розглянула в судовому засіданні в м.Києві 16 березня 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілої ОСОБА_6 на вирок Любашівського районного суду Одеської області від 06 липня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 06 жовтня 2009 року щодо ОСОБА_5

Цим вироком

ІНФОРМАЦІЯ_1,

такого, що не мав судимості,

засуджено за ч.2 ст. 286 КК України на 5 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.

На підставі ст. 76 КК України ОСОБА_5 зобов’язано періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Постановлено стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 56884,50 грн. матеріальної та 70000 грн. моральної шкоди, на користь ОСОБА_6 – 56884,50 грн. матеріальної та 120000 грн. моральної шкоди, на користь ВАТ "Бершадське АТП 10257" – 8500 грн. матеріальної шкоди.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 6 жовтня 2009 року вирок щодо ОСОБА_5 залишений без зміни.

За вироком суду ОСОБА_5 визнаний винним у тому, що він 3 червня 2006 року, в світлий час доби, керуючи автомобілем НОМЕР_1, у порушення вимог п.п.1.5; 2.3; 10.1; 12.1; 12.3; 12.6 Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) рухався зі швидкістю 100 км/год., на ділянці 326 км + 250 метрів автодороги Київ-Одеса не впорався з керуванням і допустив зіткнення з автобусом ЛАЗ-699Р державний номер НОМЕР_2, який рухався у попутному напрямку, внаслідок чого ОСОБА_8 отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких помер.

У касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_6 порушує питання про невідповідність призначеного ОСОБА_5 покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м’якості. З цих підстав просить судові рішення щодо нього скасувати, справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, думку прокурора Кравченко Є.С., яка, вважала, що відсутні підстави для задоволення касаційної скарги, потерпілого ОСОБА_7, який вважав обгрунтованою касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_6, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для її задоволення.

Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, підтверджуються сукупністю зібраних в установленому законом порядку та належно досліджених у судовому засіданні доказів.

Доводи касаційної скарги потерпілої ОСОБА_6 про м’якість призначеного ОСОБА_5 покарання були перевірені та визнані безпідставними, оскільки воно призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України, з врахуванням тяжкості вчиненого ним злочину, даних про його особу, інших обставин справи.

При призначенні ОСОБА_5 покарання та при звільненні його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України суд навів у вироку переконливі підстави постановлення такого рішення. Зокрема, суд врахував, що він позитивно характеризується, раніше не судимий, а також пом’якшуючі покарання обставини - щире каяття та добровільне часткове відшкодування заподіяної шкоди.

Крім того суд врахував, що прокурор, який підтримував обвинувачення, у судовому засіданні просив звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

З урахуванням наведених обставин у сукупності суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що виправлення ОСОБА_5 можливе без відбування покарання, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

Порушень кримінально-процесуального закону під час досудового слідства та судового розгляду справи, які б ставили під сумнів правильність висновків суду щодо доведеності винності та кваліфікації дій ОСОБА_5 органами досудового слідства та судом не допущено. Висновки суду грунтуються на допустимих та достатніх доказах.

головуючого	Синявського О.Г.,
суддів	Школярова В.Ф. і Таран Т.С.,