Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

за участю прокурора Сухарєва О.М.

розглянувши в судовому засіданні в м.Києві 16 березня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Харківської області на постанову Дворічанського районного суду Харківської області від 28 квітня 2009 року щодо ОСОБА_4,

постановою Дворічанського районного суду Харківської області від 28 квітня 2009 року до неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, застосовані примусові заходи виховного характеру у виді передачі його під нагляд педагогічного колективу Дворічанського професійного аграрного ліцею Харківської області.

Як зазначено у постанові, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 вчинив суспільно-небезпечне діяння, яке підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч.1 ст. 289 КК України, на момент його вчинення не досяг віку, з якого настає кримінальна відповідальність, і закрив справу щодо нього із застосуванням примусових заходів виховного характеру.

В апеляційному порядку постанова щодо ОСОБА_4 не переглядалась.

У касаційному поданні прокурор вважає, що постанова щодо ОСОБА_4 є незаконною та такою, що підлягає скасуванню через неправильне застосування кримінального закону, оскільки суд застосував примусові заходи виховного характеру та передав його під нагляд педагогічного колективу Дворічанського професійного аграрного ліцею Харківської області, але не встановив тривалість заходу. З цих підстав просить постанову щодо ОСОБА_4 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора Сухарєва О.М., який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 97 КК України, до неповнолітнього, який не досяг віку, з якого настає кримінальна відповідальність, і вчинив суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, застосовуються примусові заходи виховного характеру, передбачені частиною другою статті 105 цього Кодексу.

Як передбачено п.3 ч.2 ст. 105 КК України, до неповнолітнього може бути застосовано такий примусовий захід виховного характеру як передача його під нагляд батьків чи осіб, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання. Згідно з ч.3 цієї норми закону тривалість заходів виховного характеру встановлює суд, який їх призначає.

Суд у порушення зазначених вимог закону не визначив термін, на який неповнолітнього ОСОБА_4 передано під нагляд педагогічного колективу Дворічанського професійного аграрного ліцею Харківської області.

За таких обставин постанова місцевого суду щодо ОСОБА_4 підлягає скасуванню у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону з направленням справи на новий судовий розгляд.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора щодо ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову Дворічанського районного суду Харківської області від 28 квітня 2009 року щодо ОСОБА_4 скасувати, справу направити на новий судовий розгляд у той же суд.