розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.11.2013

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2014

у справі № 826/17145/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Ворлд Грейн Юкрейн"

до 1. Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників;

2. Головного управління Державної казначейської служби України

про визнання протиправною бездіяльності,-

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.11.2013, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2014, позов задоволено: визнано протиправною бездіяльності Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників, яка полягає у невиконанні податковим органом обов'язку щодо підготовки у встановлений законодавством строк висновку про повернення ТОВ "Нью Ворлд Грейн Юкрейн" надміру сплаченого грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 1775083,75 грн. та подання зазначеного висновку для виконання відповідному органу Державної казначейської служби України - Головному управлінню Державної казначейської служби України в м. Києві. Стягнуто з Державного бюджету України в особі Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь ТОВ "Нью Ворлд Грейн Юкрейн" переплату з податку на прибуток в розмірі 1 775 083,75 грн.

Не погодившись з вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідачі звернулися до суду з касаційними скаргами, в яких посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просять скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В запереченнях на касаційні скарги позивач з доводами та вимогами скаржників не погодився, просив скарги залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.

Крім того, відповідачем-1 було заявлене клопотання про заміну Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників на її правонаступника - Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офісу з обслуговування великих платників.

Згідно зі ст. 55 КАС України, заявлене клопотання підлягає задоволенню.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в 2005 році Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва була проведена комплексна планова виїзна документальна перевірка дотримання ТОВ "Суффле Україна" вимог податкового і валютного законодавства за період з 01.01.2004 по 01.07.2005, за результатами якої складено акт від 19.12.2005 № 666/23-10/30577181 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.12.2005 № 1286/23-10/0, яким позивачу донараховано податкові зобов'язання з податку на прибуток (за основним платежем і штрафними санкціями) в розмірі 2 003 673,75 грн.

Вищезазначене повідомлення-рішення оскаржене в адміністративному порядку, скарга задоволена частково, сума донарахованого зобов'язання зменшена до 1 776 630,75 грн. та прийнято нове повідомлення-рішення від 20.07.2006 № 1286/23-10/3. Позивач погодився із донарахуваннями на суму 1 547,00 грн. і сплатив дану суму донарахованого зобов'язання. Із рештою суми нарахованого зобов'язання з податку на прибуток позивач не погодився, податкове повідомлення-рішення від 20.07.2006 № 1286/23-10/3 оскаржене у судовому порядку.

Спір між сторонами розглядався судами неодноразово.

Так, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2010, яка залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.02.2011 позов задоволено повністю; визнано нечинним та скасовано повідомлення-рішення від 20.07.2006 № 1286/23-10/3.

Протягом 2012 року позивач звертався до відповідача-1 з листами, в яких просив відобразити за особовим рахунком позивача операцію з переплати податкових зобов'язань з податку на прибуток у сумі 1 775 083,75 грн.

Сума переплати позивача з податку на прибуток в сумі 1775083,75 грн. відображена відповідачем-1 в картці особового рахунку позивача лише 17.06.2013.

В серпні 2013 року позивач звернувся до відповідача-1 із заявою від 14.08.2013 № 150 про повернення, на підставі ст. 43 Податкового кодексу України, на поточний банківський рахунок позивача суми переплати з податку на прибуток в розмірі 1775083,75 грн.

Відповідач-1 у відповідь на вищезазначену заяву про повернення податку на прибуток надав лист від 04.09.2013 № 7049/10/20-337, в якому фактично відмовив в поверненні податку на прибуток та запропонував здійснити зарахування суми переплати в рахунок інших податків та зборів.

Позивач листом від 21.10.13 № 205 відмовився від пропозиції відповідача-1 щодо зарахування суми переплати з податку на прибуток в рахунок інших податків та зборів та, не погоджуючись з діями відповідачів, звернувся з даним позовом до суду.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про задоволення позову, враховуючи наступне.

Підпунктом 17.1.10 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з пп. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПК України, надміру сплачені грошові зобов'язання, це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Відповідно до пп. 14.1.182 п. 14.1 ст. 14 ПК України, помилково сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату надійшли до відповідного бюджету від юридичних осіб (їх філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи) або фізичних осіб (які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності або не мають такого статусу), що не є платниками таких грошових зобов'язань.

Отже, спірні суми податку на прибуток, які були сплачені до державного бюджету на підставі скасованого в судовому порядку рішення податкового органу підлягають поверненню позивачу у порядку, визначеному нормами ПК України (2755-17) .

Згідно з п. 43.3 ст. 43 Податкового кодексу України, обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Разом з тим, п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України передбачено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Відповідно до п. 43.4 ст. 43 Податкового кодексу України, платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, позивач звертався до відповідача із заявою про повернення коштів на рахунок від 14.08.2013 № 150, проте, на момент винесення рішення суду першої інстанції відповідні кошти не були повернуті.

Згідно з п. 43.5 ст. 43 Податкового кодексу України, контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Крім того, відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого № 845 постановою КМ України від 03.08.2011 (845-2011-п) (чинного на момент подачі позивачем заяви), на органи казначейства покладено функції щодо виконання рішень судів про стягнення коштів державного бюджету шляхом безспірного списання коштів державного бюджету.

Оскільки судами встановлено, а матеріалами справи підтверджується, що спірні кошти є коштами, які надміру були сплачені до Державного бюджету України та підлягають поверненню з Державного бюджету України, а позивач вчасно звернувся до відповідача-1 із відповідною заявою про повернення надміру сплаченого податку на прибуток в розмірі 1775083,75 грн., колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що податковий орган, в порушення норм ст. 43 Податкового кодексу України, не вчинив дій направлених на повернення позивачу надміру сплаченого податку на прибуток, шляхом подання відповідного висновку органам Державного казначейства України.

За наведених обставин, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Ворлд Грейн Юкрейн" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись ст. ст. 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Здійснити заміну Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників на її правонаступника - Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офісу з обслуговування великих платників.

Касаційні скарги Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві та Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників залишити без задоволення.