Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 16 березня 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілої ОСОБА_5 на ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 березня 2009 року щодо ОСОБА_6,

вироком Амур – Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 грудня 2008 року

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, несудимого,

засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України на 3 роки позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік з покладенням на нього обов’язку повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи.

Постановлено стягнути із: ЗАТ "Просто-страхування" на користь

ОСОБА_5 17916 грн. та Дніпропетровської обласної клінічної психіатричної лікарні 2365 грн.; ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 82500 грн.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 березня

2009 року вирок щодо ОСОБА_6 змінено, зменшено розмір стягнутої з ОСОБА_7 моральної шкоди на користь потерпілої ОСОБА_5 із 80000 грн. до 20000 грн. У решті вказаний вирок залишено без зміни.

За вироком суду, ОСОБА_6 визнано винним у тому, що він 24 березня 2008 року, приблизно о 19 год. 30 хв., керуючи належним ОСОБА_7 автомобілем НОМЕР_1 та рухаючись по вул. Білостоцького у напрямку вул. Малиновського в м. Дніпропетровську, при перетині перехрестя з цією вулицею порушив вимоги п.п. 16.11 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого зіткнувся з автомобілем "Мерседес" д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_8 У результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажиру автомобіля "Мерседес" ОСОБА_5 було спричинено тяжкі тілесні ушкодження.

У касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_5 посилається на те, що апеляційним судом розглянуто справу з порушенням вимог кримінально-процесуального закону, внаслідок чого безпідставно зменшено розмір моральної шкоди стягнутої на її користь із ОСОБА_7 Порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення потерпілої ОСОБА_5, яка підтримала свою касаційну скаргу, думку прокурора, який просив касаційну скаргу потерпілої задовольнити частково, скасувати ухвалу апеляційного суду, а справу направити на новий апеляційний розгляд, перевіривши матеріали справи і обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Матеріалами справи встановлено, що цивільний відповідач ОСОБА_7, не погоджуючись з постановленим вироком в частині вирішення цивільного позову та стягнення з нього на користь потерпілої ОСОБА_5 на відшкодування моральної шкоди 80000 грн., подав на нього апеляцію, у якій наводив доводи про те, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Стверджував, що оскільки дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_6, то останній повинен відшкодовувати потерпілій ОСОБА_5 заподіяну їй моральну шкоду. З урахуванням цього порушував питання про зміну вироку щодо ОСОБА_6 в частині задоволення цивільного позову та стягнення з нього моральної шкоди.

Відповідно до вимог ст. 377 КПК України в ухвалі апеляційного суду має бути зазначено суть апеляції та докладні мотиви прийнятого рішення. При зміні вироку в ухвалі апеляційного суду повинно бути зазначено, які статті закону порушено та в чому саме полягають ці порушення або необґрунтованість вироку.

Проте, апеляційний суд порушив вказані вимоги закону і, хоча й зазначив доводи апеляції цивільного відповідача, однак, не навів переконливих мотивів, на підставі яких визнав їх безпідставними. Крім того, змінюючи вирок суду першої інстанції та зменшуючи розмір стягнутої з ОСОБА_7 на користь потерпілої ОСОБА_5 моральної шкоди до 20000 грн., належним чином не обґрунтував такого свого рішення.

Також, як убачається з матеріалів справи, цивільно–правова відповідальність ОСОБА_7 застрахована ЗАТ "Просто-стахування" та згідно з полісом обов’язкового страхування цивільно–правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховиком відшкодовується потерпілому і моральна шкода, передбачена п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 23 Цивільного Кодексу України, разом з тим дана обставина залишилася поза увагою апеляційного суду.

Виходячи з того, що ухвала апеляційного суду постановлена з порушенням вимог закону, вона підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий апеляційний розгляд, під час якого необхідно врахувати наведене та прийняти законне й обґрунтоване рішення.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_5 задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 березня

2009 року щодо ОСОБА_6 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.