такий вид соціальних послуг та матеріального забезпечення, як пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Частиною 4 статті 26 Основ встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.
Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсія у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тобто тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до статті 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
Відповідно до частини 2 статті 24 Закону № 1105-XIV якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення, яка 13.03.1992 підписана Україною і набрала для неї чинності, пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць даної угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Статтею 3 цієї Угоди встановлено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за даною угодою, несе держава, яка надає забезпечення.
За змістом цієї норми взаємні розрахунки між державами можуть проводитися лише на підставі двосторонніх договорів.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги представник відповідача посилається на те, що відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Турківському районі Львівської області відмовилось враховувати в щомісячні акти звірок суми витрат на виплату пенсій ОСОБА_1 з тих підстав що згідно акту про нещасний випадок на виробництві від 23 серпня 2007 року за формою Н-1 нещасний випадок з ОСОБА_1 стався 07 серпня 2007 року на підприємстві "Белорусское управление по повышению нефтеотдачи пластов и капитальному ремонту скважин", що знаходиться за адресою: Тюменська область, м. Нижнєвартовськ, вул.Індустріальна, 5, ХМАО-Югра, РФ. Трудовий договір з потерпілим укладений відповідно до норм Трудового кодексу РФ. Таким чином, відповідач вважає, що оскільки нещасний випадок мав місце за межами території України та після розпаду СРСР, позовна вимога про стягнення з відповідача витрат на виплату основного розміру пенсії ОСОБА_1 за період з 01 вересня 2014 року по 31 грудня 2014 року на загальну суму 600,00 гривень не підлягає задоволенню.
Однак, з урахуванням вищезазначених норм законодавства, колегія суддів не приймає такі доводи відповідача, оскільки пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, що стався на території будь-якої з держав-учасниць СНД або на території інших республік за період їх входження до складу СРСР, виплачується особі за законодавством тієї держави-учасниці Співдружності, на території якої вона проживає.
З огляду на викладене, витрати УПФУ в Турківському районі Львівської області, пов'язані з виплатою ОСОБА_1 пенсій по інвалідності внаслідок нещасних випадків на виробництві, що сталися з ними на території Російської Федерації, як в період її входження до складу СРСР, так і в період входження до складу СНД, підлягають відшкодуванню за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків як належного страховика від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Зазначена правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду України від 25 березня 2014 року у справі № 21-33а14, від 20 травня 2014 року у справі № 21-136а14, від 15 березня 2015 року у справі № 21-2а15.
Таким чином, суд апеляційної інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами Пенсійного фонду України - відшкодувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача витрат на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_1 в сумі 600,00 гривень є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.
Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків суду та обставин справи не спростовують.
Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Турківському районі Львівської області залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2015 року у цій справі залишити без змін.
ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді
М.І.Смокович
М.О. Сорока
Т.А. Чумаченко