Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 11 березня 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 30 грудня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 21 січня 2009 року.

Постановою заступника начальника СВ прокуратури Луганської області від 12 вересня 2008 року відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 365, 189 КК України.

Постановою Ленінського районного суду м. Луганська від 30 грудня 2008 року залишена без задоволення скарга ОСОБА_5 на постанову заступника начальника СВ прокуратури Луганської області про відмову у порушенні кримінальної справи.

Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 21 січня 2009 року зазначена постанова залишена без зміни.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 порушує питання про скасування судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд. Посилається на неповноту та однобічність у дослідженні матеріалів справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_5 звернувся в суд із скаргою про скасування постанови заступника начальника СВ прокуратури Луганської області від 12 вересня 2008 року про відмову у порушенні кримінальної справи щодо слідчого ОСОБА_1 та співробітників УБОП ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_6 у скоєнні злочинів, передбачених ст. ст. 365, 189 КК України. Суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_5 на вищезазначену постанову заступника начальника СВ прокуратури Луганської області.

Судом було встановлено, що з матеріалів перевірки, проведеної по скарзі ОСОБА_5, не вбачається, що слідчі дії по справі по обвинуваченню ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України проводилися з порушенням вимог чинного законодавства.

В ході перевірки скарги ОСОБА_5 було встановлено, що при відмові в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 були виконані вимоги ст. ст. 94, 99 КПК України.

Як суд першої інстанції, так і апеляційний суд прийшли до правильного висновку, що у заступника начальника СВ прокуратури Луганської області під час перевірки скарги ОСОБА_5 не було законних підстав для порушення кримінальної справи.

За таких обставин суд першої інстанції правильно залишив скаргу ОСОБА_5 без задоволення, а апеляційний суд залишив постанову суду першої інстанції без зміни.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б могли бути підставою для скасування або зміни судових рішень не встановлено.

Підстав для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням зазначених у ст. 384 КПК України осіб не вбачається.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_4 відмовити.