Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 11 березня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 19 травня 2009 року щодо ОСОБА_5

Вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 5 березня 2009 року

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

останній раз судимого: 18.02.2004 року за ч.3 ст. 185, 71 КК

України на 5 років позбавлення волі, звільненого

умовно-достроково 26.11.2007 року на невідбутий строк

1 рік 17 днів; 17.12.2008 року за ст. 185 ч.3, 70 ч.4 КК України

на 5 років 3 місяці позбавлення волі,

засуджено за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

На підставі ст. 71 КК України ОСОБА_5 за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутого покарання за попередніми вироками остаточно визначено покарання – 4 роки 6 місяців позбавлення волі.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_6, касаційне подання щодо якого не вноситься.

ОСОБА_5 визнано винним та засуджено за те, що він у період з 15 вересня по 8 грудня 2008 року в м. Конотопі сам та за попередньою змовою з ОСОБА_6 з проникненням у житло потерпілих таємно викрав їх майно та гроші

на загальні суми: ОСОБА_7 – 10964 грн., ОСОБА_8 – 5253 грн., ОСОБА_9 – 7284 грн., ОСОБА_10 – 3396,95 грн., ОСОБА_11 – 3781 грн., ОСОБА_12 – 7056 грн., ОСОБА_13 – 1023 грн., ОСОБА_14 – 7038 грн., ОСОБА_15 - 4226 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 19 травня 2009 року вирок щодо ОСОБА_5 змінено: постановлено вважати його засудженим за ч.3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, а на підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом повного складання призначеного покарання та невідбутого покарання за попереднім вироком у виді 3 місяців позбавлення волі, остаточно йому визначено покарання - 4 роки 3 місяці позбавлення волі.

У касаційному поданні прокурор ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду щодо ОСОБА_5 у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону, яке виразилося у приєднанні невідбутої частини покарання при застосуванні ч.4 ст. 70 КК України, і направлення справи на новий апеляційний розгляд.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню з таких підстав.

Обгрунтованість засудження та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 за ч.3 ст. 185 КК України у касаційному поданні прокурором не оспорюються.

Як убачається з матеріалів справи, постановою Харківського районного суду Харківської області від 26 листопада 2007 року ОСОБА_5 було звільнено від відбування покарання, призначеного вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 18 лютого 2004 року, умовно-достроково на 1 рік 17 днів (а.с.221б т.3). При цьому на момент постановлення вироку від 17 грудня 2008 року ОСОБА_5 повністю відбув призначене покарання за вироком від 18 лютого 2004 року. Тому при призначенні ОСОБА_5 покарання за вироком від 17 грудня 2008 року суд в строк остаточно призначеного покарання зарахував покарання, відбуте повністю за попереднім вироком, а саме - від 18 лютого 2004 року.

Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_5 визнаний винним у скоєнні 9 епізодів крадіжок у період з 15 вересня по 8 грудня 2008 року, тобто до постановлення вироку Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 17 грудня 2008 року.

Проте, суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за апеляцією прокурора та змінюючи вирок в частині остаточно призначеного ОСОБА_5 покарання, допустив неправильне застосування кримінального закону.

Призначаючи ОСОБА_5 покарання за сукупністю злочинів на підставі ч.4 ст. 70 КК України, суд апеляційної інстанції застосував принцип повного складання призначеного покарання та невідбутого покарання за попереднім вироком від 17 грудня 2008 року. В той же час, відповідно до вимог чинного законодавства невідбута частина покарання приєднується лише у випадках застосування ст. 71 КК України та лише при призначенні покарання за сукупністю вироків.

Оскільки ОСОБА_5 остаточне покарання призначалось за сукупністю злочинів, то суд апеляційної інстанції допустив неправильне застосування вимог кримінального закону, при застосуванні ч.4 ст. 70 КК України приєднавши до призначеного покарання невідбуту частину покарання, що є неприпустимим.

За таких обставин ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_5 підлягає скасуванню, а кримінальна справа – направленню на новий апеляційний розгляд.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 394- 398 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 19 травня 2009 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а кримінальну справу направити на новий апеляційний розгляд.