Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 11 березня 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Константинівського міськрайонного суду Донецької області від 26 червня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 31 липня 2009 року.

Постановою старшого слідчого Константинівської міжрайонної прокуратури від 3 квітня 2009 року відмовлено по заяві ОСОБА_4 у порушенні кримінальної справи щодо юрисконсульта ВАТ "Донецькобленерго" ОСОБА_5 та помічника прокурора Константинівського міжрайонного прокурора ОСОБА_6 на підставі п. 1 ст. 6 КПК України у зв’язку з відсутністю події складу злочинів, передбачених ст. ст. 368, 369 КК України.

Постановою Константинівського міськрайонного суду Донецької області від 26 червня 2009 року залишена без задоволення скарга ОСОБА_4. на постанову старшого слідчого прокуратури про відмову у порушенні кримінальної справи.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 31 липня 2009 року зазначена постанова залишена без зміни.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 порушує питання про скасування судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд. Посилається на неповноту та однобічність у дослідженні матеріалів справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_4 звернувся в суд із скаргою про скасування постанови старшого слідчого Константинівської міжрайонної прокуратури від 3 квітня 2009 року про відмову у порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у скоєнні злочинів, передбачених ст. ст. 368, 369 КК України. Суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_4 на вищезазначену постанову старшого слідчого Константинівської міжрайонної прокуратури.

Суд першої інстанції в повному обсязі дослідив всі обставини справи, опитав в судовому засіданні заявника ОСОБА_4, і дійшов висновку, що доводи заявника про нібито вчинені злочини не знайшли свого об’єктивного підтвердження.

В ході перевірки скарги ОСОБА_4 було встановлено, що при відмові в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були виконані вимоги ст. ст. 94, 99 КПК України.

Як суд першої інстанції, так і апеляційний суд прийняли законне і обгрунтоване рішення про те, що у старшого слідчого прокуратури під час перевірки заяви ОСОБА_4 не було законних підстав для порушення кримінальної справи.

За таких обставин суд першої інстанції правильно залишив скаргу ОСОБА_4 без задоволення, а апеляційний суд залишив постанову суду першої інстанції без зміни.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б могли бути підставою для скасування або зміни судових рішень не встановлено.

Підстав для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням зазначених у ст. 384 КПК України осіб не вбачається.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_4 відмовити.