Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м.Києві 18 березня 2010 року кримінальну справу щодо ОСОБА_5 за касаційним поданням заступника прокурора Вінницької області на вирок Гайсинського районного суду Вінницької області від 21 квітня 2009 року, яким

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

не судиму,

засуджено за ч.1 ст. 203 КК України до штрафу в розмірі 850 грн. з позбавленням права займатись господарською діяльністю, пов`язаною з реалізацією алкогольних напоїв строком 1 рік.

За вироком суду ОСОБА_5 визнано винною в тому, що вона 14 січня 2009 року, близько 16 години 20 хвилин, перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_1, незаконно збула ОСОБА_6 за 12 грн. 1 літр самогону, а 15 січня 2009 року, близько 11 години, також незаконно збула ОСОБА_7 за 12 грн. 1 літр самогону. 17 січня 2009 року, близько 10 години 35 хвилин, працівники міліції за місцем проживання ОСОБА_5 виявили та вилучили 12,5 літрів самогону та 40 літрів самогонної закваски.

В апеляційному порядку справа щодо ОСОБА_5 не розглядалась.

У касаційному поданні прокурор порушує питання про зміну вироку, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону. Вказує на те, що місцевий суд безпідставно призначив ОСОБА_5 додаткове покарання у виді позбавлення права займатись господарською діяльністю, пов`язаною з реалізацією алкогольних напоїв строком 1 рік, оскільки вона такого права не мала.

Заслухавши доповідача, думку прокурора на підтримання касаційного подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що таке підлягає задоволенню.

Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину та правильність кваліфікації її дій за ч.1 ст. 203 КК України є вірними і не оспорюються в поданні прокурора.

Разом з тим, відповідно до роз`яснень, що містяться у п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 10 грудня 2004 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" (v0018700-04) , позбавлення права обіймати певні посади або займатись певною діяльністю застосовується як додаткове покарання лише в тих випадках, коли вчинення злочину було пов`язане з посадою підсудного або із заняттям ним певною діяльністю.

Однак, місцевий суд, обираючи щодо ОСОБА_5 додаткове покарання у виді позбавлення права займатись господарською діяльністю, пов`язаною з реалізацією алкогольних напоїв строком 1 рік, не врахував, що засуджена не мала права займатись такою діяльністю.

А отже, з вироку слід виключити рішення суду про застосування щодо ОСОБА_5 додаткового покарання.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання заступника прокурора Вінницької області задовольнити.

Вирок Гайсинського районного суду Вінницької області від 21 квітня 2009 року щодо ОСОБА_5 змінити: виключити з нього рішення суду про застосування до засудженої додаткового покарання у виді позбавлення права займатись господарською діяльністю, пов`язаною з реалізацією алкогольних напоїв строком 1 рік.