Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 07 квітня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Донецької області на вирок Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 21 липня 2008 року щодо ОСОБА_1,

зазначеним вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця та жителя

м. Макіївки Донецької області, раніше судимого

15.11.2007 року за ч.1 ст. 309 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки, звільненого на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням

з іспитовим строком 2 роки,

засуджено за ч. 1 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків ОСОБА_1 остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

В апеляційному порядку даний вирок не переглядався.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 03 лютого 2008 року, приблизно о 02 годині, знаходячись поблизу будинку № 38 в мікрорайоні Зелений м. Макіївки, скориставшись тим, що потерпілий ОСОБА_2 перебуває в стані алкогольного сп'яніння, таємно викрав у нього мобільний телефон "Нокіа Н70", чим спричинив потерпілому матеріальні збитки на суму 2255 грн.

У касаційному поданні прокурор, не заперечуючи доведеність винності засудженого та правильність кваліфікації його дій, вказує на неправильне застосування судом кримінального закону та невідповідність призначеного ОСОБА_1 покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м'якості. У зв'язку з цим просить зазначений вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який повністю підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені в поданні доводи, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню в повному обсязі з таких підстав.

Як убачається з матеріалів справи, висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину ґрунтуються на перевірених судом доказах і в касаційному порядку не оспорюються. Кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 185 КК України є правильною.

Разом з тим, при призначенні засудженому остаточного покарання за сукупністю вироків судом було допущено неправильне застосування кримінального закону.

Згідно вимог ч. 4 ст. 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" (v0007700-03) , невідбутою частиною покарання за попереднім вироком треба вважати покарання, від відбування якого особу звільнено з випробуванням згідно ст. 75 КК України.

Оскільки за попереднім вироком ОСОБА_1 було засуджено до 2 років позбавлення волі, то призначення йому остаточного покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі на строк 2 роки не відповідає вимогам чинного кримінального закону України.

За таких обставин вирок суду підлягає скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та м'якістю призначеного засудженому покарання і направленню справи на новий судовий розгляд, під час якого суд має врахувати наведені вище обставини та прийняти рішення відповідно до вимог закону.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання заступника прокурора Донецької області задовольнити.

Вирок Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 21 липня 2008 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суддів.