Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в місті Києві 16 березня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на судові рішення щодо ОСОБА_5,

вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 02 червня 2009 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Волинської області від 15 вересня 2009 року,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця міста Нововолинська Волинської області, громадянина України, такого, що не має судимості згідно зі ст. 89 КК України,

засуджено за ч. 2 ст. 127 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців і на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи та проживання, періодично з’являтися туди для реєстрації.

Постановлено стягнути з ОСОБА_5 на користь експертної установи судові витрати в розмірі 1 155 гривень 51 копійку.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_6, щодо якого касаційного подання чи касаційної скарги не подано.

ОСОБА_5 визнано винним у тому, що він, будучи в стані алкогольного сп’яніння, 3 листопада 2008 року в проміжку часу з 21-ої до 22-ої години 30 хвилин у квартирі АДРЕСА_1 за попередньою змовою в групі з ОСОБА_6 з метою примусити потерпілого ОСОБА_7 зізнатися у крадіжці та назвати місце, де знаходиться чуже майно, стали катувати його: завдали численних ударів руками, ногами та ременем по різним частинам тіла, прикладали гарячу праску до спини.

Внаслідок застосованого насильства ОСОБА_7 були спричинені – травматичне відламування 2 зуба, забої та синці на голові, спині та руках, опіки, забій нирок, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.

У касаційному поданні прокурор просить скасувати судові рішення, винесені щодо ОСОБА_8, та направити справу в цій частині на новий судовий розгляд. Зазначає, що суд не зважив на ступінь тяжкості вчиненого злочину, який закон відносить до категорії тяжких, характер самого діяння, дані про особу. Зокрема, не були враховані схильність ОСОБА_5 до протиправної поведінки, суб’єктивне ставлення до наслідків злочину, обставини, що обтяжують покарання, посередня характеристика з місця проживання. Вважає, що за таких обставин призначене ОСОБА_5 покарання слід визнати невиправдано м’яким.

Заслухавши доповідача, прокурора Кравченко Є.С., яка підтримала касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню з огляду на таке.

Фактичні обставини справи, доведеність винності ОСОБА_5 у злочині та кримінально-правову оцінку цього діяння за ч. 2 ст. 127 КК України ніхто з учасників процесу не оспорює, у тому числі прокурор у своєму касаційному поданні.

Мотивуючи рішення про звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, суд в основному послався на відомості про особу засудженого та обставини, що пом’якшують покарання. Проте не врахував низки обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Зокрема, суд по суті не зважив на ступінь тяжкості вчиненого діяння, належність його до категорії тяжких злочинів. Не дано належної оцінки тому, що ОСОБА_5 вчинив насильницький злочин, діяв проти потерпілого не сам. Фактично не враховано місце, час, причини, тривалість, спосіб, характер застосованого насильства та його наслідки, які пов’язані із спричиненням потерпілому сильного фізичного болю та моральних страждань. На наведено обґрунтувань щодо всіх даних про особу ОСОБА_5, зокрема, що в минулому він засуджувався за злочини проти власності й через рік після закінчення іспитового строку, вчинив новий злочин.

З’ясовуючи ставлення ОСОБА_5 до злочину, суд не врахував, що він, попри визнання вини, фактично притримувався іншої оцінки своїх дій: намагався применшити свою роль у побитті потерпілого. Зокрема, в судовому засіданні ОСОБА_5 пояснював, що не бив потерпілого ОСОБА_7 і пробував заспокоїти ОСОБА_9, тоді як потерпілий й ОСОБА_9 засвідчили протилежне.

Фактично не знайшли належної оцінки й те, що злочин ОСОБА_5 вчинив у стані алкогольного сп’яніння, за місцем проживання характеризується посередньо.

Наведене дає підстави вважати, що рішення суду в частині визначення міри покарання суперечить фактичним обставинам справи та даним про особу, а тому підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, за наслідками якого необхідно прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Якщо суд дійде висновку про винуватість ОСОБА_5 в інкримінованому йому злочині, то призначене покарання слід визнати невиправдано м’яким.

Під час розгляду справи в порядку апеляційного провадження зазначені обставини були залишені поза увагою, тому скасуванню підлягає й рішення апеляційного суду в частині згоди з покаранням, призначеним ОСОБА_5

Керуючись ст.ст. 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.

Вирок Нововолинського міського суду Волинської області від 02 червня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 15 вересня 2009 року в частині засудження ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 127 КК України скасувати, кримінальну справу щодо нього направити на новий судовий розгляд до того ж суду.