Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні у м. Києві 16 березня 2010 року матеріали справи за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 грудня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 14 січня 2009 року,

постановою заступника прокурора Волинської області від 10 грудня 2008 року скасовано постанову заступника начальника СВ ПМ ДПА у Волинській області від 04 грудня 2008 року про відмову в порушенні кримінальної справи щодо службових осіб ТОВ "Саюр" та порушено кримінальну справу відносно службових осіб ТОВ "Саюр" - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366 КК України, та відносно невстановленої особи – за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 358 КК України.

Як зазначено у цій постанові, приводом до порушення зазначеної кримінальної справи стало повідомлення Ковельської МДПІ про результати перевірки ТОВ "Саюр" та безпосереднє виявлення прокурором ознак злочинів.

Підставами для порушення кримінальної справи є достатні дані, які містяться в матеріалах дослідчої перевірки, поясненнях ОСОБА_7, службових осіб ТОВ "Саюр", копіях долучених документів.

Згідно з постановою, вказані дані містяться у акті Луцької ОДПІ від 07 листопада 2008 року "Про результати планової перевірки ТОВ "Саюр", з якого вбачається, що ТОВ "Саюр" на підставі договору підряду від 04 лютого 2008 року з ТОВ "Укрбудінтех" у м. Києві протягом березня-червня 2008 року отримало 20 130 500 грн., у т.ч. ПДВ – 3 355 083,34 грн. за виконання робіт по будівництву житлових будинків АДРЕСА_1. Зазначені кошти в день їх отримання перераховувались ТОВ "Саюр" на рахунок Львівської філії ЗАТ "Київстар Дж.Ес.Ем" за придбання скетч-карток та ваучерів з податком на додану вартість. Оскільки ТОВ "Саюр" не мало ліцензії на ведення будівельних робіт, 04 лютого 2008 року ним було укладено договір підряду з ТОВ "ТрейдсМен" на вказаний вище предмет, відповідно до якого ТОВ "ТрейдсМен" протягом березня-червня 2008 року виконувались підрядні роботи, розрахунок за які ТОВ "Саюр" проводило скетч-картками та ваучерами операторів мобільного зв’язку. Перевіркою встановлено, що ТОВ "ТрейдсМен" має ознаки фіктивності, за юридичною адресою не знаходиться, звітності не подає. У постанові про порушення кримінальної справи зазначено, що службовими особами ТОВ "Саюр" складались завідомо неправдиві документи про господарські операції з ТОВ "ТрейдсМен", що свідчить про нікчемність укладених правочинів та порушення податкового законодавства через завищення валових витрат на 16 774 490,95 грн. та податкового кредиту на 3 354 898,19 грн.

Загальна сума несплаченого ТОВ "Саюр" до бюджету податку на додану вартість становить 4724425 грн., а податку на прибуток Ї 4233972 грн.

На постанову заступника прокурора області до суду було подано скаргу ОСОБА_5 та ОСОБА_6, у якій вони вказували на відсутність достатніх приводів та підстав до порушення кримінальної справи.

Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 грудня 2008 року задоволено скаргу ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а вказану постанову про порушення кримінальної справи щодо них скасовано.

У решті постанову залишено без зміни.

Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 14 січня 2009 року постанову місцевого суду залишено без зміни.

У касаційному поданні прокурор просить вказані судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, оскільки вони постановлені з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону. Стверджує, що на час порушення кримінальної справи існували законні приводи і підстави для її порушення, і прокурором були дотримані вимоги ст.ст. 94, 98 КПК України.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у поданні доводи, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ч. 15 ст. 236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Як убачається з матеріалів справи, суд першої інстанції, дійшовши висновку про незаконність та безпідставність порушення кримінальної справи стосовно службових осіб ТОВ "Саюр" – ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366 КК України, визнав відсутність приводів до порушення кримінальної справи.

Проте, з таким висновком суду погодитися не можливо.

Відповідно до ст. 236-8 КПК України суд наявність приводів до порушення кримінальної справи перевіряє з урахуванням матеріалів, на підставі яких прийнято рішення про порушення кримінальної справи, а вона, як убачається з постанови, порушена заступником прокурора Волинської області на підставі матеріалів по акту перевірки ТОВ "Саюр" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2007 року по 30 червня 2008 року.

За таких обставин твердження суду про порушення кримінальної справи без наявності приводів є необґрунтованим.

Також не заслуговує на увагу і посилання суду на відсутність у прокурора підстав до порушення кримінальної справи.

За змістом ч. 2 ст. 94 КПК України підставою до порушення кримінальної справи є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Так, у постанові про порушення кримінальної справи зазначено, що підставою до порушення кримінальної справи є достатні дані, що містяться в акті перевірки, поясненнях ОСОБА_7 та службових осіб ТОВ "Саюр", які вказують на наявність в діяннях службових осіб ТОВ "Саюр" ознак злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366 КК України.

Суд, не визнаючи дані вказаного акту перевірки підставою до порушення кримінальної справи, послався у постанові на те, що на час її порушення не завершена процедура узгодження податкового зобов’язання.

Разом із тим, відповідно до роз’яснень, що містяться в п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 08 жовтня 2004 року "Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів" (v0015700-04) , оскарження до суду платником податків рішення податкового органу може бути перешкодою для пред’явлення особі обвинувачення в ухиленні від сплати податків до остаточного вирішення справи судом, а не для порушення кримінальної справи.

Що ж стосується інших підстав до порушення кримінальної справи, які містяться у матеріалах дослідчої перевірки, зокрема, даних про фінансово-господарську діяльність ТОВ "Саюр", то суд усупереч вимогам ст. 236-8 КПК України не дослідив їх належним чином.

Апеляційний суд, у свою чергу, при розгляді матеріалів справи не перевірив належним чином усіх доводів, що були наведені в апеляції прокурора, і допущених судом першої інстанції недоліків в установленому законом порядку не усунув.

З урахуванням того, що постанова місцевого суду та ухвала апеляційного суду постановлені з порушенням вимог кримінально-процесуального закону, вони підлягають скасуванню, а матеріали справи за скаргою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 – направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно врахувати наведене та прийняти законне й обґрунтоване рішення.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді матеріалів справи судом апеляційної інстанції, задовольнити.

Постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 грудня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 14 січня 2009 року скасувати, а матеріали справи за скаргою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 направити на новий судовий розгляд.